Справа № 535/1143/24
Провадження № 2/535/151/25
(ЗАОЧНЕ)
27 лютого 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області
у складіголовуючого - суддіМальцева С.О.,
за участю секретаря судового засідання Білик Н.О.
Справа № 535/1143/24
Найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб):
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України»;
відповідач: ОСОБА_1 ;
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.
установив:
Представник позивача Шелест М.Б., яка діє на підставі довіреності № 29/12-2023/94 від 29.12.2023 року (а.с.9), звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі ТОВ «ГК «Нафтогаз України») в розмірі 33 806,04 грн, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині оплати постачальнику вартості за отриманий природний газ у розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернувся до Котелевського районного суду Полтавської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 10.07.2024 року скасовано судовий наказ від 10.06.2024 року по справі №535/468/24.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу фізичним і юридичним особам. ОСОБА_1 є споживачем природного газу по об'єкту нерухомості, що належить йому на праві власності, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який 15.12.2021 року підписав заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, в період з березня 2021 року по жовтень 2024 (включно) було спожито природнього газу на загальну суму 33 806,04 грн, вартість якого не сплачена споживачем, тому позивач вважає, що його права порушені і є такими, що підлягають захисту в судовому порядку.
Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 23.12.2024 року провадження по даній справі відкрито, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.28).
Учасники справи про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином .
Представник позивача у позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за наявними в матеріалах справи доказами (а.с.8).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань та заяв від відповідача не надходило. В повідомленні про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яке повернулося до суду 23.01.2025 року та 30.01.2025 року, зазначено що ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою. Виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно вимог ч. 11 ст.128 ЦПК України (а.с. 34).
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи вище викладене, та той факт що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а відповідно до ч. 4 ст. 223 України суд має право у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення), Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи, і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача, як сторони у цивільному процесі.
З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу №880 від 04.07.2017 року, видано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
ОСОБА_1 є побутовим споживачем у розумінні п. 23 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», йому присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (ЕІС-код - Energy Identification Code) - 56ХМ26К07004246N, та має у приватній власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу від 03.02.2004 року (а.с. 21).
Згідно з витягу білінгової системи «Газоліна» «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особистому рахунку ОСОБА_1 за період з березня 2021 року по жовтень 2024 (включно), відповідач отримував і використовував природній газ для власних потреб в обсязі 5 464,00 куб. м. (а.с.18).
У порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ №119/4.3.1-34739-2024/260321320 від 09.07.2024 в сумі 31 204,13 грн. (а.с.19).
За розрахунками представника позивача, споживач ОСОБА_1 за період з березня 2021 року по жовтень 2024 року (включно) за адресою АДРЕСА_1 , має заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 33 806,04 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Стаття 714 ЦК України передбачає, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Спірні правовідносини сторін регулюються не лише загальними нормами ЦК України, а й спеціальними нормами, передбаченими Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496, а також умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п. 20 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу.
Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. Розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць (п. 23, п. 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу).
Відповідно до п. 1.3. розділу I Типового договору (у редакції на час приєднання відповідача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам), цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку.
15.11.2021 року ОСОБА_1 приєднався до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що підтверджується копією його заяви-приєднання за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивач є постачальником природного газу, на підставі виданої йому ліцензії, здійснює діяльність із постачання природного газу, у тому числі побутовим споживачам. Відповідач є побутовим споживачем. На підставі наявних в матеріалах справи відомостей Оператора ГРМ про змінювані показники приладу обліку природного газу, який встановлений за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем спожито природного газу у період з березня 2021 року по жовтень 2024 року (включно) в обсязі 5 464,00 куб. м. З урахуванням комерційних цін на природний газ, який поставляв позивач, загальна вартість спожитого природного газу становить 33 806,04 грн. Отже відповідач допустив невиконання зобов'язання і має прострочену заборгованість перед позивачем за отримані послуги з постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження оплати послуги з постачання природного газу за період з березня 2021 року по жовтень 2024 року (включно) ОСОБА_1 не надав.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність та допустимість, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 626, 634, 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природній газ за період з березня 2021 року по жовтень 2024 року (включно) в розмірі 33 806,04 грн. (тридцять три тисячі вісімсот шість гривень 04 копійок) на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) на поточний рахунок НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Київ, МФО 320478.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана через Котелевський районний суд Полтавської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452, НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: С.О. Мальцев