Справа № 755/18608/24
Провадження №: 3-в/755/16/25
"27" лютого 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галига І.О., розглянувши ОСОБА_1 про вирішення питання щодо долі вилучених речей у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
11.02.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про вирішення питання щодо долі вилучених речей у вказаній справі.
В судове засідання особа, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи були розміщені на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В розумінні ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, нагородна зброя, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню поліцейськими.
Слід зазначити, що чинний КУпАП не містить спеціальних норм, які б передбачали для учасників судового розгляду та суду можливість ухвалення додаткової постанови, якщо не було вирішено питання щодо повернення речей вилучених в ході складання адміністративних матеріалів.
Зазначена обставина свідчить про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання питання, щодо ухвалення додатково судового рішення, з приводу того, що при постановленні постанови не було вирішено питання про вилучені речі і документи.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із приписами Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов'язковість, яких надано Верховною Радою України.
Згідно із ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно із ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Ст. 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У ст. 305 КУпАП законодавець зокрема, визначив, що контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Слід зазначити, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності станом на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення не містили даних про власника майна, що судом було враховано при винесені постанови від 16.12.2024 року, а вирішення питання про долю речових доказів відкладено з метою надання власнику майна можливості реалізувати свої законні інтереси на повернення вилученого та належного йому на праві власності майна.
При цьому, аналізуючи клопотання заявника та додані до нього матеріали, судом не встановлені правові підстави належності вилученого при складенні матеріалів про адміністративне правопорушення майна безпосередньо ОСОБА_1 . При цьому в матеріалах міститься ліцензія про право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 25.03.2024 року безпосередньо видана ФОП ОСОБА_2 . Крім того, до клопотання не додано документів (чеки, квитанції, накладні тощо), які б підтверджували набуття права власності ОСОБА_1 на вилучені товари, у відповідності до ст. 328 ЦК України. Тобто, у вказаному випадку наявний неналежний суб'єкт звернення з вказаним клопотанням.
Окрім того, до клопотання ОСОБА_1 додано ліцензію, видану ФОП ОСОБА_2 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, яка була анульована розпорядженням ГУ ДПС в м. Києві від 23.08.2024 року за № 345-рл. При цьому будь-яких відомостей про видачу нової ліцензії на провадження господарської діяльності суду, станом на дату розгляду клопотання, надано не було.
Вказані відомості судом повідомлялися ОСОБА_1 в ході судового засідання, яке відбулося 19.02.2025 року, проте остання не надала документального базису, який підтверджував належність вилучених об'єктів відповідному суб'єкту господарювання. При цьому належний суб'єкт звернення, а саме ФОП ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася. Зазначені обставини фактично свідчать про непідтримання поданого клопотання.
Суд не може застосувати до вилученого товару в установленому законом порядку жодного з заходів, передбачених ст. 265 КУпАП, так як:
- конфіскація, як вид адміністративного стягнення не може бути накладена у зв'язку з закриттям провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення (ст. 247 КУпАП);
- законного володільця вилученого товару не встановлено, оскільки не було надано документів (чеки, квитанції, накладні тощо) щодо придбання даних товарів, як і немає даних про наявність спору про належність товару в порядку цивільного судочинства;
- для знищення товарів правових підстав немає, як і немає підстав для оплатного його вилучення (так як оплатне вилучення передбачається санкцією конкретної статті).
Також, необхідно зазначити, що Європейський суд вже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).
Тому суд, враховуючи те, що власник товару матеріалами справи не встановлений, клопотання не містить доказів належності вилученого майна ОСОБА_1 , ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами станом на дату розгляду клопотання є недійсними, а провадження по справі закрито постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2024 року у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вважає за необхідне застосувати аналогію права, з урахуванням норми п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Варто наголосити увагу заявника, що у разі виникнення спору про належність речей, що підлягають поверненню, такий спір вирішується в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку про необхідність звернення вилученого товару у власність держави України в установленому законом порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 1, 7, 245, 246, 283, 284, 304, 305 КУпАП, п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вирішення питання щодо долі вилучених речей у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Вилучені в ході складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , товарно-матеріальні цінності, а саме: цигарки у кількості 411 пачки, передані до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві для зберігання, відповідно до квитанції № 00141, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №589906 від 07.10.2024 року - звернути в дохід держави Україна у встановленому законом порядку.
Роз'яснити заявнику, що у разі виникнення спору про належність речей, що підлягають поверненню, такий спір вирішується в порядку цивільного судочинства.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: