Справа № 161/16058/24
Провадження № 2/161/654/25
(заочне)
26 лютого 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Корнійчук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів,-
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.02.2021 було розірвано. У шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2021 ухвалено стягувати з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 29.12.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що позивач свідомо та умисно ухиляється від сплати аліментів та виконання судового рішення у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів. Крім цього, у зв'язку з тим, що син став старшим з часу призначення визначеного судом розміру аліментів, зросла сума витрат на його утримання, що погіршило матеріальне становище матері та викликало потребу у збільшенні розміру аліментів.
Відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, оскільки він проходить військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_1
Посилаючись на викладене, позивач просила суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на її користь, аліменти на утримання сина в розмірі 40 % від всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня ухвалення рішення та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 29.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відзиву від відповідача у визначений ухвалою строк до суду не надходило.
18.12.2024 позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог. У поданій заяві просила суд, змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.02.2021 у твердій грошовій сумі з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у частці від доходу в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
До початку розгляду справи від позивача та її представника надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися шляхом надсилання судової повістки, розміщенням судового оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада» щодо відповідача та надсилання SMS-повідомлення представнику відповідача. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 12).
Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2021 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 29.12.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.ст.183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.,
Позивач, як одержувач аліментів в інтересах дитини, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати своїх дітей, імперативну норму про можливість зміни розміру стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, його рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку сина.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 179-183, 192 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Змінити розмір та спосіб стягуваних аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2021 у справі № 161/21584/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта