Справа № 463/416/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/407/25 Доповідач: ОСОБА_2
20 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР,
з участю заявника ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
вищезазначеною ухвалою в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 06.01.2025 року - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року скасувати, призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції.
Зазначає, що ухвалу отримав 04 лютого 2025 року.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що ухвала винесена з істотним порушенням норм КПК України.
Апелянт звертає увагу на те, що ухвала стосується невиконання вимог ухвали від 17 грудня 2024 року у справі №463/11396/24 пров. 1-кс/463/9722/24 та внесення до ЄРДР заяви від 06.01.2025 про невиконання ухвали від 17 грудня 2024 року.
Звертає увагу на те, що до скарги ним було долучено копію заяви від 06.01.2025 та талон-повідомлення від 06.01.2025 про надіслання заяви до ТУ ДБР у м. Львові, що підтверджує подання такої.
Однак через неповноту судового розгляду дана обставина залишилась судом недосліджена.
Наголошує, що судом не з'ясовано чи надходила до ТУ ДБР ухвала №463/11396/24 пров. 1-кс/463/9722/24 про невиконання якої він і подавав скаргу.
ОСОБА_6 , який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Львівська УПВ (№19)» апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.
Адвокат ОСОБА_7 просив задоволити апеляційну скаргу.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду, до суду не з'явився.
З огляду на те, що прокурор був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків, визначених кримінальним процесуальним законом, колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі прокурора.
Заслухавши пояснення ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (ст. 370 КПК).
Відповідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 06.01.2025 року.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 214 КПК, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а згідно ч. 4 цієї статті слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. При цьому необхідно зауважити, що зміст зазначеної норми закону не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, й тих, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК.
Відповідно п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК). У свою чергу згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз положень КПК дає підстави для висновку, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Оскільки закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення, тому можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей до ЄРДР у обов'язковому порядку передбачає необхідність отримання уповноваженим органом заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Водночас, як убачається з відповіді старшого слідчого першого слідчого відділу з (дислокацією у м. Львові) ОСОБА_8 до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові не надходила заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 06.01.2025 (а.с. 12).
Відтак з урахуванням того, що станом на день розгляду скарги ОСОБА_6 , Личаківським районним судом м. Львова надіслана ним заява від 06.01.2025 про кримінальне правопорушення ще не була отримана ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, слідчий суддя підставно відмовив в задоволення скарги, оскільки оцінка дій бездіяльності уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові можлива після фактичного отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого суддіЛичаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року, про відмову в задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4