Справа № 953/1688/25
н/п 2-н/953/282/25
"26" лютого 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши заяву ПрАТ «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором з ОСОБА_1 , -
21.02.2025 ПрАТ «ВФ Україна» в особі представника Монастирської Наталії Зіновіївни звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за телекомунікаційні послуги за договором від 28.03.2017 за період з 31.03.2022 до 31.08.2022 в сумі 4342,01 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Стаття 161 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог, які можуть бути заявлені при видачі судового наказу.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Як вбачається з матеріалів справи заявник просить стягнути зі ОСОБА_1 суму заборгованості 4342,01 грн., яка склалася начебто за період з 31.03.2022 до 31.08.2022 в сумі 4342,01 грн, однак із розрахунку заборгованості вбачається що станом на 31.03.2022 у Наталії Зіновіївни наявна заборгованість в сумі 1757,54 грн, яка утворилася невідомо за який період(баланс - 22грн станом на 28.02.2022). Таким чином суд позбавлений можливості перевірити дотримання заявником строку позовної давності, перевіряючи безспірність вказаної заборгованості.
Отже, з урахування вищевикладеного у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Крім того, статтею 163 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ч. 7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Серед переліку додатків та прикріплених файлів до даної заяви не міститься доказів надсилання листом з описом вкладення копії даної заяви на адресу боржника.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 165 ЦПК суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про неможливість видачі судового наказу по даній заяві в зв'язку з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 160-166 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі ПрАТ «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя -