Справа № 357/15886/24
Провадження № 2/357/802/25
( ЗАОЧНЕ )
24 лютого 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» звернулся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з відповідача та користь позивача суму боргу за надані комунальні послуги в розмірі 37729,46 грн та судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем комунальних послуг, що надає КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1», яке є виконавцем таких послуг у м. Узин Білоцерківського району Київської області. Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідачка, за період з 01.10.2021 по 01.10.2024 має заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 37729,46 грн. В добровільному порядку зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги відповідачка не виконує, тому позивач вимушений звернутися до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 р. головуючим суддею визначено суддю Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1», позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.
Направлені за місцем проживання та реєстрації відповідача судові виклики відділенням поштового зв'язку повернуті на зворотну адресу суду з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило та відповідно до положень ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, ч. ст. 78 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Згідно рішення Виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 08.09.2009 за № 78, Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» є виконавцем житлово - комунальних послуг, крім послуг з газо- та електро - постачання, централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, у місті Узин Білоцерківського району Київської області.
Згідно із довідками Виконавчого комітету Узинської міської ради, відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2021 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , являється власником вказаної квартири та проживає у ній разом із дочкою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З розрахункового листа абонента по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що сплата коштів за надані комунальні послуги за період з 01.10.2021 по 01.10.2024 здійснювалася частково, тому виникла заборгованість у розмірі 37729,46 грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2, п.5, п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Встановлено, що позивач - Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» є виконавцем житлово - комунальних послуг, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідачка - ОСОБА_3 є індивідуальним споживачем комунальних послуг, яка є співвласником нерухомого майна та особою, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
У відповідності до ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Отже, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч.1, ч.2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Отже, згідно вищенаведених правових норм обов'язком відповідачки є своєчасна оплата коштів за надані комунальні послуги, згідно затверджених в установленому порядку тарифів з дотриманням вимог законодавства, однак вона допустила порушення вимог законодавства, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за комунальні послуги у розмірі 37729,46 грн. за період з 01.10.2021 по 01.10.2024.
Враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають відповідачка з дочкою, відповідачка є власником вказаної квартири, то питання щодо оплати житлово - комунальних послуг між декількома користувачами житлового приміщення повинні регулюватися відповідною домовленістю (угодою) між ними, а вразі оплати наданих послуг одним із користувачів, останній не позбавлений права пред'явлення відповідного позову про стягнення понесених витрат (частини витрат) до інших користувачів.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка відзив на позов з належними та допустимими доказами у спростування доводів позивача, які б у своїй сукупності дали змогу суду дійти висновку про відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування, до суду не подала.
Даючи оцінку встановленим обставинам та поданим доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тому вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. 67,68,162 ЖК України, ст. 319, 322, 355, 360, 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 258 -259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з 01.10.2021 по 01.10.2024 у розмірі 37729,46 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1»; адреса: вул. Лесі Українки, буд. 20-А, м. Узин, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09161; ЄДРПОУ: 35088890.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Б. І. Кошель