Справа № 369/12546/18
Провадження №8/369/21/24
27.02.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді О. Скрипник,
при секретарі Н. Гребенюк
заявника (відповідача) - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката І. Пилюченко,
представника позивача - адвоката В. Кожем'яченка
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пилюченко І.Г. про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.06.2021 року у справі № 369/12546/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, у зв'язку з нововиявленими обставинами,
В липні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_2 із заявою про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2019 у цивільній справі № 369/12546/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 19.02.2021 року йому стало відомо про рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2019 у цивільній справі № 369/12546/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. Зазначає, що ніяких договорів, в тому числі Договору позики від 17 серпня 2009 року, він з ОСОБА_3 не укладав, грошові кошти в розмірі 87 000,00 доларів США у ОСОБА_3 не отримував. Крім того, на процесуальних документах, які «нібито» подавалися від його імені до Київського апеляційного суду та Святошинського ВП ГУНП у місті Києві (апеляційна скарга від 19.03.2020 року, заява від 28.04.2020 року про відкликання апеляційної скарги та заява від 16.03.2020 року про вчинення злочину) зазначений його паспорт у формі книжечки, який є недійсним, адже 17.01.2019 року він отримав паспорт з безконтактним електронним носієм айді карту) - орган видачі 8034, про що особам, які підробляли його підпис на вищезазначених документах відомо не було. А тому, оскільки він не отримував ані позовну заяву позивача, ані рекомендовані повідомлення від суду, в яких надсилалися судові повістки по справі №369/12546/18, фактично був позбавлений можливості надати суду обґрунтовані заперечення та пояснення, заявити суду про підроблення його підпису на Договорі позики від 17 серпня 2009 року та заявити клопотання про витребування у позивача оригіналу Договору позики від 17 серпня 2009 року для проведення судово-почеркознавчої експертизи, тобто фактично суд ухвалив рішення по справі №369/12546/18 на підставі тверджень позивача, письмових пояснень відповідача-1, які є між собою близькими родичками (мати та донька) та на підставі підробленого Договору позики від 17 серпня 2009 року, так і не з'ясувавши обставини, при яких «нібито» укладався Договір позики від 17 серпня 2009 року між ним та позивачем та чи укладався цей Договір позики від 17 серпня 2009 року взагалі, просив суд переглянути Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2019 у цивільній справі № 369/12546/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, у зв'язку з нововиявленими обставинами та відмовити у позові.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 , його представник - адвокат Пилюченко І.Г. заяву підтримали, просили суд її задовольнити в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, її представник - адвокат просив заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, залишити без задоволення.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, дійшов, наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2019 року по цивільній справі № 369/12546/18 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за Договором позики від 17 серпня 2009 року в розмірі 87 000 доларів США, що еквівалентно 2 463 840 грн., та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 8810 грн. У решті позову до ОСОБА_4 відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.
В березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року про стягнення боргу за договором позики задоволено, скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року скасовано, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області направлено до Києво-Святошинського районного суджу Київської області для продовження розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).
Згідно ч. 1 та 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Тобто нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 726/938/18).
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилався на те, що він не підписував договір позики від 17 серпня 2009 року, не був обізнаний про судовий розгляд, судових викликів не отримував, апеляційну скаргу на рішення суду та заяву про відкликання апеляційної скарги не подавав, а всі наявні в матеріалах справи документи, які містять нібито його підпис, є підробленими.
Відповідно до частини четвертої статті 423 цього Кодексу не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).
Отже, судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).
Ухвалюючи рішення 26 вересня 2019 року, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про судовий розгляд, однак у судове засідання не з'явився, а позивачкою надані докази у підтвердження укладення з ним договору позики 17 серпня 2009 року та невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по поверненню позики.
Вказані відповідачем обставини існували на час ухвалення судом рішення 26 вересня 2019 року та були відомі відповідачу на час ухвалення рішення, отже, вони не є нововиявленими, а докази, які відповідач надав суду у підтвердження того, що він не підписував договір позики, не є доказами нововиявлених обставин, а могли бути доказами у спростування позовних вимог при розгляді справи судом.
Та обставина, що вказані докази не існували на час розгляду справи судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, так як нові докази у даній процедурі суд не досліджує.
Доводи відповідача ОСОБА_2 , що він не був повідомлений судом про розгляд справи, судових повісток не отримував, а відтак не міг подати суду докази у підтвердження своїх заперечень проти позову, не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, так як це не передбачено нормами процесуального права. Не дотримання судом норм процесуального права при судовому розгляді є підставою для перегляду рішення суду у апеляційному або касаційному порядку, а не за нововиявленими обставинами.
Посилання відповідача ОСОБА_2 та його представника на те, що на момент звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, строк на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду від 26 вересня 2019 року закінчився, тому єдиним способом оскаржити рішення суду було подання саме заяви про його перегляд за нововиявленими обставинами, суд вважає необґрунтованими, так як процедура перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не є тотожною до процедури апеляційного або касаційного перегляду рішення, і допущені судом порушення норм процесуального права не є нововиявленими обставинами.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Таким чином, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
За таких обставин, суд вважає, що наведені ОСОБА_2 обставини та підстави не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У відповідності до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 423-429 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.06.2021 року у справі № 369/12546/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики у зв'язку з нововиявленими обставинами, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду проголошений 27 лютого 2025 року.
Суддя О.Г. Скрипник