Справа № 752/13328/24
Провадження №: 1-кп/752/1213/25
19.02.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 120241001001244 від 23.04.2024, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українець, громадянина України, освіта середня, офіційно працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.04.2024 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав дозвіл на користування його мобільним телефоном «Xiomi Redmi 9T» IMEI 1: НОМЕР_1 , із SІМ-картою «Водафон» НОМЕР_2 , номер телефону якої використовувався ОСОБА_5 , як фінансовий номер у АТ КБ «ПриватБанк».
Під час користування мобільним телефоном, ОСОБА_3 відкрив мобільний додаток «Приват24», захищений цифровим паролем та в якому зареєстрована банківська картка АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 .
Цього ж дня, приблизно о 22 год. 20 хв. у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на незаконні дії щодо банківського рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_5 , в мобільному додатку «Приват 24», який встановлено на мобільному телефоні «Xiomi Redmi 9T» IMEI 1: НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел спрямований на незаконні дії щодо доступу до банківського рахунку, із метою подальшого особистого незаконного збагачення, шляхом формування підроблених документів на переказ грошових коштів - електронного доручення на зняття грошових коштів в банкоматі, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, ОСОБА_3 , за допомогою налаштування в мобільному додатку «Приват24», а саме, за допомогою телефонного дзвінка оператору «Приват Банк», самостійно без відома ОСОБА_5 , змінив пароль на здійснення входу в мобільний додаток та отримав до нього доступ.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується в підробленні документів на переказ грошових коштів з банківського рахунку, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України.
Крім того, 20.04.2024 приблизно о 22 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_6 , який мав доступ до мобільного додатку «Приват 24», який використовується на мобільному телефоні «Xiomi Redmi 9T» IMEI 1: НОМЕР_1 , із SIM-картою «Водафон» НОМЕР_2 , номер телефону якої використовувався ОСОБА_5 , як фінансовий номер у АТ КБ «ПриватБанк», та до якого ОСОБА_3 попередньо без відома ОСОБА_5 , отримав доступ, шляхом зміни паролю, виник повторний злочинний умисел направлений на незаконні дії щодо банківського рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій повторний злочинний умисел, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел спрямований на незаконні дії щодо доступу до банківського рахунку, із метою подальшого особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, ОСОБА_3 без відома ОСОБА_5 , увійшов в мобільний додаток «Приват 24» та з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 , о 22 год. 40 хв. 20.04.2024, здійснив переказ грошових коштів з сумі 7035 грн. 18 коп. на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» відкриту на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , попередньо повідомивши останній, що гроші перерахує йому мати та щоб ОСОБА_7 зняла для нього гроші, так як банківська картка у ОСОБА_3 відсутня.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у підробленні документів на переказ грошових коштів з банківського рахунку, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України.
Окрім цього, 20.04.2024 приблизно 22 год. 40 хв., ОСОБА_3 , реалізовуючи свій повторний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання останніх, діючи таємно від ОСОБА_5 , попросив ОСОБА_7 , щоб вона зі своєї банківської картки відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», зняла грошові кошти в сумі 7000 грн. 00 коп., які він перерахував останній з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 відкритої на ім'я ОСОБА_5 .
У подальшому, ОСОБА_7 , маючи доступ до власної банківської картки здійснила обготівкування грошових коштів в сумі 6700 грн., які передала ОСОБА_3 .
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , тримаючи при собі грошові кошти в розмірі 6700 грн. 00 коп., направився в невідомому напрямку. Тим самим, ОСОБА_3 , отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на суму 7035 грн. 18 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 185 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 підробив документи на переказ грошових коштів з банківського рахунку, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України, підробив документи на переказ грошових коштів з банківського рахунку, повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 200 КК України та вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, а тому його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставини, які пом'якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, офіційно працює, з місця роботи та навчання характеризується позитивно, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.1 та ч. 2 ст. 200 КК України в межах санкцій ч. 1 та ч. 2 ст. 200 КК України, а саме: у виді штрафу, за ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у виді позбавлення волі.
Разом з тим, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив декілька кримінальних правопорушень, які передбачені різними статтями Кримінального Кодексу України, то остаточне покарання необхідно йому визначити відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його ставлення до вчиненого, яке полягає у розкаянні, те, що він раніше не судимий, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.
- за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень.
На підставі ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 згідно ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1