Справа № 444/5086/24 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р. Б.
Провадження № 33/811/152/25 Доповідач: Партика І. В.
18 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Калмикова Сергія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Калмикова Сергія Васильовича на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 13 грудня 2024 року, о 03:02 год. в м. Жовква, по вул. О. Кобилянської, 18, Львівського району, Львівської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Фольцваген Кадді», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Калмиков С.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що суддею суду першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, а саме вимоги ст. 279 КУпАП, не дотримано процедури прийняття рішення в нарадчій кімнаті.
Повідомляє, що суддя безпідставно відмовив адвокату у задоволенні клопотання про об'єднання справ за ст. 122-2 та 130 КУпАП в одне провадження, розглянув дві справи одночасно, а не послідовно, виніс два рішення по різних справах після нарадчої кімнати.
Наголошує, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 безпідставно, проникнули на приватну територію, не представилися, не повідомили водію причину зупинки, не роз'яснили права та обов'язки, не провели огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу, не запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Повідомляє, що акт огляду та направлення для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад містять ознаки службового підроблення, а в протоколі внесено недостовірні відомості.
Зазначає, що водій, через об'єктивні обставини, не мав можливості побачити світлові сигнали, які були на автомобілі працівників поліції, не відмовлявся від проведення огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №833059 від 13 грудня 2024 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen caddy», р.н. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 відмовився;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, від якого він відмовився;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом в судовому засіданні, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «Volkswagen caddy», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який не виконував вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка була надана шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу, окрім того здійснював рух транспортним засобом у період дії комендантської години. Водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу лише коли заїхав на територію свого домогосподарства, після чого поводив себе грубо, агресивно з працівниками поліції, не виконував їх розпорядження, конфліктував. Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції повідомили водію причину зупинки транспортного засобу, про відео фіксацію, ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені у нього, після чого запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Водій залишив місце зупинки транспортного засобу, вчинив дії, які вказували на його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проігнорував вимогу працівників поліції, пішов в будинок та більше не повертався.
Доводи апелянта, що судом не дотримано вимог ст. 279 КУпАП, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Як вбачається з постанови Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2025 року та матеріалів справи, суддею суду першої інстанції дотримано в повному обсязі вимог ст. 279 КУпАП.
Твердження адвоката, що судом розглянуто дві справи одночасно, порушено таємницю нарадчої кімнати, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, окрім того апелянтом не надано жодних даних, які могли підтвердити зазначену інформацію.
Аргументи апелянта, що суддя суду першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про об'єднання справ, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки в матеріалах справи відсутнє таке клопотання.
Доводи апелянта, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 безпідставно, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки на час скоєння адміністративного правопорушення, діяла комендантська година.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Наказом голови М. Козицького від 25 лютого 2022 року з подальшими змінами запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 24 до 5 год.
Під час комендантської години забороняється всім громадянам, на яких це правило поширюється, перебувати в громадських місцях протягом певного періоду часу (як правило, уночі).
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів судової справи, працівниками поліції зупинено водія ОСОБА_1 в період дії комендантської години, о 3 год.02 хв. 13 грудня 2024 року.
Доводи апелянта, що працівники поліції не повідомили водію причину зупинки, спростовуються відеозаписом, описаним вище за текстом.
Покликання апелянта на те, що водію не роз'яснили права та обов'язки, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №833059 від 13 грудня 2024 року (а.с. 2), в якому зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено права та обв'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Аргументи апелянта, що водію не запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з матеріалів відеозапису, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Твердження апелянта, що працівники поліції проникли на приватну територію та не представилися, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , який не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, поводив себе зухвало, агресивно, конфліктував та вчинив дії, які патрульними поліцейськими розцінено як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Покликання апелянта на те, що водій через об'єктивні обставини не мав можливості побачити світлові сигнали, які були на автомобілі працівників поліції, не відмовлявся від проведення огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі мають формальний характер та не підтвердженні матеріалами справи.
Як встановлено апеляційним судом, водій ОСОБА_1 рухався транспортним засобом у м. Жовква, вул. О. Кобилянської, ґрунтовою дорогою один, на вимоги працівників поліції, які слідували за ним, про зупинку транспортного засобу, яка була надана шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу, не реагував (не зупинявся), а цілеспрямовано рухався до місця проживання, де зупинив транспортний засіб на території свого подвір'я.
Як вбачається з матеріалів відеозапису, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ЗУ «Про національну поліцію», жодного упередженого ставлення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не вбачається.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Калмикова С.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Калмикова Сергія Васильовича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.