Справа № 523/2511/25
Провадження №6/523/90/25
"27" лютого 2025 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №752/7784/19,
В провадження судді Суворовського районного суду м.Одеси Сувертак І. В. надійшла вищевказана заява.
Дослідивши матеріали заяви та доданих до неї документів, суд вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Так, згідно поданої заяви заявник просить зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення у справі №752/7784/19. Рішення у справі № 752/7784/19 ухвалено іншим складом суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.36 ЦПК України однією із підстав для самовідводу судді є порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1, 8, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Ознайомившись з матеріали заяви, встановлено, що згідно змісту протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.02.2025 року було проведено автоматичний розподіл справи на загальних підставах, а не раніше визначеному в судовій справі головуючому судді.
Згідно ч. 3 ст.14 ЦПК України визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Разом з тим, відповідно до змісту п.п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також: судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень.
Таким чином, вищевказані обставини та норми законодавства свідчать про те, що при автоматизованому розподілі справи було порушено порядок визначення судді.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Головна мета самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Також у своєму рішенні «Газета Україна - центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
З метою подальшого уникнення питань, пов'язаних з необ'єктивністю та упередженістю розгляду справи, дотримання норм закону, вважаю необхідним заявити самовідвід.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 37 39, 40, 41 ЦПК України, суд,
Заявити самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №752/7784/19.
Передати справу до канцелярії Суворовського районного суду м.Одеси для визначення іншого складу суду в порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя