27 лютого 2025 року м.Суми
Справа №582/890/23
Номер провадження 22-ц/816/339/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
у присутності:
представника позивача Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - Панченко Анни Сергіївни,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 травня 2024 року у складі судді Жмурченка В.Д., ухвалене в селищі Недригайлів Сумської області,
в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»)звернулося до суду за допомогою засобів поштового зв'язку з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачка звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 22 жовтня 2020 року. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Внаслідок неналежного виконання позичальницею своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 13 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 107496,78 грн, яка складається із: 90 046,53 грн - заборгованість за кредитом; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 17 450,25 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.
Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 22 жовтня 2020 року у розмірі 107 496,78 грн станом на 13 червня 2023 року та судові витрати.
Заочним рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 вересня 2023 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено повністю.
Стягнуто на користь АТ КБ «ПриватБанк» із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 496,78 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн 00 коп.
Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 22 листопада 2023 року задоволено заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 вересня 2023 року у даній справі.
Заочне рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 вересня 2023 року в даній справі скасовано.
24 січня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» подало суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 189, Т. 1), в якій остаточно уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 22 жовтня 2020 року в розмірі 94 641,83 грн (90 046,53 грн - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 90 046,53 грн - заборгованість зі простроченим тілом кредиту; 4595,30 грн - заборгованість за простроченими відсотками), а також понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 травня 2024 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено повністю.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 94 641,83 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи, неправильне встановлення обставин справи, а також, те, що суд взагалі не дослідив та не надав оцінки деяким доказам, неправильно та неповно оцінив інші докази, дійшов помилкових висновків, безпідставно не взяв до уваги аргументи відповідачки, просить скасувати рішення в частині стягнення з неї процентів за користування кредитним коштами (тобто в частині, що перевищує неповернену позивачу суму фактично отриманих відповідачем грошових коштів (тіла кредиту), ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні заборгованості за кредитним договором в частині стягнення з неї процентів за користування кредитними коштами (тобто в частині, що перевищує неповернену позивачу суму фактично отриманих відповідачкою грошових коштів (тіла кредиту).
В доводах апеляційної скарги зазначає, що в своїх заявах по суті спору вона з посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 18 березня 2019 року у справі № 61-28582ск18 зазначала, що доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Так, зокрема звертала увагу на те, що розрахунок заборгованості є необґрунтованим та суперечить іншим матеріалам справи; позивач не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами встановлення та погодження сторонами умов щодо ціни договору, а саме тип та розмір процентної ставки; тарифи банку розроблені таким чином, що чим більшою є сума кредитного ліміту, тим нижчою є процентна ставка за кредитом; Заява про приєднання до умов та правил надання послуг від 22 жовтня 2020 року обмежується умовами лише щодо двох тарифних планів «Універсальна» та «Універсальна Gold»; 21 лютого 2022 року кредитний ліміт було встановлено в розмірі 100 000 грн, що згідно паспорту споживчого кредиту відповідає тарифному плану «Platinum»; заява про приєднання не містить умов щодо процентної ставки та її розміру для тарифного плану ««Platinum», а процентна ставка, яка передбачена паспортом споживчого кредиту не може вважатися погодженою умовою кредитного договору згідно позиції Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
Вважає, що суд взагалі не досліджував зміст Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 22 жовтня 2020 року, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та паспорт споживчого кредиту (без назви), не досліджував їх на предмет наявності і погодження істотних умов кредитування, а також не перевіряв на відповідність вимогам ЦПК України щодо належності та допустимості.
Всупереч позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 175/966/21 суд не встановив умови, на яких було укладено кредитний договір.
Вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» у зв'язку з відсутністю підписів сторін та у зв'язку з підтвердженням сумнівного походження документа, вказаний витяг не може бути доказом умов кредитування.
Посилається на правову позицію Об'єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 393/126/20, згідно якої ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми. Крім того, вказаний паспорт споживчого кредиту містить цифровий власноручний підпис працівника банку замість підписання цього документу власним кваліфікованим електронним підписом або засвідчення кваліфікованою електронною печаткою банку.
Зазначає, що у Заяві про приєднання тип процентної ставки вказаний як фіксована, а інші положення містять диференційовані розміри процентних ставок. Вказана заява не містить умов щодо оплатності кредитного ліміту 100 000 грн «Platinum».
Вказує на те, що з розрахунку заборгованості вбачається, що, починаючи з 01 квітня 2022 року збільшення заборгованості за тілом кредиту відбувалося не за рахунок фактично використаних відповідачкою коштів, а за рахунок збільшення кредиту з метою погашення нарахованої заборгованості за процентами.
Крім того, розрахунок заборгованості виконаний із застосуванням різних відсоткових ставок. При цьому, суд не звернув увагу на те, що після 21 лютого 2022 року ні ставка 42%, ні ставка 40,8% не може бути застосована, оскільки вони відповідають іншим тарифним планам із меншими кредитними лімітами, тобто такі дії позивача суперечить умовам заяви про приєднання.
Станом на момент початку безпідставного нарахування позивачем процентів за тарифом «Platinum», а саме з 01 квітня 2022 року заборгованість відповідачки за тілом кредиту становила 99 990,76 грн. У той час, починаючи з 13 липня 2022 року по 04 грудня 2023 на погашення заборгованості позивачем було примусово списано 46 316,53 грн грошових коштів. Відповідно поточний розмір заборгованості за тілом кредиту складає 53 674,23 грн (99990,76 грн - 46 316,53 грн).
При задоволенні позову повністю, суд не визначив, яка сума стягується як відсотки та яка сума як тіло кредиту.
На думку відповідачки, з урахування позиції Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 позивач має право вимагати лише повернення сум фактично отриманих коштів (тіла кредиту), залишок яких становить лише 53 674,23 грн.
Від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином між банком та позичальником укладено договір в письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином не суперечить чинному законодавству України. Зі змісту копії анкети-заяви від 22 жовтня 2020 року вбачається, що відповідачка висловила згоду на укладення кредитного договору та виявила бажання оформити на своє ім'я карту «Універсальна». Відповідачкою не надано доказів, якими вона обґрунтовує заперечення проти позовних вимог, крім власного розрахунку заборгованості за договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 31-38, Т. 1).
Відповідно до довідки банку ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки №№ НОМЕР_1 (дата відкриття - 22 жовтня 2020 року, термін дії - 08/24, тип картки - карта «Універсальна»); НОМЕР_2 (дата відкриття - 10 листопада 2020 року, термін дії - 10/24, тип карти - Карта Універсальна з фото) (а.с. 30, Т. 1).
Зі змісту заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг вбачається, що між сторонами було погоджено основні умови кредитування, зокрема тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; суму кредитного ліміту - 50 000 грн для карт «Універсальна», 75 000 грн - для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; розмір процентної ставки: 42,0 % річних - для карт Універсальна, 40,8% річних - для карт «Універсальна Gold», тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом: 44 194,00 грн - для карт Універсальна, 55122,0 грн - для карт «Універсальна Gold»; порядок повернення кредиту - шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором; розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості; у разі прострочення зі 181-го дня - 100% від заборгованості; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором тощо.
Крім того, банком надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна», який відповідачкою не підписаний (а.с. 39, Т. 1) та Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 22 жовтня 2020 року (а.с. 40-42, Т. 1).
Також позивачем було надано виписки з рахунку (а.с. 12-28; 168-185, Т. 1) та довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 29, Т. 1).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідачки за договором № б/н від 22 жовтня 2020 року станом на 09 січня 2024 року становить 94 641,83 грн, з яких: 90 046,53 грн - заборгованість за кредитом, 4595,30 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 190-192, Т. 1).
Задовольняючи позов АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було доведено факт укладення між сторонами кредитного договору, факт користування відповідачкою кредитними коштами та отримання нею картки «Універсальна», а тому дійшов висновку про задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками місцевого суду.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В даній справі банком на підтвердження своїх позовних вимог було надано, зокрема копію Заяви від 22 жовтня 2020 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить основні умови кредитування, яка була підписана відповідачкою стилусом на планшеті.
Підпунтом 5 п. 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затв. постановою Правління Національного Банку України 13 грудня 2019 року № 151 (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
З наведеного вбачається, що заява від 22 жовтня 2020 року була підписана відповідачкою цифровим власноручним підписом у відповідності до приписів Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затв. постановою Правління Національного Банку України 13 грудня 2019 року № 151
Таким чином, позивачем доведено факт укладення договору на умовах визначених в заяві від 22 жовтня 2020 року.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідачки, а тому не є частиною укладеного кредитного договору.
Стосовно підписаного відповідачкою паспорту споживчого кредиту слід зазначити, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
З довідки банку про видані картки вбачається, що ОСОБА_1 отримала картки «Універсальна» та «Універсальна з фото». Вказана обставина у сукупності із підписаною відповідачкою заявою від 22 жовтня 2020 року свідчать про те, що сторонами на момент укладення договору про надання банківських послуг було погоджено отримання кредиту на умовах для карт «Універсальна» з розміром процентної ставки 42% річних.
Застосування банком процентних ставок 20,4% та 0%, як і збільшення розміру кредитного ліміту до 100 000 грн прав позивачки не порушує. Матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами зміни умов кредитування та отримання відповідачкою картки «Platinum».
Отже матеріалами справи підтверджується, що сторонами було погоджено розмір процентної ставки на рівні 42% річних для картки «Універсальна».
Водночас з наданого банком розрахунку вбачається, що у червні, жовтні та листопаді 2022 року (4-та колонка розрахунку) проценти були погашені за рахунок тіла кредиту, на які в подальшому нараховувалися проценти, що суперечить вимогам ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами.
Отже, починаючи з червня 2022 року розрахунок заборгованості по процентам є неправильним. Оскільки належного розрахунку по процентам суду не надано, тому вимоги банку в частині стягнення заборгованості по процентам в розмірі 4595,30 грн задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 90 046,53 грн, слід зазначити наступне.
Як вже було зазначено вище, у червні, жовтні та листопаді 2022 року (4-та колонка розрахунку) проценти були погашені за рахунок тіла кредиту усього на загальну суму 10000,10 грн, тобто банк безпідставно збільшив тіло кредиту на зазначену суму.
За встановлених обставин справи розмір заборгованості за тілом кредиту становить 80 046,43 грн (90 046,53 грн - 10 000,10 грн).
Доводи апеляційної скарги, що позивачем з 13 липня 2022 року примусово було списано 46 316,53 грн процентів, на які слід зменшити розмір заборгованості за тілом кредиту, не узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.
Стосовно наданого ОСОБА_1 апеляційному суду нового доказу, а саме виписки з рахунку, колегія суддів вказаний доказ не приймає, як такий, що поданий з порушенням порядку та строку його подання. Вона не була позбавлена можливості подати вказаний доказ суду першої інстанції. Жодних доказів на підтвердження обставини того, що про транзакцію відображену у даній виписці вона дізналася, коли справа вже перебувала на розгляді в суді апеляційної інстанції, відповідачка не надала.
За встановлених обставин справи, рішення суду на підставі пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України слід скасувати з ухваленням нового рішення, яким слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 22 жовтня 2020 року станом на 09 січня 2024 року у розмірі 80046,43 грн.
Оскільки відповідачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до приписів ч. 1, 6, 13 ст. 141 ЦПК України слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2270,08 грн. Крім того, пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги слід стягнути з позивача на користь держави судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 620,88 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367; 374; 376; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 24 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 22 жовтня 2020 року станом на 09 січня 2024 року в розмірі 80 046 гривень 43 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Компенсувати Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2270 гривень 08 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь держави судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 620 гривень 88 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2025 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова