08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/36/25
381/3071/24
27 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фастівської міської ради про припинення права власності на знищене майно, -
В червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Фастівської міської ради про припинення права власності на знищене майно.
Позовні вимоги мотивує тим, що згідно Свідоцтва про право на спадщину від 20.10.2023 позивачці перейшло право власності на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами та будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3224987201:01:006:0307.
21.02.2024 позивач звернулася до Фастівської міської ради з метою відведення їй у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1500 га, але їй було відмовлено в зв'язку з тим, що згідно архівних даних, станом на 1980 рік власниками земельної ділянки: загальною площею 1520 кв.м та побудованих на ній житлових будинків і господарських будівель та споруд були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
01.08.1981 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_2 договір дарування 1/2 частини жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 .
02.03.1984 року, техніком з інвентаризації нерухомого майна, під час проведення поточної технічної інвентаризації домоволодіння, власнику ОСОБА_2 було видано Довідку про технічний стан будинку, в якій зазначено, що відсоток зносу будинку 74% і будинок не придатний до проживання.
25.05.1978 року Борівською селищною радою рішенням №10 від 25.05.1978 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на оформлення документації на побудову нового житлового будинку.
Рішенням Борівської селищної ради №42 від 25.06.1980 року будинок введено в експлуатацію з виділенням 755 кв.м. земельної ділянки
Комісія Фастівської міської ради відмовляючи у звернені позивача щодо відведення їй у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1500 га рекомендувала вчинити дії щодо припинення 1/2 частки власності на зазначений будинок за ОСОБА_2 шляхом звернення до суду.
Таким чином вирішити дане питання можливо лише в судовому порядку, що змусило позивачку звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Судом витребувані з виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області копії документів щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.02.2024 за вх.. №44, 385.4 про створення комісії з метою встановлення факту відсутності старого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На ухвалу суду від 04.07.2024 про витребування доказів, 24.10.2024 Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надав інформацію про те, що за наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь, та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року витребувано докази з Державної прикордонної служби України та Державної міграційної служби України.
02.01.2025 з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 18.12.2024 на адресу суду надійшла відповідь про те, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі - База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.12.2021 по 24Л 2.2024 (станом на 12:30) в Базі даних не виявлено.
Також, 04.02.2025 з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, на виконання ухвали суду від 18.12.2024, на адресу суду надійшла наступна відповідь, що за інформацією територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь, та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань набуття громадянства України в установленому порядку не звертався. Подання про втрату громадянства України ОСОБА_2 не ініціювалось.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Слюсаренко Д.А. підтримав вимоги позовної заяви, з підстав викладених в ній, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Представник Фастівської міської ради Шатківський О.К. в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлявся належним чином. Через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд справи в його відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача, покази свідка ОСОБА_7 , вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину від 20.10.2023 ОСОБА_1 стала власником житлового будинку з відповідними господарськими спорудами та будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3224955300, згідно з відомостями Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, то наразі кадастровий номер земельної ділянки: 3224987201:01:006:0307. Загальна площа будинку становить - 78,8 кв. м, житлова площа - 52,8 кв.м, На земельній ділянці розташованій житловий будинок «А» з прибудовами «а», «а1», господарські будівлі зблоковані «Б», погріб «В», вимощення «І», огорожа №1, №2 та №4, трубопровід №7, хвіртка №8. Криниця «К» та вигрібні ями № 5 та №6 (а.с.8-9).
В лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівської міської ради з метою відведення їй у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1500 га.
При опрацюванні поданих ОСОБА_1 документів комісією було встановлено, що частка житлового будинку по АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Засіданням комісії Фастівської міської ради (Витяг з протоколу №3 від 14 березня 2024 року) ОСОБА_1 було відмовлено у відведенні у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1500 га.
У Витягу з протоколу №3 засідання комісії Фастівської міської ради по розгляду питань земельних спорів у межах Фастівської міської територіальної громади від 14 березня 2024 року зазначено, що згідно архівних даних, станом на 1980 рік власниками земельної ділянки: загальною площею 1520 кв.м та побудованих на ній житлових будинків і господарських будівель та споруд були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно Договору дарування частини житлового будинку від 01.08.1981 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 1/2 частину жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 (а.с.13-14).
02.03.1984 року, техніком з інвентаризації нерухомого майна, під час проведення поточної технічної інвентаризації домоволодіння, власнику ОСОБА_2 було видано Довідку про технічний стан будинку, в якій зазначено, що відсоток зносу будинку 74% і будинок не придатний до проживання.
25.05.1978 року Борівською селищною радою рішенням №10 від 25.05.1978 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на оформлення документації на побудову нового житлового будинку. Рішенням Борівської селищної ради №42 від 25.06.1980 року будинок введено в експлуатацію з виділенням 755 кв.м земельної ділянки (55 кв. м. лишки). На момент проведення інвентаризації на сусідній земельній ділянці розташовані сарай та убиральня належні ОСОБА_3 та самовільно побудований фундамент розміром 8,22*7,33 кв.м.
За відомостями щодо розподілу та розмежування земельної ділянки з однієї на дві, потрібно звертатися до Борівської селищної ради, Так як рішення про виділ земель внатурі в архівах БТІ відсутні. Будинок належав померлому ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Борівською селищною радою Фастівського району Київської області 02 жовтня 1980 року, згідно рішення Борівської селищної ради від 29.09.1980 року №56 та зареєстровано в Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу №12, реєстр №101.
Комісія Фастівської міської ради відмовляючи у звернені позивача ОСОБА_1 щодо відведення їй у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1500 га рекомендувала вчинити дії щодо припинення 1/2 частки власності на зазначений будинок за ОСОБА_2 шляхом звернення до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 346 ЦК України, підставою для припинення права власності є знищення майна.
Згідно ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Вказана стаття не містить визначення поняття «знищення майна» та випадків, на які поширюється ця норма, зокрема, залежно від причин знищення майна. Тобто, зазначена норма поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 17.01.2019 року (справа № 708/254/18) умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Статтею 356, 361 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Водночас, стаття 365 ЦК України дає право припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Так, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Пункт 9 ч. 1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV визначає, зокрема, що судове рішення, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, є підставою для державної реєстрації фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.
Особливого статусу набуває майно, що підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Згідно статті 95 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав наступні покази, що проживає за адресою АДРЕСА_4 . Сторін по справі знає ще з дитинства. В позивачки є брат ОСОБА_8 , який зі слів батьків, виїхав до російської федерації. Відомо, що на їх території був старий будинок приблизно до 2000 року, потім ОСОБА_9 його розвалив. Зараз на даній земельній ділянці нічого немає, територіально межі огороджені. Батьків поховала ОСОБА_10 , де її брат зна даний час нікому невідомо, виїхав і не повернувся більше. Відомо, що ОСОБА_9 приїздив останній раз десь в 2016-2017 роках.
Враховуючи вищевикладене, стороною позивача було доведено факт припинення права власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , у зв'язку з її фактичним знищенням, тому суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 182, 346, 349, 391 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ; Фастівської міської ради, ЄДРПОУ 34446857, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1 про припинення права власності на знищене майно задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з її фактичним знищенням.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судове рішення складено та проголошено 27.02.2025.
Суддя Л.М.Ковалевська