Справа №522/3588/25
Провадження №1-кс/522/1498/25
27 лютого 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання слідчогоСВ ВнП № 1 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Херсон, із середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної в рамках кримінального провадження №12025163520000016 від 09.01.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся слідчий СВ ВнП №1 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної в рамках кримінального провадження №12025163520000016 від 09.01.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ ВнП №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025163520000016 від 09.01.2025 року, за ознаками вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 21.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орендувала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_8 .
У зазначеній квартирі знаходились особисті речі ОСОБА_8 , зокрема й холодильник фірми «Wolkenstein» та чайник марки «Smeg».
ОСОБА_5 в період з 21.11.2024 по 29.12.2024, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, шляхом вільного доступу, перебуваючи на законних підставах у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , маючи можливість розпоряджатися майном ОСОБА_8 , шляхом розміщення на сайті ОЛХ оголошення про продаж холодильника фірми «Wolkenstein» вартістю 9000 гривень, та отримавши від невстановленої досудовим розслідуванням особи грошову винагороду за його продаж, фактично розпорядилася майном потерпілого на власний розсуд. Крім того, ОСОБА_5 викрала з вказаної квартири чайник марки «Smeg» вартістю 5700 гривень, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_5 покинула місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 , матеріальний збиток на загальну суму 14700 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
14.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Факт вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, та матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК.
На підставі викладеного, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Підозрювана та її захисник не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.
Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Частина перша статті 184 КПК України чітко визначає які відомості та обґрунтування має містити клопотання прокурора про застування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, у томі числі, таке клопотання сторони обвинувачення має містити виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, офіційно не працевлаштована, незаміжня, яка не має зареєстрованого місця проживання в м. Одесі, підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді тримання під вартою на строк від 5 до 8 років.
Підозрювана, розуміючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також, враховуючи стадію кримінального провадження, має можливість впливати на свідків та потерпілого.
На думку слідчого судді, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання може забезпечити відповідну процесуальну поведінку ОСОБА_5 в майбутньому з точки зору виконання покладених на неї процесуальних зобов'язань, тому доцільно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним покладення на підозрювану ОСОБА_5 наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 179, 194, 371-372, 395 КПК України,
Клопотання слідчогоСВ ВнП № 1 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної в рамках кримінального провадження №12025163520000016 від 09.01.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 47 (сорок сім) днів, тобто в межах строку досудового розслідування, а саме до 14.04.2025 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні №12025163520000016 від 09.01.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1