Справа № 610/331/25
Провадження № 2-а/610/38/2025
27.02.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
04 лютого 2025 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.01.2025 № 50/1/п про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за постановою, яку він оскаржує, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягало у тому, що він не уточнив свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (Далі - Закон України № 3633) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. При цьому позивач вважає, що в його діях відсутній складу адміністративного правопорушення, оскільки, ознайомившись з текстом Закону України № 3633, він виконав свій обов'язок та добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де був взятий на облік 13 травня 2024 року. Отже, після проходження встановленої процедури персональні військово-облікові данні позивача були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ще до набрання чинності Законом України № 3633. Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем було порушено порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, що полягає у не повідомленні позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим було позбавлено позивача прав, закріплених статтями 268, 277-2, 278 КУпАП. Отже, позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені статті 268 КУпАП права з метою всебічного з'ясування обставин справи.
Позивач та його представник в судове засідання, призначене на 27.02.2025, не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомленні належним чином. Представник позивача - адвокат Кувакіна Н.В. через систему "Електронний суд" подала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, через електронний кабінет у системі "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
06.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 50/1/п від 23.01.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 1-4, 34).
З військового квитка серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_1 взятий на облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 13.05.2024 (а.с. 6-7).
16 січня 2025 року начальником ВРК ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 складено протокол № 50/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , згідно з яким 16.01.2025 о 09.05 год під час перевірки у ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей (персональних та службових даних) виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 , який перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у ТЦК та СП (а.с. 31).
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені ст. 63 Конституції України, права, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому дату та час розгляду справи не вказано. Копію протоколу позивач отримав під підпис.
23 січня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_3 виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 50/1/п, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн (а.с. 8).
З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Копію постанови ОСОБА_1 отримав під підпис.
На виконання ухвали суду від 06.02.2025 про витребування завірених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , на підставі яких було винесено постанову № 50/1/п від 23.01.2025, ІНФОРМАЦІЯ_6 надано копії документів: витягу із наказу від 15.09.2021 № 238 про призначення підполковника ОСОБА_3 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколу № 50/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеного стосовно ОСОБА_1 ; оскаржуваної постанови; роздруковану облікову картку громадянина ОСОБА_1 (а.с. 29-33).
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Мотиви суду.
Як було зазначено вище, позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633-ІХ під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Статтю 210-1 КУпАП доповнено Законом № 3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який набрав чинності 19 травня 2024 року.
Тобто, з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Судом встановлено, що 13.05.2024 ОСОБА_1 взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про фактичне уточнення персональних даних військовослужбовця у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.
Суд зазначає, що для досягнення цілей, визначених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" не має значення, у який саме спосіб військовозобов'язаний оновив свої персональні дані.
Тобто позивач уточнив свої персональні дані після прийняття Закону № 3633-ІХ та за 5 днів до набрання ним чинності, отже станом на 19.05.2024 відповідач вже фактично володів обліковими даними позивача, відтак обов'язок з приводу уточнення даних, який визначений ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу", позивачем ОСОБА_1 було виконано.
Разом із цим, суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Із матеріалів справи вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 50/1 від 16.01.2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, складеного стосовно ОСОБА_1 не зазначено час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, що у свою чергу позбавило позивача на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів тощо.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також не дотримано порядку притягнення особи до відповідальності та прав особи, яка притягується до відповідальності.
Відтак притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення та недотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення та недотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 50/1/п від 23 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 139, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 від 23 січня 2025 року № 50/1/п у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
СуддяЮ.А. Феленко