Справа № 686/10987/21
Провадження № 2/686/634/25
17 лютого 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі
головуючої судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
з участю представника позивача-відповідача ОСОБА_1
відповідача-позивача ОСОБА_2
представника відповідача-позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є в праві спільної часткової власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок,
встановив:
ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, в обґрунтування якого вказала, що позивачка та відповідач є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1 , частки кожного із співвласників в натурі не визначені. Позивачка неодноразово усно зверталася до відповідача з пропозицією укласти договір про поділ в натурі житлового будинку як об'єкту права спільної часткової власності. Також, представником позивача, 18 березня 2021 року відповідачу було направлено лист - письмову пропозицію про добровільне врегулювання конфлікту (добровільний поділ спільно часткового майна між співвласниками). Однак, така пропозиція була залишена без розгляду відповідачем та в подальшому не виявляє бажання укласти відповідний договір, погодити його умови або ж вчинити будь-які інші дії, що свідчили б про намір укласти відповідний правочин.
Також, представником позивача листом від 13 травня 2021 року було запропоновано відповідачу надати дозвіл (доступ) до майна для огляду, а саме будинку АДРЕСА_1 . Даний лист також був залишений без відповіді та належного реагування відповідачем.
За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч.3 ст. 367 ЦК України, позивачка просить здійснити поділ житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про збільшення частки у праві спільної часткової власності, в обґрунтування якого вказав, що він як співвласник майна прийняв рішення ремонтувати будинок, доглядати як за будинком та прилеглою територією, в іншому випадку відбулось б безповоротне знищення вказаного об'єкту нерухомості.
Оскільки у позивача це єдине житло і воно було у спільній власності, був змушений доглядати та ремонтувати весь будинок та прилеглу територію. Про ремонт будинку, гаража, копання криниці та обслуговування прилеглої території все було відомо відповідачці, але будь-якої матеріальної компенсації не виплатила позивачу.
За 12-ть років відповідачка жодного разу не приїздила за адресою будинку та не цікавилась його долею, а саме, не реагувала: що впала стеля, прогнили вікна та вхідні двері, облетіла глина з плиткою та дав тріщини будинок, завалився дах на гаражі, що потребують заміни паркан та в'їзні ворота із хвірткою, завалився льох, а також потребує заміни дах будинку і т.д. Про всі будівельні роботи в телефонному режимі повідомляв відповідачку, але зрозумів, що даний будинок, а вірніше його стан її не цікавить тому що у неї є 3- х кімнатна квартира в якій мешкає сама, а єдина дочка із дитиною пішла жити на квартиру, дача в мікрорайоні Катіон, яка придатна для життя та недобудований будинок в селі Черепівка, Хмельницького р-ну. Ставить суд та відповідачку до відома, що ним уже проведено чималі ремонтні роботи на загальну суму понад - 300 тис.грн. Позивач вважає, що збільшення його частки у нерухомому майні відбулося внаслідок проведення ним за особисті кошти без участі відповідача реконструкції, добудов, поліпшень, що не привело створення спільної сумісної власності, просить здійснити перерозподіл часток співвласників в будинковолодінні АДРЕСА_1 шляхом збільшення частки ОСОБА_2 та зменшення частки ОСОБА_4 після затрат ОСОБА_2 на реконструкцію, добудови, поліпшення цього будинковолодіння в процентному відношенні визначеному експертом.
Ухвалою суду від 23.07.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок об'єднано для спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі.
Представник позивача-відповідача подав відзив на зустрічну позовну заяву, де вказав, що в порушення вимог ст. 357 ЦК України ОСОБА_2 не надав до суду жодного доказу який би свідчив, що інший співвласник домоволодіння ( ОСОБА_4 ) надала згоду на поліпшення домоволодіння, а твердження ОСОБА_2 що він наче б то зустрічався з ОСОБА_4 біля «Сілістри» не витримує жодної критики, по перше дане твердження ґрунтується тільки на словах самого ОСОБА_2 , по-друге не має чіткого проміжку часу (коли і при яких обставинах була дана зустріч), також більше ніхто не може підтвердити дану зустріч, а ОСОБА_4 заперечує таку зустріч. Надані ОСОБА_2 докази проведення робіт є неналежними та недопустимими доказами, крім цього зазначив, що утримання належного майна є обов'язком власника, ОСОБА_2 зловживає своїм правом, створює умови, які не дають іншому співвласнику здійснювати утримання будинку, просить в позові відмовити.
Представник позивачки-відповідачки в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав та просив здійснити поділ домоволодіння відповідно до варіанту № 1 висновку судової оціночно-технічної експерти, в задоволенні зустрічного позову відмовити, суду пояснив, що експерт у своєму висновку зазначив, що надати однозначну відповідь на питання стосовно зміни станом на дату проведення експертизи частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , після проведених ремонтно-будівельних робіт за період з жовтня 2009 по теперішній час, немає можливості оскільки виходячи з положень Інструкції шодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року № 55 (зі змінами від 12.09.2014 року) та регулює питання визначення часток у праві власності на обєкти нерухомого майна, виконання ремонтно-будівельних робіт в домоволодінні не має впливу на частки співвласників питання щодо зміни часток співвласників.
Представник відповідача-позивача, відповідач-позивач в судовому засіданні вимоги первісного позову не визнали, зустрічний позов підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача-позивача в судовому засіданні надав пояснення, де вказав, що Відповідно до висновку експерта 995/022 від 22.05.2023 року, вартість будинку АДРЕСА_1 разом з земельною ділянкою складає 1 795 936 грн.
Відповідно до висновку експерта 995/022 від 22.05.2023 року, вартість будинку АДРЕСА_1 без врахування вартості земельної ділянки складає 863809 грн.
Відповідно до висновку експерта 995/022 від 22.05.2023, вартість ремонтно-будівельних робіт будинку АДРЕСА_1 складає 558440 гривень та складає 31% від ринкової вартості будинковолодіння (558440/1795935x100%) будинок + земельна ділянка).
Відповідно до висновку експерта 995/022 від 22.05.2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт будинку АДРЕСА_1 складає 558440 гривень та складає 65% від ринкової вартості будинку ((558440/863809 х100%) без врахування земельної ділянки.
Таким чином, вартість ремонтно-будівельних робіт будинку АДРЕСА_1 складає 558440 гривень та складає 65 % від ринкової вартості будинковолодіння ((558440/863809 х100%) без врахування земельної ділянки, а пропорційно частками сторін поліпшення становлять:
- ОСОБА_4 - 2/3 частки будинку (2/3 частки від 65 % поліпшень) = 43% або 240 129,20 гривень ( 558440 х 43 /100)
- ОСОБА_2 -1/3 частки будинку (1/3 частки від 65 % поліпшень) = 22% або 122 856,80 гривень ( 558440 х 22 /100)
Розрахунок зміни частки з урахуванням затрат ОСОБА_2 на реконструкцію, поліпшення, ремонтних робіт цього будинковолодіння:
- ОСОБА_4 - першочергова частка 2/3 частки будинку зменшиться на 2/3 частки поліпшень та складатиме:
2/3 х 863809 (частка будинку) - 2/3 х 558440 (частка поліпшень) = 203579,30 гривень що складатиме 23,57% (203579,30/863809,00) частки будинку (частки позивача з урахуванням вартості робіт відповідача);
- ОСОБА_2 - першочергова частка 1/3 частки будинку збільшиться на 2/3 частки поліпшень та складатиме:
1/3 х 863809 (частка будинку) + 2/3 х 558440 (частка поліпшень) = 660229,67 грн що складатиме 76,43% (660229,67/863809,00) частки будинку (частки відповідача з урахуванням вартості проведених ним робіт).
ОСОБА_2 за рахунок здійсненої реконструкції, поліпшення, проведення ремонтних робіт цього будинковолодіння поніс затрати, в вигляді невід'ємних від самого будинку поліпшень, що спричинило збільшення його частки в спірному житловому будинку без зміни площі самого об'єкта, і проведення у державної реєстрації змін в частках у праві власності на нього, оскільки між сторонами виник спір щодо цього.
Таким чином, враховуючи наявність спору щодо перерозподілу часток в праві спільної сумісної власності на момент прийняття рішення суду про перерозподіл часток, суд має дійти висновку, що відсутні правових підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 щодо виділу первинним позивачем частки у спірному житлового будинку в натурі, без урахуванням реконструкції, поліпшення, проведення ремонтних робіт цього будинковолодіння, що проведені ОСОБА_2 .
Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 погоджується з тим, що ОСОБА_4 не позбавлена можливості повторно звернутись до суду, після вирішення спору перерозподілу часток в праві спільної сумісної власності, з урахуванням цього судового рішення, оскільки предмет позову, буде зовсім інший (новий розмір частки ОСОБА_4 в спільному будинковолодінні).
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_4 на праві власності належить 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.07.2012, зареєстр. в реєстрі за № 211-2010.
ОСОБА_2 на праві власності належить 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , на підставі договору міни від 08.05.2022, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Гусєвою Л.В., зареєстр. в реєстрі за № 1922.
Згідно договору міни від 08.05.2022, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Гусєвою Л.В., зареєстр. в реєстрі за № 1922, житловий будинок «А-1», розміром житлової площі 48,7 кв.м., цегляний хлів «Б», цегляний хлів «В», цегляний льох «Г», цегляний гараж «З», цегляний льох «з» розташовані в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,23 га (державний акт про право приватної власності на землю, виданого Хмельницькою міською радою 26.04.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на змелю ХМ № 21403).
ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом про поділ житлового будинку в натурі та припинення спільної часткової власності, вказуючи зокрема на неможливість спільного використання житлового будинку через дії відповідача, натомість відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти поділу житлового будинку у вказаних частинах, вказав, що внаслідок проведених ремонтно-будівельних робіт, вартість будинку значно зросла, а тому відповідно збільшилась частка ОСОБА_2 у житловому будинку.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників (частина п'ята статті 357 ЦК України).
Отже, виходячи із вищевикладеного вбачається, що добудова (прибудова), здійснена одним із співвласників житлового будинку, не є об'єктом права спільної власності, а стає об'єктом права власності лише того співвласника, який її зробив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 13 років назад працював у відповідача, робив паркан, фундамент біля будинку, знає що ОСОБА_4 погодила проведення робіт.
Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, що проводив роботи із встановлення твердопаливного котла, за який розраховувався ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в 2009 році копав криницю в м. Хмельницькому, отримав за це від ОСОБА_2 11000грн.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що робив реконструкцію гаража за гроші замовника, бачив як ОСОБА_2 зустрічався із ОСОБА_4 сестрою жінки, яка не заперечувала щодо проведення робіт.
Доводи відповідача-позивача ОСОБА_2 , що позивачці-відповідачці ОСОБА_4 було відомо про ремонтні роботи в будинку не ґрунтуються на законі, оскільки поняття «поставити до відома» та «отримати згоду» в розумінні статті 357 ЦК України не є тотожними.
З огляду на зазначене, покази свідків щодо обізнаності ОСОБА_4 та її згоду на проведення ремонтних робіт є неналежними доказами.
Статтею 357 ЦК України, яка регулює визначення часток у праві спільної часткової власності, передбачено не повідомлення про проведення робіт, а згода всіх співвласників майна на таке поліпшення, що за своєю сутті є різними поняттями. У даному випадку згода співвласників має характер правочину, оскільки породжує у іншого співвласника право на збільшення частки у спільному майні.
Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 надавала згоду на проведення в будинку ремонту, яка відповідає формі правочину щодо нерухомого майна відповідно до глави 16 розділу IV ЦК України.
Відповідно до висновку експерта № 995/022 від 22.05.2023 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи надати однозначну відповідь на питання стосовно зміни на дату проведення експертизи частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , після проведених ремонтно-будівельних робіт за період з жовтня 2009 по теперішній час не має можливості.
Враховуючи вищевикладене, вимоги зустрічного позову щодо збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок задоволенню не підлягають.
Щодо поділу домоволодіння в натурі.
Згідно з частинами першою, другою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.
У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 та від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
Схожі за змістом висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц, від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 369/6871/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22) зроблені такі висновки:
«тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).
… суд зазначив, що, скільки спір вирішений у судовому порядку з урахуванням висновку експерта про технічну можливість перепланування і переобладнання спірного будинку, то відмова органу місцевого самоврядування у наданні згоди на такі роботи не має істотного значення для правильного вирішення спору. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується із такими висновками судів попередній інстанцій, оскільки завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об'єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об'єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об'єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами. Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення таких дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, немає значенні для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримано ними документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом в конкретному випадку розробка такої проєктної документації та отримання дозвільної документації.
Положення статті 152 ЖК України не стосуються вирішення питань технічної можливості поділу спірної нерухомості та визначення необхідності його здійснення. Тобто, стаття 152 ЖК України не застосовується при вирішенні спору співвласників про поділ спільного майна або про виділ з нього частки. Тому відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи. Таким чином, у суду відсутні підстави вимагати від позивача проходження дозвільної процедури за правилами статті 152 ЖК України до ухвалення судом рішення про поділ спірного нерухомого майна. Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. За таких обставин відсутні підстави для відступу від висновків, викладених у постановах: від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22, ухвалених Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду».
Допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19)».
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до висновку експерта № 995/022 від 22.05.2023 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, поділ домоволодіння в натурі є технічно можливим.
У висновку № 995/022 від 22.05.2023 експертом запропоновано два можливі варіанти поділу будинковолодіння, виходячи з розрахунку по 2/3 та 1/3 ідеальній частині кожному зі співвласників, з визначенням розміру грошової компенсації в разі зменшення частки.
Згідно з першим варіантом поділу з окремими входами, виходами, з незначним відхиленням (менше 10%) від ідеальних часток тау відповідності до вимог державних будівельних норм: ОСОБА_4 пропонується виділити наступні приміщення у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а»: № 1-1 коридор площею 5,6 кв.м., № 1-2 житлова кімната площею 14,5 кв.м., № 1-3 житлова кімната площею 10,8 кв.м., № 1-6 коридор площею 8,5 кв.м., №1-7 кухня площею 9,3 в.м., загальною площею 48,7 кв.м. та житловою площею 25,3 кв.м. з господарськими будівлями : цегляний хлів «Б», цегляний хлів «В», цегляний льох «Г», а ОСОБА_2 приміщення : у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а'» : №1-4 житлова кімната площею 11,3 кв.м., № 1-5 житлова кімната площею 12,1 кв.м., № 1-8 прихожа площею 11,3 кв.м., №1-9 пральня площею 2,2 кв.м., загальною площею 36,9 кв.м. та житловою площею 23,4 кв.м. з господарськими будівлями : цегляний гараж «З» та цегляний льох «з».
Згідно з другим варіантом поділу з окремими входами, виходами, з незначним відхиленням (менше 10%) від ідеальних часток тау відповідності до вимог державних будівельних норм: ОСОБА_4 пропонується виділити приміщення глиняного житлового будинку «А-1» та цегляної прибудови «а'» №1-3 житлова кімната -10,8 кв.м., №1-4 житлова кімната -11,3 кв.м., №1-5 житлова кімната -12,1 кв.м., №1-8 прихожа - 11,3 кв.м., №1-9 пральня - 2,2 кв.м., загальною площею 47,7 кв.м. та житловою площею 34,2 кв.м., з господарських будівель : цегляний хлів «Б», цегляний хлів «В», цегляний льох «Г», цегляний гараж «З» та цегляний льох «з», а ОСОБА_2 виділити приміщення у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а'» : № 1-1 коридор -5,6 кв.м., №1-2 житлова кімната -14,5 кв.м., № 1-6 коридор -8,8 кв.м., № 1-7 кухня -9,3 кв.м., загальною площею 37,9 кв.м. та житловою площею 14,5 кв.м.
Вказані варіанти поділу будинковолодіння передбачають відхилення від ідеальних часток сторін у спірному будинку, а переобладнання потребує втручання в несучі конструкції.
Разом з тим перший варіант поділу спірного будинку, який передбачає втручання у несучі конструкції спірного будинку з їх зміною, але вимагає значно менших будівельних робіт з його реалізації відповідно до висновку експерта, крім цього, згідно з першим варіантом поділу передбачено і поділ господарських будівель, тоді як згідно другого варіанту всі господарські будівлі виділені одній стороні.
Згідно з висновком № 995/022 від 22.05.2023 відступ від ідеальних часток по першому варіанту складає на 73769 грн. менше для ОСОБА_4 , у зв'язку з чим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню грошова компенсація в сумі 73 769 грн.
Згідно 1-го варіанту поділу необхідно провести будівельно-монтажні роботи :
-демонтувати віконний блок № 1 в зовнішній стіні приміщення коридору 1-6, влаштувати на його місці дверний проріз та встановити вхідний дверний блок;
-закласти цеглою дверний проріз № 2 у стіні між приміщеннями № 1-6 і №1-8,
-встановити дублюючий дверний блок № НОМЕР_1 при вході в приміщення №1-8,
- влаштувати дверний проріз № НОМЕР_2 в стіні між приміщеннями № 1-5 і №1-8 та встановити дверний блок,
-демонтувати дверний блок № 5 в перегородці між приміщеннями № 1-1, і № 1-5 та закласти дверний проріз цеглою,
-демонтувати дверний блок № 6 в перегородці між приміщеннями №1-3 і № 1-4 та закласти дверний проріз цеглою,
-демонтувати існуючу перегородку між приміщеннями № 1-4 і № 1-5 та влаштувати нову цегляну перегородку з дверним прорізом в приміщенні № 1-4 з послідуючим встановленням дверного блоку,в результаті чого утворюються окремі приміщення житлової кімнати та санвузла, для забезпечення частини будинку ОСОБА_2 необхідними приміщеннями.
Виконання робіт з демонтажу віконного блоку № 1 в зовнішній стіні приміщення коридору 1-6, та влаштування на його місці дверний проріз, встановлення вхідного дверного блоку, демонтаж дверного блоку № 5 в перегородці між приміщеннями № 1-1, і № 1-5 та закладення дверного прорізу цеглою, закладення цеглою дверного прорізу № 2 у стіні між приміщеннями № 1-6 і №1-8, слід покласти на ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 слід встановити дублюючий дверний блок № НОМЕР_1 при вході в приміщення №1-8, влаштувати дверний проріз № НОМЕР_2 в стіні між приміщеннями № 1-5 і №1-8 та встановити дверний блок, демонтувати існуючу перегородку між приміщеннями № 1-4 і № 1-5 та влаштувати нову цегляну перегородку з дверним прорізом в приміщенні № 1-4 з послідуючим встановленням дверного блоку.
Враховуючи вищевикладене, слід поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 висновку № 995/022 від 22.05.2023 виділивши :
ОСОБА_4 в натурі 2/3 частки у домоволодінні, що складається з приміщень : у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а»: № 1-1 коридор площею 5,6 кв.м., № 1-2 житлова кімната площею 14,5 кв.м., № 1-3 житлова кімната площею 10,8 кв.м., № 1-6 коридор площею 8,5 кв.м., №1-7 кухня площею 9,3 в.м., загальною площею 48,7 кв.м. та житловою площею 25,3 кв.м. з господарськими будівлями : цегляний хлів «Б», цегляний хлів «В», цегляний льох «Г».
ОСОБА_2 в натурі 1/3 частки у домоволодінні, що складається з приміщень : у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а'» : №1-4 житлова кімната площею 11,3 кв.м., № 1-5 житлова кімната площею 12,1 кв.м., № 1-8 прихожа площею 11,3 кв.м., №1-9 пральня площею 2,2 кв.м., загальною площею 36,9 кв.м. та житловою площею 23,4 кв.м. з господарськими будівлями : цегляний гараж «З» та цегляний льох «з», з припиненням за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 права спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 258, 354 ЦПК України, ст.ст. 15,16,181, 316,317,319, 355, 356, 358, 367 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є в праві спільної часткової власності - задовольнити.
Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 виділивши :
ОСОБА_4 в натурі 2/3 частки у домоволодінні, що складається з приміщень : у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а»: № 1-1 коридор площею 5,6 кв.м., № 1-2 житлова кімната площею 14,5 кв.м., № 1-3 житлова кімната площею 10,8 кв.м., № 1-6 коридор площею 8,5 кв.м., №1-7 кухня площею 9,3 в.м., загальною площею 48,7 кв.м. та житловою площею 25,3 кв.м. з господарськими будівлями : цегляний хлів «Б», цегляний хлів «В», цегляний льох «Г».
ОСОБА_2 в натурі 1/3 частки у домоволодінні, що складається з приміщень : у будинку «А-1» та цегляної прибудови «а'» : №1-4 житлова кімната площею 11,3 кв.м., № 1-5 житлова кімната площею 12,1 кв.м., № 1-8 прихожа площею 11,3 кв.м., №1-9 пральня площею 2,2 кв.м., загальною площею 36,9 кв.м. та житловою площею 23,4 кв.м. з господарськими будівлями : цегляний гараж «З» та цегляний льох «з».
Припинити за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 73 769 грн.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 27.02.2025.
Суддя: