Номер провадження: 22-ц/813/1893/25
Справа № 521/26151/23
Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.
Доповідач Назарова М. В.
25.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3
на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року,
ухвалене Малиновським районним судом м. Одеси у складі: судді Роїк Д.Я. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі,
У листопаді 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року по справі № 521/12437/21 шлюб розірвано. 3 28 липня 2023 року позивачка із сином змінила місце проживання та орендує житло через неможливість спільного проживання з вини відповідача, який своєю образливою поведінкою по відношенню до сина, насиллям негативно впливає на психічний та емоціональний стан дитини. Після розлучення відповідач відмовився від будь-якої матеріальної допомоги сину, але після перемовин погодився надавати деяку матеріальну допомогу дитині щомісячно у розмірі 1393,00 грн, яку почав сплачувати з січня 2022 року.
Зазначає, що відповідач має постійне місце роботи та достатні заробітки, отримує пенсію, має у власності майно, від здачі в оренду якого отримує прибутки, окрім того має у власності земельної ділянки та автомобіль марки Kia Rio д.н.з НОМЕР_1 , має кошти від роботи в таксі, інших осіб, окрім їх сина, на своєму утриманні не має.
Вказувала що сину виповнилось вже 8 років, він навчається у школі та на виконання медичних рекомендацій лікарів (у сина сколіоз першого ступеню) відвідує уроки з плавання, син потребує додаткових занять у школі, їжі, медикаментів та дитячих розваг. Перерахована відповідачем сума 1393,00 грн не забезпечує необхідні витрати. Через неможливість спільного проживання, позивачка вимушена була піти на орендоване житло, на що витрачає 6000 грн, сплачує комунальні послуги, що становить близько10000 грн, натомість відповідач залишився проживати в спільній сумісній квартирі подружжя. Вважає, що відповідач має можливість надавати кошти на утримання сина в розмірі 5000,00 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Тому позивачка просила суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн, щомісячно, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач в суді першої інстанції заперечував проти позову, зазначав, що він визнає позовні вимоги частково - на суму 3200,00 грн. Вказував що має значні вади здоров?я, отримує пенсію по інвалідності, працює таксистом, але гроші, що заробляє, витрачає на ремонт та обслуговування авто. Вказував що отримує пенсію у розмірі 2700 грн, дає гроші на аліменти, сплачував по 3200 грн до цього та 1400,00 грн переводи робили батьки.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у твердій грошовій сумі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 3200 грн, починаючи з 29 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги позивачки.
Доводами апеляційної скарги є те, що , що малолітня дитина має певне захворювання та потребує постійного лікування, обстежень та забезпечення іншого підгрунтя для розвитку; суд першої інстанції не взяв до уваги докази, зокрема медичні документи, які свідчать тривале у часі захворювання дитини з негативними наслідками, оскільки покращень за останні 4 роки лікарі не спостерігають; не взяв до уваги наявні в матеріалах справи та досліджені судом документи, які свідчать про достатнє матеріальне становище Відповідача, яке є цілком достатнім для утримання дитини на рівні 5000,00 грн на місяць, оскільки Відповідач є працездатною особою, не має на утриманні будь-яких інших осіб, має у власності нерухоме майно, автомобіль, має постійний дохід від роботи в таксі, додатковий дохід у вигляді пенсії та від здачі нерухомості найм, від здачі в оренду землі. Інтереси дитини мають превалювати над матеріальним становищем платника аліментів, чим суд першої інстанції фактично знехтував, оскільки сума в розмірі 5000,00 грн це мінімальний заявлений Позивачем розмір, необхідний дитині для виконання батьком свого обов'язку по відношенню до дитини з урахуванням потреб в його лікуванні та розвитку.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 05 травня 2015 року, який рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року по справі № 521/12437/21 було розірвано.
Сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 .
Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем, що було визнано учасниками справи, отже відповідно до п. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
3 акту обстеження матеріально-побутових умов господарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб від 10 листопада 2023 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 29). 3гідно договору оренди квартири, від 28 липня 2023 року платіж в місяць становить 6000,00 грн (а.с. 30).
Відповідно до виписок з банківського рахунку відповідача, відкритого в АТКБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 , останньому регулярно зараховують кошти від Bolt Operations OU (RIDES), і така сума за період з 01.01.2023-31.12.2023 складає 181406,23 грн, а також 30240,00 грн пенсія, що загалом становить 211646,23 грн.
Відповідачем не заперечується факт того, що він надає послуги таксі, та те, що вказані зараховані на його рахунок кошти є саме доходом від надання транспортних послуг від трудової діяльності на онлайн-платформах з надання транспортних послуг (таксі) (а.с. 81-95).
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 20.11.2023 № 355029871 ОСОБА_2 на праві власності належать: частки квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 112,1 кв.м, підстава договір купівлі-продажу від 04.03.2019 (а.с. 35).
Також з вказаної довідки вбачається належність відповідачу на праві власності земельної ділянки, поле № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 , для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Одеська обл., Захарівськкий район, сщ/рада Захарівська, площею 1,9999 га (а.с. 36).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і зобов?язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини до досягнення повноліття. Враховуючи матеріальне становище дитини та платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, суд вважав можливим стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі, що визначається відповідачем, - 3200,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 29 листопада 2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, а також ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує дітям право на гідний (належний) рівень життя. Пряма відповідальність за створення належних умов, в рівній мірі лежить на батьках, оскільки згідно норм сімейного законодавства батько і мати мають рівні права та обов'язки по відношенню до дітей.
Аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтями 182, 184 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 184 СК України).
Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Крім того, частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розміру аліментів на утримання малолітньої дитини сторін, оскільки позивачка заперечує проти стягнення з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3200 грн щомісячно та вважає обґрунтованим їх розмір 5000 грн щомісячно наданими нею суду доказами.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, оскільки, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд не врахував та не перевірив у повному обсязі як доходу відповідача, так і наявного у нього нерухомого майна, а саме: що відповідач є працездатною особою, не має на утриманні будь-яких інших осіб, має дохід від роботи в таксі у розмірі 181406,23 грн, має автомобіль марки KIA RIO, річний дохід пенсії - 30240 грн, наявність на праві власності нерухомого майна (земельної ділянки, квартири), що надає можливість відповідачу сплачувати аліменти на утримання сина у більшому розмірі, ніж визначив суд першої інстанції.
Не заслуговують на увагу твердження відповідача, що отримувані від надання послуг таксі кошти йдуть на ремонт автівки, оскільки доходи від такої діяльності підтверджені банківською випискою, а доказів того, що такі кошти витрачені ним певним чином, що унеможливлює сплату аліментів, не надано.
Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, надані позивачкою докази, відповідають наведеним вимогам ст. 77, 78 ЦПК України та у своїй сукупності свідчать про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно.
На таке не впливає помилкове посилання позивачки про витрати на підтримання здоров'я та розвиток сина, оскільки вказане має охоплюватися додатковими витратами на дитину, що не є предметом розглядуваної справи. Проте, таке посилання не впливає на наявну у відповідача можливість сплачувати аліменти у спосіб та розмір, про який заявлено по справі.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні в частині розміру аліментів збільшивши визначений до стягнення розмір аліментів з 3200 грн до 5000 грн.
Таке буде відповідати якнайкращому забезпеченню законних майнових прав та інтересів дитини з дотриманням прав відповідача як платника аліментів та виходячи із його доходу та наявного у його власності нерухомого майна, а також законодавчо визначеного прожиткового мінімуму як для дитини відповідного віку, так і для її працездатного батька.
Вказана невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, у відповідності до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення та збільшенню стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини з 3200 грн до 5000 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2024 року змінити, збільшивши суму стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 3200 грн до 5000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 25 лютого 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко