Справа № 372/783/25
Провадження № 2-911/25
26 лютого 2025 року м. Обухів
Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,
13 лютого 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Під час вивчення матеріалів вказаної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Приписами ч. ч. 4 та 5 ст. 71 СК України визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що у ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05) уже зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».
На необхідності врахування цієї практики Європейського суду з прав людини також неодноразово наголошував і Верховний Суд (зокрема й у постанові від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц).
ВП ВС зауважила, що приписи ч. ч. 4 та 5 ст. 71 СК України і ст. 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так:
(а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі ст. 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації);
(б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні - Постанова ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
Оскільки позивач заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності, то позивачу необхідно внести на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки майна, на яку останній просить припинити право власності відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою не надано до суду доказів внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.
У зв'язку з наведеним, позивачу слід надати суду докази внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Крім того, залежно від ціни позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі, а саме відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 9 084 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ціна позову зазначена позивачем в розмірі 8244000 грн., а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у повному розмірі, доплативши 6 056 грн.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) дні з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Рабчун