Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1984/24
Провадження по справі № 2/514/191/25
27 лютого 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Чернєвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за Кредитним Договором №1001080520101 від 17 липня 2018 року в розмірі 138835 гривень 22 копійки та судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 липня 2018 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1001080520101, на підставі якого був виданий кредит в сумі 63997 гривень 92 копійки.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим у нього станом на 06 жовтня 2024 року існує заборгованість в сумі 138835 гривень 22 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 59228 гривень 94 копійки; заборгованості за процентами в розмірі 35959 гривень 85 копійок; заборгованості за комісією в розмірі 43646 гривень 43 копійки.
Позивач направив відповідачу письмову вимогу (Повідомлення), однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Посилаючись на зазначене, АТ «ПУМБ» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в сумі 138835 гривень 22 копійки та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 грвині 40 копійок.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Надав суду заяву в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за відсутністю представника банку. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою реєстрації місця проживання, однак на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_1 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з'явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії Заяви №1001080520101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі Договір), яка особисто підписана відповідачем 17 липня 2018 року, відповідач ОСОБА_1 погодився з усіма істотними умовами Договору, де зазначено найменування кредитного продукту, цільове призначення, сума споживчого кредиту 63997 гривень 92 копійки, строк (в місяцях) 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3.10 %, розмір процентної ставки 12 % річних, схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами), спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі .
У Договорі також зазначений графік платежів, згідно якого відповідачу встановлено платіжний період з 17 липня 2018 року до 17 липня 2020 року, протягом якого ОСОБА_1 необхідно було сплатити чисту суму кредиту за 24 місяці в розмірі 119916 гривень 92 копійки. Також згідно графіку платежів відповідач сплачує позивачу комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісяця в сумі 1983 гривні 94 копійки.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями ч.1 ст.639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч.3 цієї статті).
Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Норми ч.1,2 ст.1056-1ЦК України передбачають, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016р. (далі Закон №1734-VIII) договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (п.4 ч.1 ст.1 Закону №1734-VIII).
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (абз.1-5 ч.2 ст.8 Закону №1734-VIII).
Частиною 1 ст.13 Закону №1734-VIII визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1734-VIII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Позивач свої зобов'язання за Договором №1001080520101 від 17 липня 2018 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит на загальні споживчі цілі в сумі 63997 гривень 92 копійки, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.29728857.65427.8810 від 17 липня 2018 року.
Зі змісту абз.1 ч.1 ст.530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч.1 ст.611 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.1054 глави 71 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Абзацом 1 ч.1 ст.1049 глави 71 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Нормами ч.2 ст.1050 глави 71 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На підставі ч.1 ст.1048 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з копії виписки/особистого рахунку з 17 липня 2018 року до 06 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повністю використав кредитні кошти за Договором №1001080520101 від 17 липня 2018 року в сумі 63997 гривень 92 копійки.
В порушення умов Договору, зазначених норм ЦК України та ЗУ «Про споживче кредитування» відповідач не сплачує позивачу своєчасно кредитні кошти для погашення заборгованості за Договором №1001080520101 від 17 липня 2018 року, не сплачує проценти за користування кредитними коштами та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у зв'язку з чим у ОСОБА_1 станом на 06 жовтня 2024 року існує заборгованість за кредитним договором, з урахуванням внесених платежів, в сумі 138835 гривень 22 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 59228 гривень 94 копійки; заборгованості за процентами в розмірі 35959 гривень 85 копійок; заборгованості за комісією в розмірі 43646 гривень 43 копійки, про що свідчать розрахунки заборгованості в матеріалах справи.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору позивач направив на його адресу письмову вимогу (повідомлення) вих. №КНО-44.2.2/561 від 07 жовтня 2024 року, що підтверджується копією списку №20241008 ПУМБ_887 згрупованих відправлень рекомендованих листів.
З копії зазначеної вимоги вбачається, що позивач вимагає від відповідача виконати зобов'язання перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором, а саме, негайно погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 138835 гривень 22 копійки протягом 30 днів з моменту отримання цього повідомлення.
Також письмовою вимогою (повідомленням) відповідача було попереджено, що у разі не виконання даної вимоги, банк буде вимушений застосувати заходи примусового стягнення кредитної заборгованості в судовому порядку.
Враховуючи зазначене та те, що відповідач, використавши кредитні кошти, не сплатив заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001080520101 від 17 липня 2018 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в сумі 138835 гривень 22 копійки є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції № 290 від 11 грудня 2024 року.
Таким чином, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олександрівка Тарутинського району Одеської області, ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» /код ЄДРПОУ 14282829, адреса 04070, м. Київ, вулиця Андріївська, будинок №4/ загальну суму заборгованості в розмірі 138835 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олександрівка Тарутинського району Одеської області, ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» /код ЄДРПОУ 14282829, адреса 04070, м. Київ, вулиця Андріївська, будинок №4/ суму судових витрат в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева