Ухвала від 21.02.2025 по справі 532/230/25

532/230/25

4-с/532/2/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: Полтавська районна рада, -

Встановив:

31.01.2025 року до суду звернувся представник скаржника ОСОБА_1 , адвокат Галушко С. С., зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. У поданій скарзі вказав, що вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.02.2000 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 165 КК України 1963 року та призначено покарання у вигляді двох років виправних робіт за місцем роботи з утримання на користь держави 20% її щомісячного заробітку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кобеляцького районного бюджету 19 966,50 гривень. Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.02.2000 року було виконано. Водночас у грудні 2024 року при зверненні до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу будинку скаржник дізналася про те, що постановою Кобеляцького відділу державної виконавчої служби від 16.02.2000 на її будинок накладено арешт. В подальшому ОСОБА_1 отримала листа Полтавського обласного державного нотаріального архіву, зі змісту якого вбачається, що в документах нотаріального діловодства архівного фонду №15 Кобеляцької ДНК за 2000 рік в справах «Заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів накладених на таке майно судами, слідчими органами і реєстрації та зняття таких заборон та арештів» постанову на ім'я ОСОБА_1 не виявлено. Однак при зверненні до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби із заяво про зняття арешту, повідомлено про те, що оскільки жодних законних підстав для зняття арешту з майна боржника відділ не мав і станом на даний час не має, то арешт майна може бути знятий за рішенням суду. Таким чином, представник скаржника прохав суд: 1) визнати протиправними дії державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у знятті арешту із належного боржнику ОСОБА_1 житлового будинку по АДРЕСА_1 ; 2) зобов'язати державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області зняти арешт із належного боржнику ОСОБА_1 житлового будинку по АДРЕСА_1 (запис про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з реєстраційним номером 1775087 від 17.03.2005, внесений Кобеляцькою державною нотаріальною конторою).

Ухвалою суду від 06.02.2025 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків.

11.02.2025 року представником скаржника, адвокатом Галушко С. С., подано заяву про усунення недоліків скарги.

Ухвалою суду від 12.02.2025 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

Представник заявника, адвокат Галушка С. С., надав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та її представника. Вимоги скарги підтримав та прохав задовольнити.

Представник Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Даценко В. надала до суду заяву про розгляд скарги без участі представника відділу. При вирішення скарги покладалася на розсуд суду.

Представник стягувача Полтавської районної ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе скаргу розглянути у відсутності сторін у порядку, визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.02.2000 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 165 КК України, призначено покарання у вигляді двох років виправних робіт за місцем роботи з утриманням на користь держави 20% її щомісячного заробітку без конфіскації та без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кобеляцького районного бюджету 19 966,50 гривень (а. с. 8-9).

Згідно копії довідки Кобеляцького районного відділу Управління МВС України в Полтавській області від 04.07.2000 року №8245 з 3 липня 2000 року припиняється відрахування із заробітної плати засудженої до виправних робіт ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням її від покарання по амністії (а. с. 15).

Згідно інформаційної довідки №407311837 від 10.12.2024 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на будинок ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови Кобеляцької ДНК від 16.02.2000 року (реєстраційний номер обтяження 1775087) (а. с. 16).

Згідно відповіді Полтавського обласного державного нотаріального архіву №113/01-15 від 14.01.2025 року в документах нотаріального діловодства архівного фонду №15 Кобеляцької ДНК за 2000 рік в справах «Заборон відчуження нерухомого та рухомого, а також арештів накладених на таке майно судами, слідчими органами і реєстрації та зняття таких заборон та арештів» постанову на ім'я ОСОБА_1 не виявлено (а. с. 19).

Згідно відповіді Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області №1711 від 31.01.2025 року згідно пошуку, здійсненого за даними Журналів обліку вхідної кореспонденції, Журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день надання відповіді у відділі у відношенні ОСОБА_1 як боржника, виконавчі документи, що перебувають на виконанні відсутні. За пошуком, здійсненим за даними бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено, що на виконанні у відділі в період (початок не встановлено) по 25.03.2008 перебувало виконавче провадження ВП №656023 з примусового виконання виконавчого листа №1-21, виданого 16.02.2000 Кобеляцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кобеляцького райбюджету шкоди у розмірі 19966,50 гривень. 25.03.2008 року виконавче провадження завершене шляхом прийняття рішення про повернення виконавчого документа до суду у зв'язку з відсутністю майна боржника. Водночас оскільки в період перебування на виконанні виконавчого документа про стягнення боргу з ОСОБА_1 кошти на його погашення (в тому числі й на погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) сплачені не були, то на момент прийняття державним виконавцем рішення про завершення виконавчого провадження, законних підстав для зняття арешту з майна не було (а. с. 21).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арештна майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, встановивши, що виконавчі дії з примусового виконання рішення суду не здійснюються, виконавче провадження №656023 було завершене, строк для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання сплив, суд приходить до висновку, що відсутні будь-які підстави продовження існування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.

Щодо визнання протиправними дій державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у знятті арешту із належного ОСОБА_1 нерухомого майна суд зазначає наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа за межами виконавчого провадження, в тому числі коли останнє має статус завершеного. Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оскільки дії державного виконавця відповідають чинному законодавству України.

Керуючись ст. ст. 442, 447, 451 ЦПК України, ст.ст. 13, 48, 56, 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

Постановив:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати державного виконавця Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт із належного боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) житлового будинку по АДРЕСА_1 (запис про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з реєстраційним номером 1775087 від 17.03.2005, внесений Кобеляцькою державною нотаріальною конторою).

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2025 року.

Суддя

Попередній документ
125467571
Наступний документ
125467573
Інформація про рішення:
№ рішення: 125467572
№ справи: 532/230/25
Дата рішення: 21.02.2025
Дата публікації: 03.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кобеляцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.02.2025)
Дата надходження: 31.01.2025
Розклад засідань:
21.02.2025 09:00 Кобеляцький районний суд Полтавської області