Справа № 686/31913/23
Провадження № 2/686/858/25
18 лютого 2025р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю позивача-відповідача ОСОБА_1 , представника позивача-відповідача Рохова О.В., представника відповідача-позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за первинною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку квартиру та визнання права власності на частку,
30 листопада 2023 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення. В обґрунтування позову вказує, що на праві часткової приватної власності їй належить 5,79% в квартирі АДРЕСА_1 , тоді як відповідачу належить 94,21 % власності у вказаній квартирі. Оскільки між сторонами існують неприязні відносини, ОСОБА_3 забрав собі усі комплекти ключів та перешкоджає їй користуватись своєю власністю. У зв'язку із тим, що у неї відсутнє інше житло, позивач просить усунути їй перешкоди в користуванні квартирою, вселивши її в дане житло.
ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просить припинити право власності ОСОБА_1 на частку 579/10000 (5,79%) спірної квартири та визнати за ним право власності на її частку. В обґрунтування позову вказує, що постановою Хмельницького апеляційного суду встановлено, що оскільки частка ОСОБА_1 від спірної квартири складає лише 3,80 кв.м., тобто є незначною, то встановити порядок користування житлом без неправомірного обмеження права власності ОСОБА_3 є неможливим. У квартирі не проведено ремонт, відсутні комунікації, вона є не придатною до проживання. Отже, частку ОСОБА_1 виділити в натурі не можливо, а тому є підстави для припинення її права власності на 5,79% у спірній квартирі.
05.12.2023 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
10.01.2024 року ОСОБА_3 подав відзив на позов, проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, вказує, що оскільки розмір частки ОСОБА_1 у спірній квартирі є незначною, відповідно користування ОСОБА_1 житлом без неправомірного порушення його права власності є неможливим, визначити будь-який порядок користування нею квартирою без порушення його прав, не можливо, а тому її вселення в квартиру є порушенням його права та непропорційним втручанням в його право власності.
10.01.2024 року від відповідача надійшов зустрічний позов, який прийнятий судом.
23.04.2024 року ухвалою суду витребовувались докази по справі.
За клопотанням представника відповідача-позивача ухвалою суду від 23.04.2024 року по справі призначено експертизу з метою встановлення ринкової вартості квартири та наявності можливості виділення в натурі частки у розмірі 5,79%. Провадження у справі зупинено.
09.05.2024 року на виконання ухвали про витребування доказів надійшла копія спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4
12.09.2024 року надійшов висновок експерта №1165/024, згідно якого ринкова вартість квартири станом на 11.09.2024 року складає 1 643 026,00 грн. Виділити в натурі частку 5,79% технічно не можливо.
16.09.2024 року провадження по справі поновлено, призначено підготовче засідання.
08.10.2024 року представником відповідача-позивача подано клопотання про приєднання доказів.
06.11.2024 року справу призначено до слухання по суті.
В судовому засіданні позивач-відповідач та її представник вимоги зустрічного позову підтримали в повному обсязі та просили його задоволити. Вказали, що ОСОБА_1 не має у власності іншого житла, зареєстрована у спірній квартирі, однак ОСОБА_3 чинить їй перешкоди в користуванні її власністю. Щодо вимог зустрічного позову, то в його задоволенні заперечували в повному обсязі з підстав його необґрунтованості. Заявили клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, заява та докази їх понесення будуть подані в строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В судовому засіданні представник відповідача-позивача проти вимог первісного позову заперечила в повному обсязі, вказує, що проживати в даний час в квартирі не можливо через відсутність ремонту та комунікацій, а ОСОБА_1 проживає у будинку, який належав її матері. Зустрічний позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити, зазначила, що клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та докази їх понесення будуть подані в строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача-відповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та правовідносини.
Так, судом встановлено, що право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 були предметом судового спору у цивільній справі № 686/11252/22.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у цивільній справі № 686/11252/22 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 травня 2023 року про поділ майна подружжя та визначення поряду користування квартирою, оскаржене рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право часткової приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , в розмірі 5,79 %. Визнано за ОСОБА_3 право часткової приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , в розмірі 94,21 %. В решті позовних вимог відмовлено.
Після набрання чинності зазначеним судовим рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни щодо права власності на зазначену квартиру і згідно доданої копії Витягу з Державного реєстру речових прав від 17.10.2023 року за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано 579/10000 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно доданої копії Витягу з реєстру територіальної громади від 05.09.2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована у зазначеній квартирі з 18 грудня 2019 року.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються сторонами.
ОСОБА_1 вказує, що з моменту виникнення судового спору з приводу поділу зазначеної квартири вона не має доступу до неї, оскільки усі комплекти ключів від квартири забрав і утримує ОСОБА_3 , чим чинить їй перешкоди у користуванні її власністю, у зв'язку із чим вона просить вселити її у спірне житло, усунувши таким чином перешкоди в користуванні квартирою.
Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови щодо здійснення своїх прав.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ст. 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 723/983/22, провадження №61-4065св23 в постанові від 10.05.2023 року дійшов наступних правових висновків: Неможливість для власника здійснювати фактичне користування житлом (як і будь-яким нерухомим майном) через його зайняття іншими особами не означає втрату власником володіння такою нерухомістю. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 353/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення первинного позову та усунення перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення її в дану квартиру. Такі позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Щодо вимог зустрічного позову, то суд приходить до висновку про їх необгрунтованість, оскільки ОСОБА_3 просить припинити право власності ОСОБА_1 на її частку в квартирі, що є не допустимим, оскільки в її власності відсутнє інше житло.
Так, частиною третьою статті 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Тлумачення статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 16 січня 2012 року в справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не доведено ті обставини, що ОСОБА_1 має у власності інше житло, а тому у випадку задоволення зустрічного позову та припинення права на частку у спільному майні, їй буде завдано істотної шкоди, оскільки це позбавить її можливості проживати та користуватись належною їй власністю.
За таких обставин, позовні вимоги про припинення права власності на частку 579/1000 квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності на цю частку за ОСОБА_3 , є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають до задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 263; 264; 265, 280 ЦПК України, ст. 319, 321, 365, 383, 391 ЦК України, суд
Первинну позовну заяву задоволити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення її в дану квартиру.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку 579\1000 квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності на цю частку за ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 27.02.2025 року.
Суддя:
Позивач-відповідач: ОСОБА_1 .
АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_1 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_3 .
АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 4813348