Справа №705/6390/24
1-кп/705/688/25 УХВАЛА
27 лютого 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
25.02.2025 представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про скасування арешту.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. За клопотанням слідчого по справі та з метою збереження речових доказів, на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2024 на належний заявнику транспортний засіб автомобіль «Mазда СХ-5», накладений арешт із забороною його відчуження та розпорядження без права користування. Так як призначені органом досудового розслідування експертизи проведені, сторони кримінального провадження клопотань про проведення повторних експертиз не заявляли, транспортний засіб оглянутий експертом та проведено відповідні слідчі дії, обвинувачений визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, вважає, що необхідність в арешті (в частині заборони користування) відпала. Подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном.
Просив скасувати в частині заборони користування арешт, накладений ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.09.2024 по кримінальному провадженні № 12024250320001544 на рухоме майно у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом автомобілем «Mазда СХ-5», д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .
У судове засіданні засідання заявник та її представник не з'явилися. Адвокат ОСОБА_4 у клопотанні про скасування арешту просив у разі відсутності заявника та його представника на розгляді клопотання розглянути його без їх участі. Наполягав на задоволенні клопотання.
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, 26.02.2025 подала до суду заяву, в якій просила розгляд клопотання про скасування арешту проводити без її участі. Вказала, що не заперечує проти задоволення клопотання.
Ознайомившись зі змістом клопотання, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2024 року накладено арешт на автомобіль «MAZDA - CX-5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 зареєстровано за ОСОБА_3 ; автомобіль марки «WOLKSWAGEN - CADDI» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2019 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 зареєстровано за ОСОБА_7 , та який фактично перебуває у володінні ОСОБА_8 . Заборонено власникам та уповноваженим особам розпорядження та користування вищевказаними транспортними засобами.
Згідно з указаною ухвалою арешт на автомобіль «MAZDA - CX-5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладався з метою збереження речових доказів.
Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, суд повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, особа, яка звертається з клопотанням про скасування арешту майна, має довести, що відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судом встановлено, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, перебуває на стадії підготовчого судового провадження. Після надходження до суду обвинувального акту, перше підготовче судове засідання було відкладено на 20.03.2025 у зв'язку з визнанням обов'язковою явки обвинуваченого у наступне підготовче судове засідання.
У клопотанні про скасування арешту майна адвокатом ОСОБА_4 не доведено, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу кримінального провадження як арешт майна.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що на даній стадії судового провадження клопотання про скасування арешту майна є передчасним.
Крім того, суд наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, а отже, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого суд висновує, що потреби в діях саме такого заходу забезпечення кримінального провадження виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи власника майна з метою виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи викладене, а також розумність і співмірність обмеження права власності з метою виконання завдань кримінального провадження, суд вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, не доведено, що арешт майна накладено необґрунтовано, а також, зважаючи на стадію судового провадження, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала, у зв?язку із чим у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1