Справа № 159/650/25
Провадження № 2/159/646/25
(заочне)
27 лютого 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (далі - ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» або позивач або кредитор або товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №103656 від 16.12.2022 у розмірі 16218,62 грн (далі - кредитний договір).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що16.12.2022 року між первіснимм кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №103656, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 12 000,30 грн на його картковий рахунок та 2117,70 грн для погашення комісії за надання кредиту.
28.06.2023 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу №28/06/2023-01 відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №102656, укладеного з відповідачем.
Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 16218,62 грн, яка складається з 11738,91 грн заборгованості за тілом кредиту, 3878,71 грн заборгованості за процентами, 601,00 грн заборгованості за комісіями.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 04.02.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначив на 25.02.2025.
21.02.2025 до суду повернулося поштове відправлення № 0610228532307, яким відповідач повісткою повідомлявся про розгляд справи 25.02.2025, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.
25.02.2025 у судове засідання сторони не прибули хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.
Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти прийняття заочного рішення не висловлював.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
16.12.2022 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 1036560 (далі - кредитний договір). Відповідно до умов п. 2.2.1 кредитного договору відповідачу надається кредит в гривні в розмірі 14 118,00 грн з яких 12 000,30 грн надається шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , а 2117,70 грн спрямовуються в погашення комісії за видачу кредиту, яку позичальник має сплатити відповідно до умов п. 2.5 кредитного договору. Відповідно до п. 2.6 строк кредиту становить 126 днів з 16.12.2022 до 21.04.2023, процентна ставка складає 200% річних (п. 2.3). Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію з управління та обслуговування кредиту. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено право кредитора відступити право вимоги за цим договором іншій особі на свій розсуд.
Сторонами кредитного договору узгоджено графік платежів відповідно до якого відповідач зобов'язався сплачувати ануїтетними платежами по 2232,18 грн у період з 30.12.2022 по 21.04.2023.
Також відповідач ознайомлений з паспортом споживчого кредиту у якому зазначені сума кредиту, строк кредитування, порядок видачі кредиту, процентна ставка, які відповідають тим, що зазначені у кредитному договорі.
Копією заяви на видачу кредиту від 15.12.2021 підписаної позичальником підтверджується звернення відповідача до кредитодавця з проханням надати кредит у розмірі 14118,00 грн, у які відповідач вказав реквізити свого паспорта, дату свого народження і місце народження, місце проживання, інформацію про освіту, сімейний стан, місце роботи та середньомісячний дохід, зазначив свій РНОКПП та номер телефону і контактну особу.
Копіями паспорта та РНОКПП відповідача підтверджується їх надання кредитодавцю під час укладення кредитного договору, оскільки вони засвідчені власним підписом ОСОБА_2 .
Копією платіжної інструкції № CDR 411863 від 16.12.2022 підтверджується перерахування ТОВ «ФК «Кредіплюс» відповідачу коштів у розмірі 12000,30 грн на його поточний рахунок в АТ КБ «Приватбанк».
28.06.2023 між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «ФК «Кредіплюс» укладено договір факторингу № 28/06/2023-01.
За цим договором позивачу відступається за плату право вимоги до боржників за кредитним договорами вказаними у Реєстрі Боржників ( п. 1.1).
За цим договором право вимоги до позивача переходить з моменту підписання сторонами цього договору, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.3).
У додатку №6 до договору факторингу підписаного сторонами цього договору визначений загальний розмір портфеля заборгованості, який відступається та зазначено, що за його відступлення позивач повинен сплатити кошти в розмірі 205070,01 грн упродовж 5 робочих днів з моменту підписання договору факторингу.
Витягом з реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу) підтверджується відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, заборгованість по якому складає 16 218,62 грн.
Копією платіжної інструкції №265 від 03.07.2023 підтверджується перерахування 205070,01 грн позивачем ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» на виконання умов договору факторингу.
11.09.2023 позивач склав повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором на ім'я відповідача.
12.09.2023 позивач склав досудову вимогу на ім'я відповідача з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором в розмір 16 218,62 грн.
Випискою з ЄДР від 03.11.2021 підтверджується, що позивач здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг (вед - 64.99).
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Оскільки первісний кредитор та відповідач досягли згоди з усіх істотних умов (суми кредиту, строку кредиту, процентної ставки, комісій) та підписали цей договір у письмовій формі, відповідач попередньо ознайомився з паспортом споживчого кредиту, то споживчий кредитний договір № 103656 від 16.12.2022 вважається укладеним.
Згідно з частинами 1, 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
28.06.2023 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» підписали договір факторингу №28/06/2023-1 28 то відповідно до п. 6.2.3 цього договору позивач набув права вимоги до боржників зазначених у реєстрі боржників серед яких зазначений кредитний договір укладений з ОСОБА_1 .. Крім того позивач вчасно сплатив кошти в розмірі 205 070,01 грн за відступлений йому портфель прав вимоги до боржників. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 103656 від 16.12.2022.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Платіжною інструкцією від 16.12.2022 підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 12000,30 грн на свій поточний рахунок, крім того відповідно до умов п. 2.2.1 кредитного договору відповідачу видано 2117,70 грн кредиту, які відразу пішли в погашення комісії в розмірі 2117,70 грн, яку зобов'язаний був сплатити відповідач відповідно до умов п. 2.5.
Докази того, що відповідач погасив суму кредиту, у матеріалах справи відсутні.
Позивач просить стягнути з відповідача 11 738,91 грн боргу по тілу кредиту.
Отже, суд дійшов висновку, що станом на день звернення з позовом кредитні кошти не повернуто, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми кредиту в розмірі 11 738,91 грн є підставною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до умов кредитного договору строк кредиту становить 126 днів, процентна ставка 200% річних, розмір отриманого кредиту 14118,00 грн
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по процентах в розмірі 3878,71 грн.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач сплачував проценти за користування кредитними коштами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 3878,71 грн є підставною.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість по комісіях у розмірі 601,00 грн.
Однак відповідно до умов кредитного договору зазначений обов'язок відповідача сплатити комісію у розмірі 2117,70 грн (п. 2.5) яка автоматично погасилася за рахунок отриманих відповідачем кредитних коштів (п.2.2.1).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Доказів того, що відповідач мав сплатити на виконання кредитного договору іншу ніж зазначена у п. 2.5 кредитного договору комісію, ні сам кредитний договір ні матеріали справи не містять.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 601,00 грн є безпідставними.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 15 617,62 грн з яких: 11 738,91 грн суми виданого кредиту та 3 078.71 грн суми нарахованих процентів, у стягненні заборгованості за комісією в розмірі 601,00 грн необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, у позовній заяві (п.5 прохальної частини) позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги №20250107-1К від 07.01.2025 укладеного позивачем з адвокатом Бачинським О.М., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Бачинського О.М., копію розрахунку суми судових витрат у справі за договором про споживчий кредит №103656 від 16.12.2022 у якому зазначено, що сума витрат яку очікує понести позивач складає 7000 грн у що включається оплата послуг адвоката за аналіз документів, підготовку позовної заяви, збирання доказів долучених до позовної заяви, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань. Інших процесуальних документів у ході розгляду заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однак до позовної зави не додано детального опису робіт виконаних адвокатом Бачинським О.М. та доказів, що підтверджують здійснення цих робіт (надання послуг). Адвокат не долучив предбачений п. 4.5 договору про надання правової допомоги Акт, який засвідчував би надання адвокатом позивачу правової допомоги, та інші документи.
Отже, у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн, а тому суд не може стягнути цю суму з відповідача.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором про споживчий кредит №103656 від 15.12.2022 у розмірі 15 617,62 грн, з яких:
- 11 738,91 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;
- 3 078,71 грн простроченої заборгованості за процентами.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованості за комісією в розмірі 601,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54; ЄДРПОУ 42655697);
Представник позивача - Бачинський Остап Михайлович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 27.02.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ