Справа № 372/6716/24
Провадження № 2-а-6/25
19 лютого 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Денисенко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанови №421 та №422 від 17 вересня 2024 року, винесені ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на позивача адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, та ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за кожну постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову у справі про накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку. Позивач з цією постановою категорично не згоден, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена формально у порушення вимог Конституції України та діючого КУпАП, з порушенням порядку розгляду справи, без фактичного з'ясування та дослідження обставин, без зазначення доказів та встановлення будь-яких фактичних даних на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання повторно не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не подавав
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 17.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 винесено постанову № 421 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.. Зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
17.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 винесено постанову № 422 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.. Зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку, тим самим порушив вимоги ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п.22 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 30.11.2016 року.
Згідно копії інформації з реєстру Оберіг мобільному застосунку Резерв+, ОСОБА_1 оновлено особисті дані 25.10.2024 року.
Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, абз.5 ст. 258 КУпАП визначає обов'язкову сукупність двох умов, при наявності яких не складається протокол, а саме: 1) вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України)» 2) якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності підтвердних документів про отримання особою виклику.
Необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Дослідивши оскаржувані постанови, суд зазначає, що вони також не містять відомості про роз'яснення позивачу його прав, а також отримання від нього пояснень.
Крім того, оскаржувані постанови взагалі не містять відомостей стосовно безпосередньої присутності позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відомостей про відмову позивача від їх. Аналізуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови прийняті за відсутності ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріали справи не містять доказів участі позивача у розгляді його справи. В аспекті зазначеного суд зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, передусім, обов'язок ознайомити особу з його правами, оскільки сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на правових презумпціях, які закріплюють в КУпАП низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, шляхом дотримання визначеної процедури розгляду справи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а, роз'яснено, що невжиття посадовою особою жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право, зокрема, на отримання правової допомоги є порушенням права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як наслідок, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Отже, встановлені під час судового розгляду справи обставини вказають на суттєві процесуальні прошення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч.3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 9.14,77, 90, 205, 242-246,250, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.09.2024 №421, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.09.2024 №421, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч. 3 статті 210 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В. Потабенко