Справа № 449/380/24 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А. В.
Провадження № 33/811/182/25 Доповідач: Партика І. В.
18 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ліпенцевої Катерини Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 11 березня 2024 року близько 10.00 год. в м. Перемишляни по вул. Галицька керував транспортним засобом марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно та однобічно з'ясовано обставини справи, не надано належно оцінки доказам.
Наголошує, що судом проведено розгляд справи у його відсутності, не враховано його клопотання про відкладення розгляду справи, чим порушено його права, не розглянуто клопотання про закриття провадження у справі.
Звертає увагу, що працівниками поліції не повідомлено йому причин зупинки транспортного засобу, огляд на стан сп'яніння проведено з порушеннями.
Повідомляє, що він хворіє гіпертонічною хворобою із супутніми захворюваннями, цукровий діабет, атеросклероз, приймає лікарські засоби на спиртові основі, у інструкції до яких не було зазначено заборони керування транспортними засобами, препарати використовувалися відповідно до призначення лікаря.
Зазначає, що напередодні зупинки транспортного засобу він вживав лікарські препарати, які містять етанол та полоскав горло, у зв'язку із чим газоаналізатор показав невірний результат.
Наголошує, що матеріали справи не містять даних, щодо повірки та калібрування газоаналізатора, на муштуці, який йому надали працівники поліції, могли бути залишки алкоголю.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №665994 від 11 березня 2024 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis» н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, оглядна стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу;
- результатом приладу «Drager Alcotest 6820» (а.с. 2), з якого встановлено, що огляд було проведено о 10 год. 05 хв., 11 березня 2024 року, результат 0,06 проміле, з результатом водій ознайомлений;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с 4), відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова, хитка хода), результат огляду 0,60 проміле, з результатом водій погодився;
- направлення на огляд водія транспортного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), відповідно до якого у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку із чим запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
- інформацією з розписки (а.с. 6), з якої встановлено, що водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом;
- рапортом працівників поліції (а.с.7), з якого встановлено, що працівника поліції було зупинено транспортний засіб «Toyota Avensis» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв'язку із проведенням профілактичного заходу під назвою «Анциз», для перевірки та виявлення підакцизного товару, під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат 0,6 проміле;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «Toyota Avensis» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час опитування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, надано герметично запакований муштук, роз'яснено порядок проходження огляду, результат 0,60 проміле, з результатом водій погодився, у зв'язку із чим працівники поліції повідомили водію, що його відсторонено від керування транспортним засобом,повідомлено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта, що судом проведено розгляд справи у його відсутності не враховано його клопотання про відкладення розгляду справи, порушено його права, не розглянуто клопотання про закриття провадження у справ, апеляційний суд розцінює критично.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративні матеріали надійшли до суду першої інстанції 19 березня 2024 року. Перемишлянським районним судом Львівської області неодноразово призначалися судові засідання: 24 квітня 2024 року, 07 червня 2024 року, 12 серпня 2024 року, 02 жовтня 2024 року, 22 листопада 2024 року та 13 січня 2025 року, розгляд справи відкладався за заявами ОСОБА_1 та його захисника адвоката Редькви Н.М., з огляду на зазначене апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно враховано всі клопотання сторони захисту та надано їм належну оцінку.
Твердження апелянта, що працівниками поліції не повідомлено ОСОБА_1 причин зупинки транспортного засобу, заслуговують на увагу апеляційного суду, разом із тим такі не впливають на кваліфікацію його дій, окрім того причина зупинки транспортного засобу зазначено в рапорті працівника поліції (а.с. 7), який описано вище за текстом.
Аргументи апелянта, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушеннями, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 5 розділу II Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, патрульні виявили у водія ознаки сп'яніння, у зв'язку із чим запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, роз'яснили порядок проходження такого огляду, повідомили за допомогою якого приладу буде проведено огляд на стан сп'яніння, результат тестування показав 0,60 проміле, з результатом водій погодився.
Як вбачається з матеріалів відеозапису, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Твердження апелянта, що він хворіє, приймає лікарські засоби на спиртові основі, у інструкції до яких не було зазначено заборони керування транспортними засобами, препарати використовувалися відповідно до призначення лікаря, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Оскільки п 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати також під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Що стосується, доводів сторони захисту, що матеріали справи не містять даних, щодо повірки та калібрування газоаналізатора, а в муштуці могли бути залишки алкоголю, то такі спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що муштук був розпакований в присутності водія, та результатом приладу «Drager Alcotest 6820» (а.с. 2), з якого встановлено, що калібрування газоаналізатора було проведено у встановлений законом строк.
Окрім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді військового капелана, разом із тим такі дані не впливають на накладення стягнення, оскільки санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне покарання у виді накладення штрафу на водія у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 січня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.