Вирок від 27.02.2025 по справі 629/535/25

Кримінальне провадження №629/535/25

Номер провадження 1-кп/629/118/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , неповнолітньої ОСОБА_6 , законного представника неповнолітньої потерпілої - головного спеціаліста сектору з питань попередження правопорушень та дотримання законодавства щодо дітей служби у справах дітей Лозівської міської ради Харкіської області ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12024221110001177 від 23.10.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чорноглазове, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 перебував у близьких відносинах та мешкав спільно з ОСОБА_5 , та її неповнолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно з 2015 року по 23.05.2024 за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, 17.06.2024 року приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання колишньої співмешканки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно останньої домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров?ю потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_4 відповідно до постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.07.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, за вчинення домашнього насильства.

Окрім цього, 18.08.2024 року приблизно о 11:00 годині, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання колишньої співмешканки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно останньої домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров?ю потерпілої, у зв?язку із чим ОСОБА_4 відповідно до постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУПАП, за вчинення домашнього насильства.

Таким чином, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства у відношенні своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , ОСОБА_8 04.10.2024 року приблизно о 15:00 годині більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, прийшов за місцем мешкання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому

насильству», умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотиву особистої неприязні, вчинив сварку з колишньою співмешканкою ОСОБА_5 у присутності її неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння їй психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої, які принижують честь і гідність останніх, залякуванні, погрозах фізичною розправою, чим вчинив систематичне психологічне насильство над потерпілими.

Зазначені систематичні, протиправні дії ОСОБА_8 призвели до психологічних страждань і погіршення якості життя, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдали шкоди психічному здоров?ю неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_4 виннм себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Потерпілі ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_6 у судове засідання з?явились. Просили заборонити обвинуваченому з ними спілкування. Питання щодо вирішення питання про призначення покарання покладає на розсуд суду.

Законний представник неповнолітньої потерпілої у судове засідання з?явилась. Питання щодо вирішення питання про призначення покарання покладає на розсуд суду.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують її особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

У постанові від 14 червня 2022 року у справі № 585/3184/20 колегія суддів ККС ВС зазначила, що систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. За таких обставин те, що особу раніше притягували до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, не виключає наявності в її діях складу кримінального правопорушення, якщо вона продовжує вчиняти домашнє насильство, кількість епізодів яких загалом не менше трьох і ці систематичні дії потягли наслідки, визначені ст. 126-1 КК. Тобто попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а підтверджує систематичність дій винуватої особи.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чорноглазове, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованоого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Згідно досудової доповіді Лозівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 17.02.2025 року, ризик вчинення ОСОБА_9 повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства - високий, ризик шкоди життю і здоров'ю оцінюється як середній.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ст.126-1 КК України, і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає.

Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Враховуючи, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, протиправні дії вчиняв протягом тривалого часу, вчиняв вказані дії в стані алкогольного сп'яніння, що призвело до дестабілізації нормальної обстановки у родині, вчиняв насильство щодо своєї співмешканки та дитини, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя, втрати позитивних емоцій, наявності негативних переживань у потерпілих, суд дійшов висновку, що до обвинуваченого, як до особи, яка вчинила домашнє насильство необхідно застосувати обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не обиралися.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Викривачі у справі відсутні.

У справі судові витрати відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 2 ст. 76, п.4, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи у виді заборони листування, телефонних переговорів з особами, які постраждали від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв?язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

До вступу вироку в законну силу заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Витрати та речові докази у справі відсутні.

Цивільний позов відсутній.

Згідно із ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125463658
Наступний документ
125463660
Інформація про рішення:
№ рішення: 125463659
№ справи: 629/535/25
Дата рішення: 27.02.2025
Дата публікації: 28.02.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (21.03.2025)
Дата надходження: 23.01.2025
Розклад засідань:
20.02.2025 14:30 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
27.02.2025 09:00 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАРАЩУК ТИМУР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
КАРАЩУК ТИМУР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
законний представник потерпілого:
Лобенко Тетяна Геннадіївна
обвинувачений:
Кіщук Олег Васильович
потерпілий:
Іванова Дарія Степанівна
Челомбітько Ольга Миколаївна