Справа №635/6/25
Провадження по справі 1-в/635/288/2025
24 лютого 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у зв'язку з набранням чинності Законом України №3886- ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,-
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у зв'язку з набранням чинності Законом України №3886- ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Від засудженого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Прокурор та представник ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» надали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі, що відповідно до приписів абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року, а саме у 2024 році - 3028 грн, 2023 -2684 грн, у 2022 - 2481 грн, у 2021 році - 2270 грн, та віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Судовим розглядом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» за вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05.06.2024 за яким призначено покарання за ч. 2 ст. 15 ч.4ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців. На підставі ч.1ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.02.2023, з урахуванням вироку Харківського апеляційного суду від 01.11.2023 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 8 (вісім) місяців.
За цим вироком ОСОБА_3 засуджений за вчинення крадіжки 26.12.2023 (сума збитків складає 1000 грн), тобто розмір викраденого є меншим двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на момент вчинення протиправного діяння (2684 грн), 08.01.2024 (сума збитків складає 889,80 грн), 09.01.2024 (сума збитків складає 767,63 грн), 13.01.2024 (сума збитків складає 767,60 грн), 15.01.2024 (сума збитків складає 740 грн), 16.01.2024 (сума збитків складає 920 грн), 18.01.2024 (сума збитків складає 767,64 грн), 23.01.2024 (сума збитків складає 1458,24 грн), 25.01.2024 (сума збитків складає 749,97 грн), 26.01.2024 (сума збитків складає 739,67 грн), 27.01.2025(сума збитків складає 739,67 грн), 29.01.2025 (сума збитків складає 734,93 грн), 30.01.2025(сума збитків складає 739,66 грн), 31.01.2025 (сума збитків складає 739,66 грн), закінчений замах на викрадення майна 01.02.2025 (сума збитків складає 739,66 грн), тобто розмір викраденого є меншим двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на момент вчинення протиправного діяння (3028 грн).
Крім того, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.02.2023 ОСОБА_3 засуджено за ст.185 ч.4 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 ч. 1п. п. 1, 2 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Так, цим вироком ОСОБА_3 засуджено за епізодом від 01.10.2022 (сума збитків складає 18000 грн), тобто розмір викраденого є більшим двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на момент вчинення протиправного діяння (2481 грн).
Вироком Харківського апеляційного суду від 01.11.2023 вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.02.2023 скасовано частині призначення покарання та призначено покарання за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Таким чином, кримінальні правопорушення, вчинені 26.12.2023 (сума збитків складає 1000 грн), 08.01.2024 (сума збитків складає 889,80 грн), 09.01.2024 (сума збитків складає 767,63 грн), 13.01.2024 (сума збитків складає 767,60 грн), 15.01.2024 (сума збитків складає 740 грн), 16.01.2024 (сума збитків складає 920 грн), 18.01.2024 (сума збитків складає 767,64 грн), 23.01.2024 (сума збитків складає 1458,24 грн), 25.01.2024 (сума збитків складає 749,97 грн), 26.01.2024 (сума збитків складає 739,67 грн), 27.01.2024 (сума збитків складає 739,67 грн), 29.01.2024 (сума збитків складає 734,93 грн), 30.01.2024 (сума збитків складає 739,66 грн), 31.01.2024 (сума збитків складає 739,66 грн), 01.02.2024 (сума збитків складає 739,66 грн), та за вчинення яких ОСОБА_3 було засуджено вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2024, наразі не можуть вважатися кримінально караними, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, а саме - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, за заволодіння яким наразі передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_3 , усунута, суд дійшов висновку про те, що на підставі ч.2 ст.74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2024.
Водночас кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_3 був засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.02.2023, який скасований та призначено покарання вироком Харківського апеляційного суду від 01.11.2023, де сума збитків перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд зазначає, що усунення кримінальної караності за вчинення цього правопорушення не відбулося.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вчинені діяння, кримінальна караність яких частково усунена законом, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2024.
За встановлених обставин суд враховує, що за результатами усунення кримінального діяння він уповноважений звільнити засудженого від відбування покарання, проте не може приводити вироки суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
Таким чином, суд звільняє від призначеного покарання ОСОБА_3 за зазначеним вище вироком, лише щодо діянь, кримінальна караність яких була усунена в силу Закону України № 3886-ІХ, що не змінює та не скасовує ані вирок суду ані призначене ним покарання в цілому.
Оскільки, вироком Харківського апеляційного суду від 01.11.2023 ОСОБА_3 засуджений до покарання у виді 5 років позбавлення волі, де сума збитків перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому ОСОБА_3 вважається засудженим за вказаним вироком.
Таким чином, суд, на підставі ст. 58 Конституції України, ст.5,ч.2 ст.74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та керуючись ст.ст.336, 537, 539 КПК України, -
Клопотання засудженого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст.74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2024.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений вироком Харківського апеляційного суду від 01.11.2023 за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1