Справа № 953/19719/21
н/п 2/953/78/25
20 лютого 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря - Максимовської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит,-
встановив:
Позивач, ТОВ «Вердикт Капітал», звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором №2.08042378.х від 18.04.2008 у розмірі 33022,53 доларів США, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 13214,78 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 18 квітня 2008 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», укладено договір про іпотечний кредит № 2.08042378.х, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 33800 доларів США на строк користування 240 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12 % річних. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , з метою повного виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором. Відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» у 2009 році відбулось перейменування ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» на ВАТ «Платинум Банк» правонаступником всіх прав та обов'язків яких виступає ПАТ «Платинум Банк».
04 вересня 2020 року між ПАТ "Платинум Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладений договір № 401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб, за умовами якого ПАТ «Платинум Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №2.08042378.х від 18.04.2008. Отже, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Платинум Банк» втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість позичальника за кредитним договором в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору станом на 10.09.2021 відповідно до розрахунку заборгованості становить 57994,99 доларів США, з яких 30291,33 долари США - заборгованість за кредитом; 23946,46 доларів США - заборгованість за відмотками на дату відступлення права вимоги; 3757,20 доларів США - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості). За курсом НБУ станом на 10.09.2021 вказаний розмір заборгованості становить 882573,35 грн. З огляду на те, що позичальником прострочене грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Нарахування 3% річних проведено на суму 30291,33 дол. США за період з 10.09.2018 по 10.09.2021 і складає 2731, 20 дол. США.
Ухвалою судді від 26.11.2021 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, в заявах, поданих до суду 10.01.2022, 11.01.2022, 21.02.2022 зазначила, що 18.04.2008 між нею та ЗАТ «Міжнародний Іпотечний банк» укладено договір про іпотечний кредит №2.08042378.х на суму 33800 доларів США, строком на 240 місяців. Згодом, майнові права за кредитним договором були придбані ПАТ «Платинум Банк». До квітня 2024 ОСОБА_1 без затримок сплачувала поточні платежі за кредитним договором, але стрімке знецінення національної валюти у 2014 році з 8 грн. до 28 грн./дол. Призвело до того, що відповідач не змогла вчасно вносити платежі до каси ПАТ «Платинум Банк». В зв'язку з триваючою заборгованістю ПАТ «Платинум Банк» 18.06.2014 направив відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі. У вказаній вимозі ПАТ «Платинум Банк» вказав, що у разі несплати відповідачем у 30 денний строк після отримання вимоги суми кредиту у розмірі 30291,33 дол. США, банк має право скористатися своїм правом на стягнення предмету іпотеки, суми боргу в судовому порядку, тощо. Отже, на думку ОСОБА_1 , ПАТ «Платинум Банк» реалізував своє право, передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України та п.4.1 кредитного договору. Вказану вимогу відповідач отримала 23.06.2014 та протягом 30 днів не погасила кредит у повному обсязі, то з 24.09.2014 у ПАТ «Платинум Банк» почався відлік трирічного строку на реалізацію захисту свого порушеного права кредитора у судовому порядку. Подовжений строк позовної давності у кредитному договорі сторонами не передбачений, тому застосуванню підлягає звичайний строк позовної давності у три роки, згідно ст.257 ЦК України. Строк позовної давності скінчився 24.09.2017, що є підставою для відмови у позові.
15.02.2022 до суду надійшла заява генерального директора ТОВ Вердикт Капітал» Іжаковського О.В. в якій він зазначив, що спливу позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 «Припинення зобов'язання» ЦК України не передбачають. Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи, але не корелюється із припиненням зобов'язань. Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язань не визнає. З моменту несплати чергового платежу початок перебігу строку позовної давності починається щодо цього платежу, а не з тих, які підлягають сплаті в майбутньому. В даному випадку перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. За наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Заявляючи вимогу про застосування строку позовної давності, відповідач посилається на вимогу від 18.06.2014, яка на думку позивача не може бути достовірним та допустимим доказом, оскільки відповідна вимога подана не в оригіналі і не завірена, а тому не може братись судом до уваги. Крім того, позивач зазначив, що вирішальною обставиною через яку вказаний доказ не може бути прийнятий судом до уваги є те, що вимога підписана начальником Управління Колекшну Самойлик Р.І. Разом з тим, матеріали справи не дають можливості встановити, яке відношення ОСОБА_2 має до ПАТ «Платинум Банк», обсяг повноважень вказаної особи для підпису відповідних вимог. Відповідачем не надано ані довіреності вказаної особи, ані наказу про прийняття на роботу, посадової інструкції із обсягом повноважень. Окрім того, така вимога не була первісним кредитором для ТОВ «Вердикт Капітал», як для нового кредитора. Враховуючи викладене, факт дострокової вимоги про погашення всієї суми заборгованості не мав місця в 2014 році. На противагу відповідному доказу, разом із позовною заявою позивачем долучено вимогу про виконання порушеного зобов'язання за кредитним договором №2.08042378.х від 18.04.2008, яка надіслана на адресу відповідача ОСОБА_1 від 07.04.2021 за вих.№18304. Вказана вимога була надіслана 08.04.2021, що підтверджується фіскальним чеком та реєстром згрупованих відправлень. Відповідна вимога підписана керівником юридичної особи позивача ОСОБА_3 , повноваження якого підтверджуються протоколом від 31.05.202019, наказом від 03.06.2019, випискою з ЄДРЮО. Також позивач зазначив, що відповідач не заперечує видачу кредитних коштів, сплату кредиту частково, а тому відповідна обставина в силу ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню. Окрім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в іпотеку було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, не отримавши кредиту, позичальник не мав би підстав для передачі квартири в іпотеку. Також у вказаній заяві позивачем зазначено, виписки по рахунку та інші прямі докази видачі кредиту не були передані позивачу. Окрім того, з метою отримання первинних бухгалтерських документів на адресу Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», ФГВФО надсилались записи із вимогою надати виписки по рахунку боржника, докази видачі кредиту. Відповідями від 20.01.2022, 21.01.2022 кредитору відмовлено у наданні вказаних документів. 03.02.2022 від імені керівника позивача повторно надіслано запит з вимогою надати вказані докази, відповідь на який наразі не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 20 березня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» із заявою на отримання іпотечного кредиту у розмірі 33800 дол. США під строком на 20 років (клопотання про рефінансування).
18 квітня 2008 року між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 2.08042378.х. Відповідно до умов вказаного договору, банк надав позичальнику кредит для рефінансування кредитного боргу, а саме: погашення заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2006 року №11059433000, укладеного між позичальником та Акціонерним комерційним інноваціонним банком «УкрСиббанк» у сумі 27415,32 доларів США 32 цента та на власні потреби позичальника у сумі 6384,68 доларів США 68 центів, разом в сумі - 33800,00 доларів США на строк користування 240 місяців, а позичальник зобов'язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним у розмірі 12 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році та 30 днів у місяці, здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках і виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.
Згідно п. 2.3, п.2.4, п.2.6 вказаного договору про іпотечний кредит, кредит надається позичальнику в безготівковій формі, шляхом перерахування всієї суми кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , МФО 380388 у ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк». Датою надання кредиту є дата зарахування кредитором кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , МФО 380388 у ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк». Кредитор формує графік платежів до цього договору, який є його невід'ємною частиною (додаток №1), із зазначенням сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань позичальника.
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язань позичальника перед кредитором за цим договором, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших платіжних зобов'язань позичальника за цим договором, є квартира за АДРЕСА_1 , яка складається з 1 жилої кімнати житловою площею 16,10 кв.м., загальною площею 32,20 кв.м., яка передається в іпотеку за іпотечним договором, при цьому позичальник зобов'язується укласти з кредитором іпотечний договір одночасно з укладенням сторонами цього договору. Забезпеченням зобов'язань позичальника перед кредитором з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших платіжних зобов'язань позичальника за цим договором може бути і інше майно та (або) майнові права позичальника та (або) третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів забезпечення - іпотеки (застави), поруки та гарантії, тощо.
Відповідно до п.6.1.1, п.6.1.3 договору, кредитор має право задовольнити свої вимоги щодо виконання позичальником його зобов'язань за цим договором за рахунок предмета іпотеки, або іншого забезпечення, яке може бути надане позичальником, в тому числі застави майнових прав та іншого майна та грошових коштів позичальника ( поручителів, майнових поручителів, гарантів) у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або іпотекодавцем обов'язків за цим та іпотечним договорами або у випадку надання недостовірної інформації, що міститься в документах на отримання кредиту. Кредитор має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу, свої права за цим договором (повністю або частково), а також розкривати інформацію, яка пов'язана з такою передачею третім особам протягом строку дії цього договору.
Згідно п.7.1-7.7 договору, у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми нарахованих процентів та/або несплаченої частини суми кредиту за кожний день прострочення. Зазначена пеня нараховується та сплачується додатково до суми прострочених нарахованих процентів починаючи з наступного банківського дня за днем дати платежу, зазначеної п.3.2 цього договору по дату погашення включно. У разі прострочення сплати частини суми кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти від простроченої суми за кожен день прострочення в розмірі, що визначені п.1.1 цього договору. У разі невиконання п.6.2.10. цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі еквіваленту 1000 доларів США, який сплачується в каси кредитора в Національній валюті України відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день сплати штрафу. У разі невиконання п.6.2.5-6.2.7 та п.6.2.11 позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1% від суми кредиту, яка зазначена у п. 1.1. Кредитор має право вимагати від позичальника відшкодування збитків, завданих кредитору через невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.6.2.1-п.6.2.4, п.6.2.8, п.6.2.10 цього договору. У разі невиконання позичальником власного зобов'язання згідно умов п.5.1. цього договору, позичальник зобов'язаний на вимогу кредитора наступного дня після такого істотного порушення умов цього договору достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом. Всі види неустойки, що передбачені за цим договором, сплачуються в національній валюті України відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день сплати позичальником суми неустойки.
18 квітня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. посвідчено іпотечний договір №2.08042378.х, зареєстровано в реєстрі за №724, відповідно до п.1.1, п.4 якого іпотекодавець - ОСОБА_1 передала, а іпотекодержатель - ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» прийняв в іпотеку житлову нерухомість, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 1 жилої кімнати, має загальну площу 32, 20 кв.м. та жилу площу 16,10 кв.м., право власності іпотекодавця на яку підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусоим Харківського міського нотаріального округу Шатерніковою Т.М. 18 жовтня 2006 року, зареєстрований реєстрі за №1094; право власності на зазначену квартиру/будинок зареєстровано в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 19.10.2006 року, номер запису: П-2-32401 в книзі 1, реєстраційний номер 11688738, з метою забезпечення повного виконання зобов'язань Іпотекодавця за договором про іпотечний кредит №2.08042378.х, укладеного Іпотекодавцем з Іпотекодержателем 18.04.2008, розмір основного зобов'язання 33800 доларів США та додатків до нього.
Відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» у 2009 році відбулось перейменування ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» на ВАТ «Платинум Банк» правонаступником всіх прав та обов'язків яких виступає ПАТ «Платинум Банк».
18.06.2014 за вих.№60-04-01/17357 начальником Управління Колекшну ПАТ «Платинум Банк» Самойлик Р.І. на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлено вимогу про погашення у тридцятиденний термін з моменту отримання даної вимоги загальної суми заборгованості за кредитним договором №2.08042378.х у сумі 30291,33 дол. США, а також нарахованих штрафних санкцій.
У відповіді директора департаменту інтегрованого нагляду за банками Національного банку України Котюжинського А. від 16.10.2023 за вих.№24-0006/76299, наданої на запит директора ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В. від 18.09.2023 про надання документів, які підтверджують повноваження Самойлик Р.І. діяти від імені ПАТ «Платинум Банк» 18.06.2014, а також наказу про прийняття на роботу ОСОБА_4 до ПАТ «Платинум Банк» зазначено наступне. Відповідно до ст. 52-1 Закону про Фонд, Фонд передав, а Національний банк України прийняв на зберігання документи неплатоспроможного банку. На архівному зберіганні у Національному банку України знаходяться накази з кадрових питань (особового складу), у тому числі накази по ОСОБА_4 . Посадові інструкції працівників банку та довіреності, надані працівникам банку, які надають право діяти від імені ПАТ «Платинум Банк» в описах архівних справ банку не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором банку не передавалися. Надання копій документів у відповідь на запит без згоди відповідної особи не узгоджується з положенням щодо поширення конфіденційної інформації.
04 вересня 2020 року ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір №401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб (далі Договір №401), згідно якого ПАТ «Платинум Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або застоводавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 та №2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у додатках №1 та №2 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору майнових прав за договором іпотеки, договорами застави, договорами поруки, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню. Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору, а також за продаж майнових прав за договором №401/1 купівлі - продажу майнових прав за забезпеченням, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 10062471,16 грн. Ціна договору сплачена новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Права вимоги, що відступаються за цим договором є складовою частиною пуну активів, що є предметом відкритих торгів (аукціону) результати якого оформлені протоколом електронного аукціону №UA-ЕФ-2020-06-25-000032-b, сформованого 17.07.2020, переможцем яких визнаний новий кредитор. Загальна сума, яка підлягає сплаті новим кредитором за лотом, як переможцем зазначених відкритих торгів (аукціону) банку, складає 22976795,31 грн.
У п. 5 Договору №401 визначено, що наявні у Банку документи, що підтверджують Права вимоги до Боржників, передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом не пізніше 10 днів із дати укладення цього Договору, а реєстр Прав вимог у електронному вигляді з розширеними даними в день укладення цього Договору.
Згідно платіжного доручення №606 від 11.08.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на рахунок ПАТ «Платинум Банк» 22976795,31 грн. за придбання активів згідно з протоколом UA-ЕФ-2020-06-25-000032-b від 17.07.20, лот GL1N018732, переможець ТОВ «Вердикт Капітал».
Згідно додатку №1 до договору №401 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб від 04.09.2020, до нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» від ПАТ «Платинум Банк» перейшло право грошової вимоги за договором №2.08042378.х від 18.04.2008 на загальну суму 1501887,79 грн.
26.01.2023 позивачем до суду надано копію виписок ПАТ «Платинум Банк» по особовим рахункам ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.09.2021 (включно) має заборгованість за кредитним договором №2.08042378.х від 18.04.2008, яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 30291,33 доларів США та заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі 23946,46 доларів США, а загалом 60726,10 доларів США.
Згідно з розрахунком 3% річних по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором №2.08042378.х від 18.04.2008, здійсненого позивачем, за період з 10.09.2018 по 10.09.2021 сума 3% річних складає 2731,20 доларів США.
Встановлено, що 07.04.2021 за вих.№18304 генеральним директором ТОВ Вердикт Капітал» на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлено вимогу про погашення у строк не більше, ніж 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, кредиту за договором №2.08042378.х, у повному обсязі зі сплатою відсотків та пені відповідно до умов кредитного договору у розмірі 33020,04 дол. США, в т.ч. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 30291,33 дол. США; 3% річних - 2728,71 дол. США.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.02.2023 клопотання позивача, подане уповноваженим представником, задоволено частково. Зобов'язано Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб надати суду протягом десяти робочих днів з дня отримання ухвали наступні копії документів: документи, які підтверджують повноваження Самойлик Р.І. діяти від імені ПАТ «Платінум Банк» 18.06.2014р.; наказ про прийняття на роботу ОСОБА_4 до ПАТ «Платінум Банк» або відповідного договору, посадову інструкцію вказаної особи. В решті клопотання відмовлено.
На виконання ухвали суду від 16.02.2023 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на електронну адресу суду подано лист, в якому зазначено, що відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від. 20.05.2021 №484 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Платинум Банк», делеговані Грошовій Світлані Василівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.01.2021 №95 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ПТБ». Відповідно до зазначеного рішення визначені ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «ПТБ» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «ПТБ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Приписами ст. 52-1 Закону визначається, що фонд забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово- господарських, документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури. До завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України. Національний банк України зобов'язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання Фондом. Так, на підставі ч.2 ст.52-1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наявні у володіння ПАТ «Платинум Банк» документи були передані до Національного банку України.
В підтвердження зазначених обставин Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано довідку начальника управління діловодства Департаменту забезпечення діяльності Національного банку України Носулька В. №14-ЕП-Л від 15.04.2021 зі змісту якої вбачається, що Національним банком України прийнято на архівне зберігання відповідно до актів про приймання - передавання від 12.01.2020 №1, від 18.03.2021 №2 та від 22.04.2021 №3 справи постійного зберігання 2004-2021 років у кількості 612 та справ з кадрових питань (особового складу) за 2005 - 2021 роки у кількості 1388.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 клопотання позивача, подане уповноваженим представником, задоволено частково. Зобов'язано Національний банк України надати суду протягом десяти робочих днів з дня отримання ухвали наступні копії документів: документи, які підтверджують повноваження Самойлик Р.І. діяти від імені ПАТ «Платінум Банк» 18.06.2014р.; наказ про прийняття на роботу ОСОБА_4 до ПАТ «Платінум Банк» або відповідного договору, посадову інструкцію вказаної особи. В решті клопотання відмовлено.
На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 директором юридичного департаменту Національного банку України до суду поштою направлено лист від 23.11.2023 за вих.№18-006/86830/КФ, який надійшов до суду 29.11.2023, в якому зазначено, що посадова інструкція Самойлика Р.І., довіреності видані від імені банку іншим особам для представництва перед третіми особами за 2014-2015 роки в описах архівних справ банку не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором банку не передавалися. При цьому до вказаного листа долучено засвідчену в установленому порядку копію витягу до наказу від 03.04.2008 №145-к зі змісту якого вбачається, що ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» прийнято ОСОБА_4 на посаду головного спеціаліста відділу регіонального розшуку та стягнення простроченої заборгованості Управління по роботі з простроченою заборгованістю Департаменту операцій з 09.04.2008 з посадовим окладом 5540 грн. на місяць.
03.01.2024 до суду надійшли письмові пояснення генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В., надіслані поштою, в яких зазначено з приводу допустимості та достовірності наданого Національним банком України витягу із наказу 03.04.2008 №145-к про прийняття на роботу ОСОБА_4 в ПАТ «Платинум Банк». Так у вказаному листі зазначено, що уніфіковано форму витягу з наказу з основної діяльності підприємства наведено у додатку 1 згідно із збірником уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, підготовленим Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства й схваленим Державним комітетом архівів України (протокол засідання Методичної комісії від 20.06.2006 №3). Витяг з наказу може бути оформлений на загальному чи спеціальному бланку або на чистому аркуші паперу формату А4 (210х297мм) або А5 (210х148мм) залежно від обсягу тексту з відтворенням таких обов'язкових реквізитів згідно з національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003). Також витяг повинен містити назву організації; дату документа; реєстраційний індекс документа; місце складення документа; заголовок до тексту документа. В даному випадку витяг з наказу не містить відомосте й щодо місця складання останнього. Після оформлення трудових відносин копію наказу про прийняття на роботу (або витяг, якщо прийняття на роботу зафіксовано у так званому зведеному наказі, яким документуються управлінські дії щодо кількох працівників) долучають до особової справи (відповідно до п.12 гл.2 розд.ІV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мінюсту від 18.06.2015 №1000/5). До особових справ долучають також копії (витяги) з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про переведення на іншу посаду, звільнення працівника. Строк зберігання особових справ керівників та працівників організації визначається відповідно до 493 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 12.04.2012 №578/5 (далі - Перелік №578) і становить 75 років. Як вбачається із долученого витягу із наказу на виконання вимог ухвали суду, останній не містить ні підпису Голови правління, ні підпису начальника відділу кадрового адміністрування, ні відомостей про ознайомлення ОСОБА_4 із вказаним наказом. Крім того, долучений витяг з наказу завірений із сканованої копії без підписів. Фактично долучений витяг двічі був завірений. Вперше незрозуміло коли та ким із не підписаного документу, а іншим разом завірений невідомою особою із сканованої копії тексту витягу з наказу. Тобто, завірений двічі надрукований аркуш паперу без будь - яких підписів є неприпустимим. Також, оскільки витребувану судом посадову інструкцію та довіреності на ОСОБА_4 не надано, матеріалами справи неможливо встановити, яке відношення ОСОБА_4 має до ПАТ «Платинум Банк», обсяг повноважень вказаної особи для підпису відповідних вимог. Відповідачем не надано довіреності, наказу про прийняття на роботу, посадової інструкції з обсягом повноважень ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги ТОВ «Вердикт капітал» підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2024 зобов'язано товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» надати суду протягом десяти робочих днів, з дня отримання даної ухвали, належної якості завірену копію додатку №1 до договору іпотечного кредиту № 2.08042378. х від 18.04.2008року, укладеного між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_1 , а також завірену копію статуту ПАТ «Платінум Банк».
Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Іпотекою, відповідно до статті 575 ЦК України, є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості. Подільний об'єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.
Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, законів України "Про нотаріат", Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", Закону «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про іпотеку» ,відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно з положеннями статті 525 ЦК України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наявності в неї заборгованості за кредитним договором №2.08042378.х від 18.04.2008, у розмірі, зазначеному позивачем у розрахунку, жодним чином не спростувала, будь-яких заперечень щодо факту отримання кредиту, користування наданими кредитними коштами, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надала, разом з тим, заявила клопотання про застосування строків позовної давності, з приводу якого суд зазначає наступне.
За випискою по рахунку , підтверджується, як видача кредиту так і наявна заборгованість .
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч. 4 ст.267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Згідно ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У розумінні ст.256ЦК України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права, а ч. 1 ст.261ЦК пов'язує обізнаність особи не просто з будь-яким моментом, а з моментом порушення права.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебігу позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Як зазначено судом 08.06.2014 року Банк за вих. № 60-04-01/17357 направив на адресу Позичальника письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату процентів та комісії за Договором № 2.08042378.х від 08.04.2008 року
Письмових доказів про дату отримання позичальником даної вимоги, матеріали справи не містять. Хоча саме позичальник надав суду відповідну вимогу та зазначила, що отримала її 23.06.2014р.
Вказана вимога підписана від імені ПАТ "Платинум Банк" ОСОБА_4 , який згідно наказу, наданого Національним Банком України за №145-к від 03.04.2008р. був прийнятий на посаду головного спеціаліста регіонального розшуку та стягнення простроченої заборгованості Управління по роботі з простроченою заборгованістю Департаменту операцій ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк». Зазначений наказ ніким не скасований, внаслідок чого судом враховуються, що вимога про дострокове погашення усієї суми заборгованості надіслана позичальнику ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк».
Згідно п.п.4,4, 4,5 договору № 2.08042378.х від 08.04.2008 року кредитор набуває право вимагати від позичальника дострокове погашення кредиту, а позичальник зобов'язується на вимогу кредитора достроково погасити в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі та нарахування за цим договором, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора у випадках: у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту та (або ) прострочення сплати процентів за його користування, та (або) сплати неустойки, продовж ніж 5 календарних днів, або у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором та/або іпотечним договором, іншими договорами забезпечення.
У разі порушення позичальником основного зобов'язання або обов'язків за цим договором та/або за іпотечним договором кредитор направляє на адресу позичальника рекомендованим листом письмову вимогу про усунення порушення та виконання порушеного зобов'язання з письмовим попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Якщо протягом 30 робочих днів в дати відправлення вимоги кредитора, позичальник не задовольнив її в повному обсязі, кредитор набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством та іпотечним договором.
За п.7.6. у разі невиконання позичальником власного зобов'язання згідно умов п.5.1 цього договору, позичальник зобов'язаний на вимогу кредитора наступного дня після такого істотного порушення умов цього договору достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.
Пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №2.08042378.х обумовлює зміну строку виконання зобов'язання та початок перебігу позовної давності. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Зазначене узгоджується із правовою позицію ВС ВСУ від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16.
Відповідач заявив про застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості.
Враховуючи встановлені обставини та наведені умови кредитного договору, строк користування кредитом в будь-якому випадку вважаться таким, що настав не пізніше 09.07.2014 року (на 31-й календарний день з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком 08.06.2014 року).
Оскільки до 09.07.2014 року кредит не повернений і проценти не сплачені, перебіг позовної давності розпочався 09.07.2014 року. Позовна давність сплинула 09.07.2017р. До суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту і за процентами за користування кредитом банк звернувся у жовтні 2021 року, тобто зі спливом строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволені позову.
Будь-яких доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 82, 89, 141, 258, 263, 264,265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ( 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст виготовлено 27.02.2025р.
Суддя Бородіна Н.М.