Справа №521/1165/24
Провадження №2/521/343/25
13 лютого 2025 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований такими обставинами.
24 вересня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що виконкомом Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області складено актовий запис №14 від 24 вересня 2005 року.
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2022 року по справі № 499/879/22 шлюб між сторонами розірвано. В період шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період шлюбу сторонами було набуте нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 15.05.2018 за № 257 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. та зареєстрована за реєстраційним номером 1232632551101 на ім'я відповідача. На думку позивача, вказане майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому підлягає поділу в порядку ст. 69 СК України.
Сторони та їх представники у відкрите судове засідання не з'явились.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутність, щодо заочного розгляду справи та ухвалення судового рішення не заперечувала.
ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність та відзив не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи,
24 вересня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що виконкомом Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області складено актовий запис №14 від 24 вересня 2005 року (а.с. 6).
Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 05 грудня 2022 року по справі № 499/879/22 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 13-15).
Встановлено, що в період шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 22-23).
В період шлюбу, 15.05.2018 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Вказана квартира була придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15.05.2018 за № 257 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. та згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41089692 від 15.05.2018 зареєстрована за реєстраційним номером 1232632551101 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 20).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли в зв'язку із здійсненням права на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому регулюються Главою 8 СК України.
У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Разом із цим, відповідачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів не надано до суду доказів на підтвердження доводів щодо придбання спірної квартири за особисті кошти відповідача.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що квартира АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності, набуте за час шлюбу сторін, а тому підлягає поділу в рівних частках.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 7721,71 гривень, які враховуючи процент задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом із цим, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 50% суми сплаченого судового збору. Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 50% суми сплаченого судового збору, що становить 3860,85 гривень.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 68, 69, 70 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 267, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , право особистої приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , право особистої приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 % суми сплаченого судового збору у розмір 3860 (три тисячі вісімсот шістдесят) гривень 85 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.
Суддя Ю.В. Тополева
13.02.25