Справа № 132/2741/24
Провадження № 33/801/194/2025
Категорія: 149
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.
Доповідач: Голота Л. О.
26 лютого 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
законного представника ОСОБА_2 ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2024 по справі № 132/2741/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП, -
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2024 матеріали справи про адміністративні правопорушення за № 132/2741/24 та № 132/2742/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі № 132/2741/24. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП та застосовано до нього захід впливу, що застосовується до неповнолітніх, відповідно до статті 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_1 21.08.2024 о 22 год. 40 хв. в с. Іванів по вул. Гагаріна, Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки «Forte FT-250», б/н, без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1 ПДР України.
Крім того, 21.08.2024 о 22 год. 40 хв., в с. Іванів по вул. Гагаріна, Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки «Forte FT-250», б/н, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, так як посвідчення водія не отримував, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР України.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № 1232 від 3.02.2025), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що вина ОСОБА_1 є недоведеною, транспортним засобом він не керував; суд першої інстанції притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності після закінчення строку, встановленого частиною другою статтею 38 КУпАП; судом розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , не повідомивши його про дату, час і місце розгляду, чим порушив статтю 268 КУпАП; суд не мав правових підстав розглядати справу за частиною першою та другою статті 126 КУпАП, оскільки це виключна компетенція органів Національної поліції України.
В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції з тих підстав, що судом першої інстанції справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , повістки до суду ні він, ні його батьки не отримували; оскаржувану постанову від 28.11.2024 ОСОБА_1 не отримував, а дізнався про її наявність від працівників поліції, які повідомили про це в усній формі його матері 29.01.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційна скарга задоволенню частково, з огляду на наступне.
Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , оскаржувану постанову від 28.11.2024 ОСОБА_1 не отримував, у справі відсутні докази надіслання її копії ОСОБА_1 та його законному представнику. ОСОБА_1 дізнався про її наявність від працівників поліції, які повідомили про це в усній формі його матері ОСОБА_2 29.01.2025, апеляційну скаргу подано 3.02.2025, тобто протягом десяти днів з дня коли ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову.
З огляду на зазначене, наведені в клопотанні причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.
Щодо перегляду справи апеляційним судом.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 126 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 135943 від 21.08.2024 /а. с. 1/ та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 135941 від 21.08.2024 /а. с. 11/.
Апеляційний суд вважає зазначені висновки суду першої інстанції такими, що зроблені з порушенням норм процесуального права, а саме частини другої статті 38, статей 245, 247, 280 КУпАП, що є обов'язковою підставою для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 по справі № 308/8763/15-а, зазначено, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Враховуючи те, що подія, яка інкримінується ОСОБА_1 мала місце 21.08.2024, на час прийняття постанови суду першої інстанції (28.11.2024) вже пройшов встановлений частиною другою статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції був позбавлений можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 126 КУпАП, у зв'язку з чим постанова від 28.11.2024 про визнання ОСОБА_1 винним та застосування до нього заходу впливу, що застосовується до неповнолітніх, відповідно до статті 24-1 КУпАП, у виді попередження прийнята судом першої інстанції поза межами строку, встановленого частиною другою статті 38 КУпАП, та підлягає скасуванню як незаконна.
З огляду на наведене, аргументи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції, зважаючи на вище викладене, не досліджує аргументи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 є недоведеною, транспортним засобом він не керував, адже за умови закінчення строку накладення адміністративного стягнення уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справ за частиною першою та другою статті 126 КУпАП належить до виключної компетенції органів Національної поліції, у зв'язку з чим суд не мав правових підстав для розгляду справи, апеляційний суд вважає безпідставними, так як відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. ОСОБА_1 на час складання протоколів про адміністративне правопорушення від 21.08.2024 виповнилось повних 16 років.
Твердження апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції розглянуто справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, чим порушено статтю 268 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що спростовуються наявними у справі доказами, зокрема клопотаннями ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, в яких ОСОБА_1 зазначав про те, що він обізнаний, що розгляд справи призначено в суді першої інстанції на 28.11.2024 на 9:15 год /а. с. 7, 9, 17, 18/. Про розгляд зазначеної справи в суді першої інстанції була обізнана також законний представник ОСОБА_1 - його матір ОСОБА_2 , про що свідчать її заяви про ознайомлення з матеріалами справи /а. с. 5, 15/.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2024 по справі № 132/2741/24.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2024 по справі № 132/2741/24 в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126, частиною другою статті 126 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку, встановленого частиною другою статті 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота