"27" лютого 2025 р. Справа № 596/2033/24
Провадження № 2/596/119/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Лисюк І.О.,
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
представника віждповідача адвоката Печінки П.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Гусятин заяву представника позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» про закриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Кисіль В.І. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором № 3669261 від 12.05.2023 року в розмірі 82157,17 грн. (вісімдесят дві тисячі сто п'ятдесят сім гривень, 17 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн..
Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання про що повідомлено учасників справи.
07 лютого 2025 року від представника позивача «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Пісарєвої Валерії Олександрівни, через електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС, надійшла письмова заява про закриття провадження у справі, оскільки між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 вирішеного питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 3669261 в добровільному порядку. Станом на 07 лютого 2025 року відсутня заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором.
Представник відповідача адвокат Печінка П.В. в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання сторони позивача, посилаючись на те, що сторони в справі дійшли мирної угоди за певних умов. Так, представник позивача надав відповідачу гарантійний лист за вих. №22.01.2025 від 22.01.2025, яким гарантував завершення цивільної справи шляхом відмови від позову у разі виконання відповідачкою взятого на себе зобов'язання по частковій сплаті заборгованості. Відповідачка 04.02.2025 сплатила на рахунок позивача обумовлену сторонами суму в розмірі 30 000 грн заборгованості за кредитним договором №3669261 та виконала вимоги кредитора, зазначені в гарантійному листі. Тому він вважає, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв'язку з відмовою відповідача від позову та прийняття такої відмови судом.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, клопотання позивача та відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутнім предметом спору, подані їх представниками, суд дійшов такого висновку.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04, провадження №12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2020 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що «закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань».
Таким чином, саме наявність неврегульованих питань може завадити постановленню ухвали про закриття провадження у справі. Такими неврегульованими питаннями може бути будь-яка позовна вимога, яка була заявлена позивачем та залишилася неврегульованою внаслідок спільних дій позивача та відповідача, спрямованих на врегулювання спору.
У поданій до суду заяві про закриття провадження у справі, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказав, що станом на 07.02.2025 відсутня заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3669261, а тому предмет спору відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
Представник відповідача адвокат Печінка П.В. подав заяву про закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, обґрунтовуючи подане клопотання про закриття провадження у справі тим, що сторони в справі дійшли мирної угоди за певних умов. Так, представник позивача надав відповідачу гарантійний лист за вих. №22.01.2025 від 22.01.2025, яким гарантував завершення цивільної справи шляхом відмови від позову у разі виконання відповідачкою взятого на себе зобовязання по частковій сплаті заборгованості. Відповідачка 04.02.2025 сплатила на рахугок позивача обумовлено сторонами суму в розмірі 30 000 грн заборгованості за кредитним договором №3669261 та виконала вимоги кредитора, зазначені в гарантійному листі.
Стороною відповідача до клопотання долучено гарантійний лист та квитанцію до платіжної інструкції від 04.02.2025 про часткову сплату заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 000 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 82157 грн.17 коп.
В заяві про закриття провадження у справі представник позивача вказує на відсутність предмета спору у зв'язку з врегулювання питання заборгованості.
З таким твердженням суд не погоджується, зважаючи на заявлені позовні вимоги. На переконання суду, врегулювання питання щодо часткової сплати заборгованості не свідчить про відсутність предмета спору в цілому. Жодних доказів відсутності між сторонами неврегульованих питань, що свідчило б про відсутність предмета спору, останні не надали.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, перевіривши заяву позивача та клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами залишилися неврегульовані питання, що в сукупності, виключає можливість закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв'язку з чим у вказаних клопотаннях слід відмовити.
Відсутні також підстави для закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, на які посилається сторона відповідача, оскільки заява про закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України представником позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду не подавалась.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
Частина 1 ст. 128 ЦПК України визначає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно приписів п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Приймаючи до уваги мотиви клопотання сторони відповідача та враховуючи, що від дотримання чи не дотримання принципу змагальності залежить питання законності та обґрунтованості вирішення справи по суті, для доведення тих обставин, на які посилають сторони, як на підставу позовних вимог та заперечень, суд вважає потрібним для надання особистих пояснень визнати явку представника позивача, - Акціонерного Товариства «ОТПБАНК» - обов'язковою.
Крім того, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд вправі відкласти розгляд справи в судовому засіданні, якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
З врахуванням встановлених обставин, нез'явлення сторони позивача в судові засідання у зв'язку з поданням заяви про неучасть в справі перешкоджає належному розгляду справи. Від дотримання чи не дотримання принципу змагальності залежить питання законності та обґрунтованості вирішення справи по суті, для доведення тих обставин, на які посилають сторони, як на підставу позовних вимог та заперечень, тому суд вважає потрібним для надання особистих пояснень визнати явку представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» обов'язковою.
На підставі викладеного та на виконання положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за необхідне явку представника позивача визнати обов'язковою та відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.
Керуючись ст.ст.43, 128, ст.223, п.п.2,4 ч.1 ст. 255, ст. ст. 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Пісарєвої Валерії Олександрівни про закриття провадження в цивільній справі №596/2033/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Визнати явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» обов'язковою, про що його повідомити цією ухвалою.
Відкласти підготовче судове засідання до 14 години 14 березня 2025 року.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК