Номер провадження: 11-кп/813/1435/25
Справа № 521/22191/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.02.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , проаналізувавши «скаргу» обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну застосованого стосовно нього запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України
установив:
Ухвалою Малиновського райсуду м. Одеси від 20.01.2025 під час судового розгляду к/п №12023167470000341 від 08.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України було продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави.
Водночас, 26.02.2025 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла «скарга» обвинуваченого ОСОБА_3 , яка за змістом викладених у ній вимог фактично є клопотанням про зміну застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України, зокрема, в прохальній частині «скарги» обвинувачений просить змінити застосований стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 «скарга» була розподілена в провадження головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Системний аналіз вимог Розділу V КПК України («Судове провадження з перегляду судових рішень») дає підстави стверджувати про те, що предметом апеляційного оскарження в суді апеляційної інстанції можуть бути лише судові рішення, постановлені слідчим суддею, судом 1-ої інстанції.
Натомість, в своїй «скарзі» обвинувачений ОСОБА_3 оскаржує не конкретне судове рішення суду 1-ої інстанції, а заявляє клопотання в порядку ст. 201 КПК України про зміну застосованого стосовно нього запобіжного заходу.
Так, положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В свою чергу відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Із системного аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального закону вбачається, що клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України подається до суду 1-ої інстанції, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження по суті.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в поданій «скарзі» не оскаржує рішення суду, а фактично звертається із клопотанням в порядку ст. 201 КПК України про зміну застосованого стосовно нього запобіжного заходу, суддя-доповідач доходить висновку про те, що в даному випадку клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно повернути останньому як таке, що подане не до того суду.
Водночас, вимоги чинного кримінального процесуального закону не містять чіткого нормативного врегулювання дій судді-доповідача у разі необхідності повернення клопотання про зміну запобіжного заходу як поданого не до того суду.
Натомість, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу.
Відтак, враховуючи те, що в своїй «скарзі» обвинувачений ОСОБА_3 оскаржує не рішення суду 1-ої інстанції, а фактично звертається із клопотанням в порядку ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу, вважаю, що до нього, на підставі аналогії закону, необхідно застосувати загальне правило, передбачене п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, а саме - повернути особі, яка його подала разом із доданими матеріалами на тій підставі, що воно не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Водночас, суддя-доповідач вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 його право, на підставі вимог ст.ст. 201, 331 КПК України, на звернення до суду 1-ої інстанції, який здійснює судовий розгляд к/п №12023167470000341, із клопотанням про зміну запобіжного заходу, а також його право, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України, оскаржити в апеляційному порядку вищевказану ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 20.01.2025, якою йому було продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 201, 331, 392, 399, 419, 422 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
«Скаргу» обвинуваченого ОСОБА_3 , яка за змістом викладених у ній вимог є клопотанням в порядку ст. 201 КПК України про зміну застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2