Справа № 711/7951/24
Номер провадження 3/711/5/25
26 лютого 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 №139061 від 29.09.2024 року) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суддя -
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом встановлено, що 29 вересня 2024 року о 00 год. 35 хв. в м. Черкаси по вул. Симиренківська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW Х-6» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не відомі. Про місце, день та час розгляду справи був належним чином повідомлений.
Адвокат Струць Т.І. надала суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивовано наступним: своєї вини ОСОБА_1 не визнає, та вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Суть правопорушення, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, не грунтується на фактичних обставинах справи та зібраних доказах.
Протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності та додані до цього Протоколу інші матеріали адміністративної справи з порушенням законодавчо встановлених вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», ст. 266 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.20215 року № 1376 (далі -Інструкція 1), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за №1496/27941, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція 2), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція 3) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 ( далі - Порядок).
Відсутня законна підстава «зупинки». Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), ставить під сумнів і саму подальшу процедуру притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» Поліцейський зобов'язаний
поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, а цього зроблено не було.
В матеріалах справи не вказано жодної причини зупинки та немає взагалі жодного документального підтвердження правомірності такої зупинки.
Таким чином, в справі немає взагалі жодного документального підтвердження правомірності зупинки та вимоги документи, тому всі подальші вимоги поліції до особи, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, особа виконувати не зобов'язана, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. (позиція Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17).
Про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є водії транспортного засобу.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у станні сп'яніння (відмова від проходження огляду).
У відповідності вимогами пункту 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в пункті 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування ТЗ - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа ТЗ, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Однак моменту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 не зафіксовано.
Він не був водієм, а сидів на пасажирському кріслі, тому і відмовився проходити огляд на стан сп яніння, оскільки не був водієм транспортного засобу.
Таким чином, зібрані матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній дорожній обстановці, не дотрималася вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто будучи учасником дорожнього руху (водієм), відмовилася на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану його алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КупАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. В силу принципу презумції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі зібрані та досліджені судом докази, яким надана відповідна оцінка, в сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. А доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.
Відсутність належних доказів, які підтверджують факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за вчинення останнім порушення правил дорожнього руху, є підставою згідно правового принципу «плодів зіпсованого дерева» вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедуру огляду водія, неправомірними.
Інші порушення: а) порушено вимоги щодо ведення відеозапису:
Згідно порядку зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 року № 14/1 та п. 4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100. Згідно п.3.5.Інструкції №100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно.
Згідно п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відсутній запис, який би підтверджував той факт, що ОСОБА_1 у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення день та час виконував функції водія транспортного засобу та був зупинений працівниками поліції за допущене порушення вимог Правил дорожнього руху України.
б) невручення копії протоколу: Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП поліцейський не вручив та/або не вручав другий примірник складеного протоколу серії ААБ № 031236 від 18.05.2022 року, оскільки в жодних документах, в тому числі у протоколі не зазначається про вручення другого екземпляра ОСОБА_1 . В матеріалах справи, які надіслані до суду відсутній другий екземпляр складеного протоколу, який намагався поліцейський вручити водієві і підтверджував би факт відмови водія в його отриманні. Це свідчить про те, що фактично громадянину не пред'явлено адміністративне звинувачення, що є процесуальною перешкодою для притягнення до відповідальності.
в) не відсторонення від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном. Натомість матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення особи від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Його дії не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Таким чином, немає жодних доказів, які б свідчили що ОСОБА_1 вчиняв адміністративне правопорушення, яке йому інкримінують. Просила клопотання задовольнити.
Заслухаши пояснення захисника Струць Т.І., дослідивши письмові матеріали справи та записи з боді камери поліцейських, приходжу до наступного:
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами п.2.5 Правил, п.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний виконати вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно до п. 1 розділу 9 Інструкції, якою визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тобто з аналізу нормативних актів, які регулюють порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, суд вважає, що огляду підлягають не всі водії, а тільки ті, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння.
Такий порядок огляду встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
До справи приєднано запис із нагрудних камер поліцейських, який є доказом в розумінні ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, з якого встановлено що 29 вересня 2024 року зафіксовано керування та зупинка транспортного засобу clip № 1 (створив аварійну ситуацію, виїхавши на смугу зустрічного руху). clip № 2 - сидить за кермом інший чоловік, при пересіданні на пасажирське сидіння ОСОБА_1 втратив кросівок. Працівники поліції при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 у нього виявили ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, (б/к 474033 о 00 год. 29 хв.). о 00 год. 36 хв. вдруге пропонують пройти освідування, ОСОБА_1 відмовляється, тому такі дії водія були розцінені як відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння і відносно нього був складений працівниками поліції протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно рапорту інспектора взводу № 1 роти № 4 БУПП в Черкаській області ДПП ст. лейтенанта поліції Руслана Боревич від 29.09.2024 року встановлено, що 29 вересня 2024 року перебуваючи на службі у складі екіпажу «АГАТ-101» о 00 год. 20 хв. в м. Черкаси на перехресті вул. Симиренківська-Сагайдачного було помічено транспортний засіб «BMW Х-6» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в комендантську та здійснював небезпечні маневри на дорозі. Даний транспортний засіб було зупинено, під час зупинки водій раптово пересів з водійського місця на заднє ліве пасажирське. При спілкуванні з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водієм виявився ОСОБА_1 , який в подальшому ухилився та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, якому надано право на проведення такого огляду, проте ОСОБА_1 намагався уникнути проходження огляду, що було розцінено працівниками поліції, як відмову від проходження огляду.
Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, і вина його в цьому доведена.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
При цьому, суддя враховує, що згідно облікових даних Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на протязі календарного року, не притягувався.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи той факт, що правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння,чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 130, 283 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 27 лютого 2025 року о 15 годині 30 хв. в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суддя: Ю. В. Михальченко