Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/313/2025 Справа № 641/1326/25
25 лютого 2025 року слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 , за участю особи, що звернувся зі скаргою - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , секретаря - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій останній просить зобов'язати керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова розглянути в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України його заяву про вчинення злочину від 13.02.2025 р. Так, 13 лютого 2025 року керівнику Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 подана заява про вчинення стосовно нього злочину та внесення відомостей до ЄРДР і початок розслідування. Станом на 18 лютого 2025 року відомості до ЄРДР не внесені, розслідування не розпочато. 14 лютого 2025 року ОСОБА_2 , за підписом Першого заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_5 , надано відповідь, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається, вказану відповідь ОСОБА_2 отримано 17.02.2025 р.
В судовому засіданні особа, який звернувся зі скаргою - ОСОБА_2 скаргу підтримав, просив задовольнити. Крім того, пояснив, що 30.01.2025 звернувся до дізнавача з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в подальшому мав спілкування з дізнавачем в телефонному режимі, яка повідомила про те, що клопотання ОСОБА_2 задоволено та останній може ознайомитися, проте, ОСОБА_2 вказав, що має змогу ознайомитись лише наприкінці тижня. Так, ОСОБА_2 вважав, що дізнавач повинна була зателефонувати йому, визначити та повідомити дату для ознайомлення, у зв'язку із чим, 10.02.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою. 11.02.2025 року суд зобов'язав дізнавача розглянути його клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження. 12.02.2024 року ОСОБА_6 звернувся до дізнавача з вимогою виконати ухвалу суду, на що дізнавач повідомила, що матеріали кримінального провадження ще не повернулись із суду. 13.02.2025 року Анісімов звернувся в прокуратуру з заявою про вчинення злочину, 13.02.2025 року о 16 год. 01 хв. дізнавач повідомила, що матеріали кримінального провадження повернулись з суду, о 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 ознайомився з вказаними матеріалами.
Прокурор Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вважав її необґрунтованою, вказав, що відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя, заслухавши учасників справи, дослідивши документи, надані до скарги, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Так, предметом оскарження ОСОБА_2 є невнесення відомостей до ЄРДР стосовно дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 за заявою від 13.02.2025 року
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 10 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, ч.1 ст.303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог, передбачених ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч.1 ст.2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....».
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, а повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
В свою чергу розгляд скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, обумовлює необхідність дослідження самої заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для початку кримінального провадження. В іншому випадку слідчий суддя виконував би абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до реєстру всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 про вчинення злочину вбачається, що особа, яка звернулась із скаргою, просив внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом того, що дізнавач СД ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 не виконує ухвалу слідчого судді про зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 року зобов'язано дізнавача СД ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області - ОСОБА_7 , що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості в якому внесені до ЄРДР 20.08.2024 за №42024222050000126 за фактом вчинення кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, розглянути клопотання ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
11.02.2025 року судом направлено до СД ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області матеріали кримінального провадження.
Вказані матеріали 13.02.2025 року надійшли до ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, що підтверджується штампом Вх. № 1540 від 13.02.2025 року.
В період з 16:30 год. по 17:00 год. 13 лютого 2025 року ОСОБА_8 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, про що свідчить написана останнім заява від 13.02.20265року на ім'я дізнавача СД ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 .
14 лютого 2025 року ОСОБА_2 , за підписом Першого заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_5 , надано відповідь, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається.
Таким чином, доводи ОСОБА_2 не містять підтверджених даних, які б свідчили про існування фактів, які б давали підстави для кваліфікації дій дізнавачв за статтями Кримінального кодексу України.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Будь-яких інших об'єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, заява ОСОБА_2 від 13.02.2025 року про вчинене кримінальне правопорушення - не містить.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова постановлена 11.02.2025 року, матеріали кримінального провадження надійшли до ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області 13.02.2025 року, а в період з 16:30 год. по 17:00 год. 13 лютого 2025 року ОСОБА_8 ознайомився з вказаними матеріалами, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення не містить підтверджених та достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст складений 27.02.2025 року
Слідчий суддя- ОСОБА_1