Справа № 509/533/25
27 лютого 2025 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання? ОСОБА_2
прокурора? ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №12024162160000961, відомості про яке 03.11.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162160000961 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст.185 КК України, уродженця м. Коростень, Коростенського району, Житомирської області, громадянина України, маючий середню-спеціальну освіту, одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України,-
30.01.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з цивільним позовом потерпілої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відомості про яке 03.11.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 241 621 600 00 961 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 листопада 2024 року приблизно о 17 годин 35 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , де проводив ремонтні роботи, яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, достовірно знаючи і розуміючи, що його дії будуть непомічені, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що на території Україні введено воєнний стан (у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України ведено воєнний стан, період якого в подальшому продовжений згідно із змінами відповідних нормативних актів та який діє по теперішній час), обрав об'єктом свого посягання бойлер марки «MIDEA D50 - 20TD2», об'ємом 50 літрів, вартістю 7834 гривень 25 копійок, змішувач для кухні марки «RAINBOW» та сифон до нього, вартістю 2238 гривень 75 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_6 . Після чого, шляхом вільного доступу, таємно викрав зазначене майно, залишивши місце скоєння кримінального правопорушення, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисним протиправним діями, ОСОБА_4 , скоїв корисливий злочин, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 10073 гривень.
Потерпіла ОСОБА_6 , до судового засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про розгляд судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 без її участі, при цьому заявила цивільний позов до ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальних збитків, що заподіянні кримінальним правопорушенням у кримінальному провадженні №№12024162160000961 від 03.11.2024 року, в сумі 10073 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив що погоджується з викладенням фактичних обставин справи що наведені в обвинувальному акті пояснив, що він дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення. В скоєному щиро розкаюється, вину у вчиненні злочину визнає, заявлені вимоги за цивільним позовом визнає, обіцяє відшкодувати завдану майнову шкоду потерпілому.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому правопорушень, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів що характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.?
Провина обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинене в умовах воєнного стану, повністю доведена. Тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що? вчинене в умовах воєнного стану.?
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом'якшують та обтяжують його.?
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами. А також враховує наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України а саме щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно ст. 67 КК України.
Також суд враховує?? ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а також розсудливу поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, щодо забезпечення? ефективного судового розгляду справи, визнання ним вини у вчиненому злочині та визнання вимог за пред'явленим цивільним позовом.?
При цьому суд констатує відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України.?
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 має середньо-спеціальну освіту, на утриманні не має малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога не перебуває, має невиліковні хвороби.
За зазначених обставин, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого , а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений злочин.
Разом з тим, зважаючи, що обвинувачений, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні протиправного діяння, щиро розкаявся, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання, та приходить до переконання про можливість звільнення ОСОБА_4 на підставі?ст. 75 КК України?від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених?ст. 76 КК України.
Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2?ст.127 КПК України?шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.?
Статтею 22 ЦК України?передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1?ст. 1166 ЦК України?майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки, як встановлено судом, неправомірними діями обвинуваченого завдано майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 на суму 10073 гривень, що визнається обвинуваченим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги цивільного позивача та стягнути з обвинуваченого завдану шкоду.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно скасувати та звільнити його з-під варти.
Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, по кримінальному провадженню, в сумі 200 гривень, підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог?ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст.?368,?370,?371,?373,?374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4?ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до?ст. 75 КК України?звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3(три) роки.
Відповідно до?ст. 76 КК України?покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню, в сумі 200 гривень стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 10073 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний відносно ОСОБА_4 , скасувати, звільнити з під варти в залі суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 02.01.2025 по 27.02.2025 року включно.
Речові докази по кримінальному провадженню а саме документи: Постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 06.11.2024 року; Постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 11.11.2024 року; копію паспорта громадянина України ОСОБА_4 ?№ НОМЕР_1 ; копію відповіді на запит КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської ради від 05.12.2024 року; копію довідки КНП «Одеський обласний медичний центру психічного здоров'я Одеської обласної Ради №7595 від 05.12.2024 року, вимогу №1009; довідку №17-27112024/51021 від 27.11.2024 року; довідку військово-лікарської комісії від 22.12.2025 року за №14656 - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_1