Справа № 724/247/25
Провадження № 2/724/234/25
27 лютого 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27.01.2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за договором оренди з правом викупу № 1144210323042 від 23.03.2021 року у розмірі 71242,50 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 23.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок комфорту» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210323042 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію».
Зазначив, що 23.03.2021 орендар через веб-сайт орендодавця в особистому кабінеті подав заявку на укладення договору оренди майна з правом викупу, після чого здійснив послідовність дій у порядку, визначеному ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", таким чином договір оренди між орендодавцем і боржником був укладений та підписаний відповідно до ст.12 цього ж Закону. За умовами договору оренди орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння та користування об'єкт оренди: смартфон Smart/tel Xiaomi Redmi Note Pro 6/64 GB Interstellar Grey з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду, а орендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.
За змістом позовної заяви, орендодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, натомість орендар виконував свої зобов'язання неналежним чином, у зв'язку з чим, починаючи із 23.05.2021 за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платежами, яка в подальшому була відступлена орендодавцем Товариству з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» (після перейменування ТОВ «Свеа Фінанс») за договором факторингу від 03.07.2023 № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок комфорту» передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за договором та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Оскільки, орендар не здійснював на його користь жодних платежів, то станом на дату складання позовної заяви заборгованість орендаря за договором № 1144210323042 від 23.03.2021 року становить 71242,50 грн, яка складається із заборгованості за простроченими орендними платежами 28597,00 грн., заборгованості за пенею за договором 14248,50 грн., заборгованість за вартістю оренди майна, донарахована позивачем 28597,00 грн.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.01.2025 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача Петренко Н.С. в судове засідання не з'явилася, надав суду заяву в якій просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та щодо заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.03.2021. між ТОВ «Будинок комфорту» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір №1144210323042 оренди майна з правом викупу.
Згідно п. 1, п. 2 вказаного договору орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне володіння та користування майно, а саме найменування об'єкту оренди: Smart/tel Xiaomi Redmi Note Pro 6/64 GB Interstellar Grey; строк оренди 24 місяці, щомісячний платіж 1239,00 грн., з наступним переходом права власності на такий об'єкт оренди від орендодавця до орендаря на умовах, передбачених правилами надання майна у оренду, як є невід'ємною частиною цього договору, а орендар зобов'язується прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві плату.
Орендар має право достроково викупити об'єкт оренди. У разі здійснення викупу протягом третього місяця (не пізніше спливу 90 днів від дати укладення договору) викупна вартість об'єкта оренди складатиме 9473,00 грн., в тому числі ПДВ 1578,83 грн. (п. 2 договору).
Орендодавець відповідно до умов договору оренди передав об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу орендаря оператором поштового зв'язку «Нова Пошта». Сплата орендної плати у розмірі 1239,00 грн. (в тому числі ПДВ 206,50 грн.) здійснюється орендарем до 23 числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення договору протягом усього строку оренди, який становить 24 місяці, де днем внесення останнього платежу є 23.03.2023 (п.3 договору).
Також відповідно до п. 4 договору оренди та п. 8.4 правил до договору оренди за прострочення орендних платежів, орендодавець має право нараховувати орендарю пеню в розмірі до 3 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50 % від загальної суми прострочених орендних платежів за цим договором оренди.
Із копії послідовності дій ТОВ «Будинок Комфорту» та клієнтом ОСОБА_1 щодо укладання договору №1144210323042 від 23.03.2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі (Log-file) ОСОБА_1 здійснено вхід до особистого кабінету, введено одноразовий ідентифікатор, ознайомлений з офертою та вибрав опцію «підписати», надала необхідну інформацію для вчинення електронного правочину.
Відповідно до правил надання майна у оренду ТОВ «Будинок комфорту» (надалі по тексту - Правила) судом встановлено, що вказані правила є невід'ємною частиною договору №1144210323042 від 23.03.2021 та Орендар у свою чергу зобов'язалася прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Із копії експрес накладної №20450363715140 від 24.03.2021 судом встановлено, що Орендодавець ТОВ «Будинок комфорту» відповідно до умов договору оренди передав об'єкт оренди шляхом відправлення на адресу орендаря ОСОБА_1 оператором поштового зв'язку «Нова Пошта».
03.07.2023 між ТОВ «Будинок комфорту» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №01.02-28/23.
Згідно п. 2.1 договору, у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення права вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02.-28/23 від 03.07.2023 ТОВ «Будинок комфорту» передало ТОВ «Росвен Інвест Україна» право вимоги за договором оренди №1144210323042 від 23.03.2021, розмір загальної суми заборгованості за яким склав 42745,50 грн., яка складається з загальної суми вимог за договором без штрафних санкцій 28497,00 грн.; сума штрафних санкцій 14248,50 грн.
Також судом встановлено, що відповідно до копії рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» №1 від 25.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».
Із копії розрахунку заборгованості за договором №1144210323042 від 23.03.2021судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з 23.05.2021 по 18.06.2024 нараховано: 28497,00 грн сума заборгованості за орендні платежі згідно з договором; 14248,50 грн заборгованість за пенею за договором; 28497,00 грн. сума заборгованості за вартістю неповернутого об'єкту оренди відповідно до умов договору, 71242,50 грн - загальна заборгованість.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних інших.
В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, по електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, всі дії ОСОБА_1 при укладенні Договору №1144210323042 від 23.03.2021 оренди майна з правом викупу підтверджувалися та підписувалися електронним підписом за допомогою одноразових ідентифікаторів, які направлялися на мобільний номер телефону відповідача.
Таким чином, судом встановлено, що договір між позивачем та ТОВ "Будинок Комфорту" укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Ураховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що Договір №1144210323042 від 23.03.2021, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису та відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності га справедливості.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
У відповідності до ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою статті 764 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.4.6. Правил - у разі припинення Договору оренди майна з правом викупу, в тому числі і в разі одностороннього його розірвання за ініціативи орендодавця, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю об'єкт оренди у стані, у якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення об'єкта оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, а також штрафу у розмірі, визначеному в пункті 8.5 даних правил, та сплати вартості об'єкту оренди за вирахуванням суми вже внесених на момент припинення Договору оренди майна з правом викупу орендних платежів.
Судом встановлено, що свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором оренди майна з правом викупу №1144210323042 від 23.03.2021ТОВ «Будинок комфорту» виконало у повному обсязі, передавши ОСОБА_1 у строкове платне володіння та користування майно: Smart/tel Xiaomi Redmi Note Pro 6/64 GB Interstellar Grey, однак доказів внесення відповідачем (орендарем) орендних платежів за вказане майно матеріали справи не містять.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору або отримання права вимоги за цим договором та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - обов'язок спростувати розмір існуючої заборгованості.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт отримання права вимоги за договором оренди до ОСОБА_1 , доведено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов'язання зі сплати орендних платежів, а також доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості у загальному розмірі 71242,50 грн., розмір якої також визнано відповідачем.
Оскільки ТОВ «Будинок комфорту» у передбачений законом спосіб передало право вимоги до ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», в подальшому перейменованому на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», а відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з віповідача заборгованості за договором оренди майна з правом викупу №1144210323042 від 23.03.2021 в розмірі 71242,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 274, 279, 280-289 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, код за ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором оренди з правом викупу №1144210323042 від 23.03.2021 в розмірі 71242,50 грн. (сімдесят одна тисяча двісті сорок дві гривні 50 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, код за ЄДРПОУ 37616221) судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 27.02.2025 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ