Справа 524/14602/24
Провадження 2/524/2483/25
27.02.2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Лапік К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
У листопаді 2024 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 10.09.1993 року отримала ордер № 25 виданий ЖКК комбінат «Полтавапромстрой» на вселення в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 17,2 кв.м. Разом з нею право проживання отримали її неповнолітні доньки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Після досягнення повноліття діти в квартирі не проживають, комунальні платежі не сплачують. Вона самостійно несе тягар утримання квартири з урахуванням реєстрації місця проживання відповідачів, що створю додаткове фінансове навантаження, оскільки комунальні послуги нараховуютья відповідно до кількості осіб, що зареєстровані у квартирі. Жодних перешкод у користуванні квартирою їм не створено.
Просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням.
Ухвалою судді від 12.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі зповідомлення (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.
Позивач ОСОБА_1 просить розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, про що надала письмову заяву.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином - рекомендованою кореспонденцією за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 та оголошенням на сайті судової влади.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.09.1993 року ЖКК комбінат «Полтавапромстрой» видано ОСОБА_1 ордер № 25 на вселення в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 17,2 кв.м.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011320077 від 18.09.2024 року ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідок Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 03.12.2024 року № 15891/01-27 та № 15892/01-27 за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що оскільки відповідачі тривалий час фактично не проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , участі в утриманні житла не беруть, комунальні платежі не сплачують, є підстави для визнання їх такими, що втратили право користування вказаною квартирою. Жодних перешкод у користуванні квартирою їм не створено.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до зак ону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
У постанові ВСУ №825/1335/13-а від 01 березня 2016 року зроблено правовий висновок, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням може бути подано виключно власником такого майна.
ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог, крім іншого, надала ордер на зайняття житлового приміщення.
Згідно ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз статті 58 ЖК України свідчить про те, що ордер є лише підставою для вселення особи в надане жиле приміщення. Право користування житлом у житловому фонді місцевої ради виникає з договору найму жилого приміщення.
Згідно ч.ч.1-4ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2438-IX від 19.07.2022, № 2459-IX від 27.07.2022, № 2524-IX від 16.08.2022), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями велектронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;
2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Отже, аналізуючи вищевказане, законом передбачено право власника житла на зняття з місця реєстрації осіб, які не є співвласниками даного житлового приміщення без їх згоди в досудовому порядку.
З позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, можуть звертатися власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 ЖК України). Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.
Позивачем не надано доказів на підтвердження права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Долучений до позову ордер є лише підставою для вселення позивача в надане жиле приміщення.
Враховуючи те, що позивач не надала належних доказів на обґрунтування позовних вимог та не довела порушення своїх майнових прав, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав ддля задоволення позову.
Судові витрати зі сплати судового збору необхідно віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня складення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олена Предоляк