Номер провадження: 11-кп/813/660/25
Справа № 495/9688/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2024 у кримінальному провадженні №12021166240000287 від 13.07.2021 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, з неповно-вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, але в силу ст. 89 КК України, що судимості не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КК України,
встановив:
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін у 1 рік 6 місяців.
Згідно ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 не обирався.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним у тому, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2009 року справа №2-2738, вирішено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 200 грн. щомісяця, починаючи з 02.03.2009 року і до повноліття ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до 14 квітня 2022 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для відповідної категорії дітей.
Однак, обвинувачений ОСОБА_7 систематично, на протязі тривалого часу умисно злісно ухиляється від виплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини - сина ОСОБА_10 (аліментів).
Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 30.06.2021 року, про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 , згідно розрахунку заборгованості, виданої державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області, складає 52 тисяч 747 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із вироком районного суду захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що вирок не законний та необґрунтований.
Доводи обґрунтовує тим, що у судовому засіданні потерпілий вказав неправду про несплату аліментів, адже відповідно до наданих обвинуваченим документів, він постійно потруху платив аліменти, на день винесення вироку суду заборгованість склала 15000 гривень.
Пояснення ОСОБА_7 судом не було взято до уваги. Не було досліджено копію виконавчого провадження надане суду, з якого спростовуються доводи обвинувачення. 3 вироку суду вбачається, що використовувався розрахунок заборгованості станом на 2020 рік, але не було взято до уваги свіжі розрахунки заборгованості, згідно з яких спростовується злісна несплата аліментів.
Просить вирок скасувати і визнати невинуватим обвинуваченого ОСОБА_7 .
Під час розгляду апеляційним судом скарги захисника, обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор не заперечувала проти звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Частиною 2 статті 49 КК України матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КК України, яке відбулося влітку 2021 року.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України є кримінальним проступком, за яке передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
З дня вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КК України, минуло більш як три роки, стороною обвинувачення не надано суду апеляційної інстанції доказів того, що ОСОБА_7 вчинив інше кримінальне правопорушення чи ухилявся від досудового розслідування або суду, обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав.
Таким чином враховуючи, що у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з чим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 в частині засудження за ч. 1 ст. 164 КК України підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази, судові витрати та цивільні позови у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 409, 413, 414, 420, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2024 у кримінальному провадженні №12021166240000287 від 13.07.2021 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12021166240000287 від 13.07.2021 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4