Справа № 454/1356/23 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Провадження № 22-ц/811/3300/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
25 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
секретаря Марко О.Р.
з участю представника прокуратури Мацюри Я.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича в інтересах держави в особі позивачів Державна інспекція архітектури та містобудування України та Сокальська міська рада Львівської області на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2024 року в складі судді Веремчука О.А., повний текст якої складений 15.10.2024, у справі за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Державної інспекції архітектури та містобудування України та Сокальської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,-
встановив:
У березні 2023 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Державна інспекція архітектури та містобудування України та Сокальська міська рада Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єктів самочинниго будівництва, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 30.03.2023 відкрито провадження у справі №454/1356/23, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 114).
28.08.2024 відповідачка ОСОБА_1 подала клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити відповідні запитання. Зазначає, що в основі позовних вимог лежить питання необхідності захисту права власності на земельну ділянку, яка, нібито, використовується не за цільовим призначенням у зв'язку з будівництвом на ній, в межах прибережної захисної смуги, будинків відпочинку та господарських будівель, які відносяться до капітальної забудови, при цьому такі обставини встановлені виключно на підставі візуального огляду відповідних об'єктів. Жодних доказів того, що будівлі є капітальними та, що такі розміщені у межах прибережної захисної смуги, позивачем не надано, тому з метою правильного вирішення справи існує необхідність призначення комплексної експертизи.
Прокурор у поясненнях щодо призначення експертизи заперечив, оскільки суть експертизи полягає у проведенні знаючою особою (експертом) спеціального дослідження. Дослідження припускає одержання таких нових фактичних даних, які до цього суду не були відомі і які іншим способом установити не можна. Тобто, експертиза спрямована на виявлення саме фактичних даних, які здатні піддати сумніву (або спростувати) факти, що мають юридичне значення. Самі юридичні факти експертизою не встановлюються - право на це в процесі належить тільки суду.
З метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.
Разом з тим, відповідачка ОСОБА_1 до заявленого клопотання не надала жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи та не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскаржуваною ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2024 року клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи - задоволено.
Призначено у справі за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Державна інспекція архітектури та містобудування України та Сокальська міська рада Львівської області до ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єктів самочинниго будівництва, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.
На вирішення експерта поставлено такі питання:
- Чи встановлено на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002) прибережні захисні смуги? Якщо так, то які їх ширина, площа та місцерозташування відносно споруд?
- Чи розміщені споруди в межах прибережної захисної смуги, якщо така встановлена на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002)? Якщо так, то які саме споруди розміщені в межах прибережної захисної смуги?
- На якій відстані розташовані споруди від лінії урізу води ставків, що знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер4624885500:16:000:0002)?
- Чи відносяться до капітальної забудови споруди, розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002)? Якщо так - яка група капітальності споруд розташованих на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002)?
- Чи спричинить знесення (демонтаж) вказаних споруд до пошкодження руйнування або спотворення земельної ділянки (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002)?
- Чи відповідають виконані роботи із розміщення споруд на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?
- Який ступінь будівельної готовності об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002)?
- Який технічний стан споруд розташованих на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002)?
- Яке функціональне призначення вказаних споруд?
Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).
Для проведення експертизи надано експерту матеріали цивільної справи Сокальського районного суду м.Сокаль № 454/1356/23.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Провадження у справі на час проведення експертизи - зупинено.
Ухвалу суду оскаржив перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури О. Таргоній, вважає таку незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що право на оскарження ухвали про призначення експертизи гарантоване п. 12 ч. 1 ст. 353 ЦПК України та не може обмежуватися судом, однак суд першої інстанції безпідставно в оскаржуваній ухвалі вказав на те, що ухвала оскарженню не підлягає.
Звертає увагу, що розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні, яке складається з підготовчої частини, розгляду справи по суті, заключної частини судового розгляду, ухвалення рішення.
Особливу роль відіграє підготовча частина.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України питання про призначення експертизи вирішується судом на стадії підготовчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи підготовче провадження було закрито 22.04.2024, однак із клопотанням про призначення експертизи відповідачка звернулася 27.08.2024, тобто з порушенням встановленого законом строку, який відповідачка не просила поновити, тому відповідне клопотання суд повинен був залишити без розгляду.
Зазначає, що висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який не має заздалегідь встановленої сили для суду.
Вважає, що відповідачкою не додано до заявленого клопотання жодних доказів, які б підтверджували, що обставини з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи та не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважає, що суд проігнорував наявні у матеріалах справи докази, що є достатніми для розгляду справи та прийняття судом законного і обґрунтованого рішення.
Зокрема, зазначає, що ОСОБА_1 самостійно визнала, що на відповідній земельній ділянці нею без дозволу на початок будівельних робіт та відповідно, без належно затвердженого проекту, самовільно побудовано спірні приміщення.
Крім цього, ОСОБА_1 достовірно знала, що орендована нею земля відноситься до земель водного фонду.
При цьому, предметом доказування у справі є звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
Вважає, що поставлені на вирішення експертизи питання не входять до предмета доказування у даній справі та не замінять інші засоби доказування, тому призначення експертизи призведе до невиправданого затягування справи та є недоцільним.
Покликаючись на судову практику, зазначає, що сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.
Більше того, відповідачем по справі не ставиться під сумнів цільове призначення спірної земельної ділянки та факт її забудови, заперечується така забудова в межах прибережної смуги, розмір якої чітко визначається ч. 5 ст. 88 ВК України та ч. 2 ст. 60 ЗК України.
При цьому, самочинним є будівництво будь якого об'єкта нерухомого майна, незалежно чи це будівля чи споруда, за наявності однієї із зазначених у ст. 376 ЦК України умов.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння та тлумачення, відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу, недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, однак судом першої інстанції проігноровано вимоги закону у цьому контексті.
Просить скасувати ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2024 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури Мацюри Я.Р. на підтримку скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково враховуючи таке.
Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з доцільності призначення у даній справі експертизи, яку доручив експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Зокрема, суд погодився з тим, що в основі позовних вимог лежить питання необхідності захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується не за цільовим призначенням у зв'язку із будівництвом на ній в межах прибережної захисної смуги будинків відпочинку та господарських будівель, які відносяться до капітальної забудови, однак жодних доказів того, що будівлі є капітальними, так і того, що такі розміщені у межах прибережної захисної смуги, позивачем не надано, а відповідач такі факти заперечує.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Підстави обов'язкового призначення судом експертизи визначені статтею 105 ЦПК України.
При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Таким чином, враховуючи положення статті про призначення експертизи, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
У пункті 2 постанови Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року (з відповідними змінами та доповненнями), Верховний Суд України вказав судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).
Враховуючи те, що сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з'ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших)
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Оскільки, предметом даного апеляційного провадження є виключно процесуальне питання від вирішення якого залежить можливість проведення відповідних судових експертиз у справі, колегія суддів не надає оцінки будь яким обставинам (доводам), що стосуються суті спірних правовідносин та на які покликається прокурор у апеляційній скарзі, оскільки таким буде надана оцінка при розгляді справи по суті.
Як беззаперечно вбачається з матеріалів справи, у провадженні Сокальського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Державної інспекції архітектури та містобудування України та Сокальської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
Таким чином, вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України та Сокальської міської ради Львівської області, є у тому числі майновими, оскільки стосуються нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки, а також нежитлових будівель, які на такій знаходяться.
Зокрема, прокурор просить зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку з приведенням у попередній стан, шляхом знесення відповідних нежитлових будівель, які на такій знаходяться та повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Сокальської міської ради.
Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи наведене, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.
Поряд з цим, і висновок експерта, як доказ, підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Разом з цим, як зазначає прокурор відповідні нежитлові об'єкти, що знаходяться на спірній земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, є капітальним будівництвом, однак слідуючи позиції сторони відповідача, вимоги прокурора містять неточності у частині розташування на земельній ділянці кадастровий номер 4624885500:16:000:0002 будівель чи споруд, відтак питання, що стосуються функціональних характеристик та ознак нежитлових об'єктів, що розташовані на спірній земельній ділянці, є ключовим та необхідним для з'ясування судом, з врахуванням того, що наявні у матеріалах справи докази з цього приводу, не є однозначними.
Таким чином, враховуючи вимоги закону та характеру спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що предмет спору та позовні вимоги свідчать про необхідність призначення експертизи у даній справі.
Більше того, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, при цьому, питання, які поставлені перед експертом не є правовими та є такими для вирішення яких потрібні спеціальні знання.
Також колегія суддів виходить з того, що призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється у тому числіІнструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.
Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
У підпункті 5.1.1 пункту 5 Розділу ІІ Інструкції визначено орієнтовний перелік питань вирішуваних будівельно-технічною експертизою.
Таким чином, будівельно-технічна експертиза - це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з'ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт, безпечність експлуатації об'єкта, характерні ознаки, а також чи відповідає проведення будівництва об'єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.
Враховуючи наведене, поставлені перед експертом питання у контексті будівельно-технічної експертизи відповідають завданню такої.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Колегія суддів виходить з того, що питанню прибережних захисних смуг присвячена стаття 60 ЗК України, яка визначає, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
Частина друга цієї статті визначає ширину прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період).
Аналогічні положення щодо прибережних захисних смуг містяться у ст. 88 Водного Кодексу України.
Таким чином, ширина, порядок встановлення та інші особливості, що стосуються прибережних захисних смуг визначені на законодавчому рівні, тому встановлення цих питань не потребує спеціальних знань.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, прокурор не наводить доводів щодо незгоди із окремими питаннями, не зазначає свій перелік таких, однак, колегія суддів вважає, що з врахуванням принципу диспозитивності судового процесу, оскарження судового рішення у цілому, може мати наслідком, зміну такого у відповідній частині.
У підпункті 6.1. пункту 6 Розділу ІІ Інструкції визначено основні завдання земельно-технічної експертизи, а підпунктом 6.1.1. орієнтовний перелік вирішуваних питань.
Так, суд першої інстанції погодився із запропонованим відповідачкою питанням чи встановлено на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002) прибережні захисні смуги і якщо так, то які їх ширина, площа та місце розташування відносно споруд.
Незважаючи на те, що таке питання входить до предмету доказування, на переконання колегії суддів, для правильних висновків щодо такого, за наявності відповідної доказової бази та вихідних даних, спеціальних знань не потрібно.
Більше того, питання місця розташування прибережної захисної смуги відносно відповідних будівель (споруд, нерухомості), за наявності беззаперечних доказів про розташування таких у прибережній захисній смузі, не має правового значення.
За таких обставин зазначене питання необхідно виключити із переліку питань, що поставлені на розгляд та вирішення експерта, що свідчить про те, що доводи апеляційної скарги знайшли свою часткову підставність.
У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №718/1305/24 зазначено, що суд зобов'язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Отже, призначення експертизи є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення у справі комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в цілому є правильним, оскільки можливі результати дадуть змогу суду у сукупності зі іншими доказами визначитися із спірними правовідносинами та матимуть значення для встановлення істини у справі, що не виключає обов'язку зміни оскаржуваної ухвали у відповідній частині, про що зазначено вище.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що клопотання про призначення експертизи подано після закінчення підготовчого провадження у справі, хоча висновок експерта відноситься до доказів (ч.1 ст. 76 ЦПК України), які мають бути подані позивачем до позовної заяви (частина два статті 83 ЦПК України), колегія суддів звертає увагу на те, що відповідний процесуальний строк не є присічним, а висновок суду у цій частині відповідає принципу змагальності та рівності сторін.
Пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргоній Олександра Вячеславовича в інтересах держави в особі позивачів Державна інспекція архітектури та містобудування України та Сокальська міська рада Львівської області - задовольнити частково.
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2024 року змінити.
Виключити із переліку питань, які поставлені на вирішення експертам для проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи таке питання:
-Чи встановлено на земельній ділянці (кадастровий номер 4624885500:16:000:0002) прибережні захисні смуги? Якщо так, то які їх ширина, площа та місцерозташування відносно споруд?
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 26 лютого 2025 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк