Справа №504/3111/24
Провадження №3/504/26/25
27.02.2025с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вікторівка Березівського району Одеської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 12.08.2020р. органом 5128, ІПН НОМЕР_2 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06.07.2024р. інспектором взводу 2 роти 4 батальйону 2 полку УПП в Одеській області Помазуновим В.Є. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 426517, згідно якого 06.07.2024р.о 03:14 год. за адресою: Одеська область Одеський район траса М14, 21 км.+700 м., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat CC» н/з НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, червоне обличчя, млява мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у призначені судові засідання не з'явився, про розгляд справи в суді був повідомлений належним чином, однак надав заяву про розгляд справи без його участі. Його інтереси при розгляді справи в судовому засіданні, представляв адвокат Шулик М.Ю. У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що права особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за її відсутності, але за участі захисника-адвоката Шулик М.Ю. не будуть порушені, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, за відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні адвокат Шулик М.Ю. просив закрити провадженні у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення. Зауваживши, що співробітники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі і він не відмовлявся від проходження даної процедури. ОСОБА_1 не надавали для ознайомлення та підпису відповідне направлення. Після ознайомлення зі справою вбачається, що направлення до медичного закладу, яке складено співробітником ОСОБА_2 містить недоліки, а саме воно не підписане уповноваженою особою, а в графі «огляд проводився за допомогою» є виправлення, не вказано до якого конкретно протоколу воно додається. Акту огляду та тимчасового затримання автомобіля, а також акту огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 не складалося, такі документи ОСОБА_1 , на підпис не надавалися. У справі відсутні належні докази під час зупинки транспортного засобу, також працівниками поліції не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
Допитаний в судовому засіданні 30.01.2025р. поліцейський Помазунов В.Е. (особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення) повідомив, що 05.07.2024р. він у складі екіпажу заступив на пост «Центроліт», приїхав їх командир для перевірки несення служби. Коли командир поїхав, 06.07.2024р. приблизно о 03 год. їм на пост зателефонували та повідомили, що по зустрічній смузі рухається транспортний засіб «Volkswagen Passat CC», який не реагує на вимогу про зупинку. Вони підготувалися для перехоплення транспортного засобу. Вказаний автомобіль дійсно рухався не у своїй смузі руху, тому було прийнято рішення про зупинення водія, бо його поведінка була небезпечною. Коли транспортний засіб зупинився, відкривши двері було чутно запах алкоголю. Особа, яка вийшла з-за керма назвався як ОСОБА_3 . Він мав ознаки дуже сильного алкогольного сп'яніння, він намагався втекти з місця події, почав бігти. Співробітники поліції затримали його із застосуванням кайданок. Пасажир автомобіля був власником цього транспортного засобу, він викликав тверезого водія, приїхала його сестра із сином. ОСОБА_4 було запропоновано пройти тест на місці зупинки транспортного засобу, а також проїхати до медичного закладу, на що він відмовився. ОСОБА_5 був в стані такого сп'яніння, що він взагалі не сприймав те, що йому казали. Все спілкування зафіксоване на відео. Направлення на огляд складав його напарник ОСОБА_6 , направлення долучається до протоколу. ОСОБА_5 був відсторонений від керування. Він відмовився від підпису в протоколі. Вважає, що адміністративну процедуру було дотримано, однак ОСОБА_5 був в такому стану, що навіть не міг вимовити свого прізвища.
За клопотанням сторони захисту судом було допитано свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що ОСОБА_5 працював в нього, робив ремонт у квартирі. Потім вони ввечері разом відпочивали. Вночі ОСОБА_4 зателефонувала дружина і сказала, що треба терміново приїхати. Він пояснив ОСОБА_4 , що за кермо не сяде, бо погано бачить вночі, на що ОСОБА_5 відповів, що в нього є документи. Тому за кермо його автомобіля «Volkswagen Passat CC» н/з НОМЕР_3 сів ОСОБА_5 , а він перебував на пасажирському сидінні. Вони рухалися в сторону м.Березівка через КПП вночі у комендантську годину під час дії воєнного стану. Автомобіль був зупинений на КПП, співробітники поліції не представилися, ОСОБА_8 почали витягувати з автомобіля, а він залишився в машині на пасажирському сидінні, був поряд із ним 2-3 хв. Він не чув і не бачив, щоб ОСОБА_4 пропонували продути «Драгер», або проїхати в медичний заклад. ОСОБА_5 протокол не підписував. Він в свою чергу зателефонував сестрі, вона приїхала з племінником, який сів за кермо. На його думку, ОСОБА_5 поводив себе нормально, можливо в стані афекту намагався втекти ( але цю саму подію він не бачив), поведінка ОСОБА_8 була адекватною.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №426517 від 06.07.2024р. з відміткою про відсторонення від керування;
- даними протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 06.07.2024р.;
- даними направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння від 06.07.2024р.;
- відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено, факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
- показаннями поліцейського ОСОБА_9 , допитаного в судовому засіданні, які описані вище.
Доказів на спростування своєї винуватості ОСОБА_1 не надано.
Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Факт керування автомобілем ОСОБА_1 автомобіля підтверджений відеозаписом події, показаннями допитаного в судовому засіданні поліцейського ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_7 , який безпосередньо був присутнім разом із ОСОБА_1 у транспортному засобі. З відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні автомобіля під час його зупинки.
При дослідженні відеозапису події, оцінюючи зовнішній вигляд та зухвалу поведінку ОСОБА_1 , суд вважає, що, у стороннього спостерігача дійсно могли виникнути об'єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані сильного сп'яніння.
Як вбачається з відеозапису, на пропозиції співробітників поліції пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовлявся, як наслідок співробітниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, суд цілком погоджується з твердженням поліцейського Помазунова Е. та констатує, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно перебував в такому стані, що він взагалі не сприймав реальність та те, що йому казали.
Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд надає критичну оцінку твердження захисника-адвоката про те, що у направленні на огляд в медичному закладі не вказано серію і номер протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вказане направлення є безпосереднім додатком до цього протоколу. Відсутність у направленні підпису поліцейського не впливає на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки його відмова від огляду зафіксована відеозаписом та підтверджується іншими доказами по справі, описаними вище.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п.1.10 «Правил дорожнього руху» України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 , видане 02.02.2016р. ТСЦ №5148, що підтверджено довідкою ТСЦ МВС №5147 від 30.07.2024р., суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан