Ухвала від 27.02.2025 по справі 201/2405/25

Справа № 201/2405/25

Провадження № 1-кс/201/939/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000003066, внесеному до ЄРДР 21.07.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України,

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

УСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000003066, внесеному до ЄРДР 21.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.

Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до Рішень Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 зазначені норми визначають, що влада народу є первинною, єдиною і не відчуженою та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 69, 72 та 73 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно- територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки діяльності, направленої на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Поряд з тим, у кінці березня - на початку квітня 2014 року у м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області представниками Російської Федерації, її силовими й розвідувальними відомствами здійснювалась активна підривна діяльність проти України, шляхом проведення мітингів та інших заходів, спрямованих на глорифікацію вищевказаної збройної агресії, а також на зміну встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, до яких були залучені громадяни Російської Федерації (далі - РФ) та місцеві жителі.

Так, 05.04.2014 громадянин України ОСОБА_5 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, на порушення порядку встановленого Конституцією України та Законами України, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні та її Донецької області, перебуваючи поряд з будівлею Донецької обласної державної адміністрації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, проголосив себе заступником так званого «народного губернатора Донецької області».

Далі ОСОБА_5 , діючи умисно з іншими особами, стосовно яких здійснюється досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, 07.04.2014 у будівлі Донецької обласної державної адміністрації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, з метою створення в очах міжнародної спільноти непричетності РФ та представлення подій як внутрішнього громадянського конфлікту прийняв участь у організації спроби незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні шляхом створення та головування псевдооргану влади так званої «Донецької народної республіки» (далі - «ДНР»), а саме: «тимчасового уряду ДНР».

Далі, 07.04.2014 з метою зміни меж території, державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у захопленій будівлі Донецької обласної державної адміністрації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, так званим «верховною радою ДНР» видано нікчемний, відповідно до законодавства України документ: «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР».

За вищевказаних обставин, з метою зміни меж території, державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так званий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про так званий суверенітет «ДНР» на території Донецької області.

Надалі, 15.05.2014, під час засідання так званої «верховної ради ДНР», у захопленій будівлі Донецької обласної державної адміністрації за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні зайняв посаду так званого «спікера» у незаконно створеному органі: «верховній раді ДНР».

Далі, цього ж дня, за вищевказаною адресою, під керівництвом та за ініціативи ОСОБА_5 , як «спікера» так званої «верховної ради ДНР», з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, сприяння іноземній державі та її представникам у створенні й функціонуванні незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території та з метою зміни меж території, державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, прийнято нікчемний документ з ознаками нормативності, так звану «конституцію ДНР» у першій редакції.

Надалі під керівництвом громадянина України ОСОБА_5 , так званим «верховною радою ДНР», з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України та створенні окупаційних органів функціонуванні незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, на підставі вищевказаного документу, сформовано політично-управлінські (так звані «органи державної влади ДНР») та силові органи.

Так, на учасників органів силового блоку покладено обов'язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом:

- систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави України у особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, зокрема шляхом ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов'язків, обстрілів населених пунктів тощо;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області з метою їх виводу з-під контролю органів державної влади України та їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення «ДНР»;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;

- блокування виконання правоохоронними органами та підрозділами Збройних Сил України передбачених Конституцією та законодавством України функцій на тимчасово окупованій території України;

- силового подолання опору цивільного населення окупаційній адміністрації шляхом фізичної розправи та незаконного позбавлення волі;

- силової підтримки учасників органів політичного та управлінського блоку незаконних утворень «ДНР», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.

Водночас, на учасників органів політичного блоку покладено обов'язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом:

- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях Донецької області;

- видачі нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації Російської Федерації та самопроголошених органів влади «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії Російської Федерації проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- координація та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами Російської Федерації, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою, агітаційними матеріалами тощо.

При цьому, кожен учасник органів політичного та силового блоків «ДНР» (у т. ч. які долучалися в подальшому до їх складу) усвідомлював, що головним їх завданням є підтримка збройної агресії Російської Федерації та зміна меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, незаконна зміна встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні та створення у світової спільноти хибного враження незалежної держави.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року в порушення порядку, встановленого Конституцією України, опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими.

Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зміцненні окупаційних органів на тимчасово окупованій території Донецької області з числа представників політичного блоку «ДНР» за ініціативи ОСОБА_5 та інших осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях, створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації РФ.

04.09.2015 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Донецьку, продовжуючи свої умисні дії, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, продовження функціонування незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, під час позачергової сесії окупаційного органу «народної ради ДНР» погодився на призначення так званим «тимчасово виконуючим обов'язки голови народної ради ДНР». А далі 11.09.2015, діючи з вищевказаних мотивів та метою, ОСОБА_5 зайняв посаду так званого «голови народної ради ДНР».

Під час перебування на вищевказаних посадах окупаційного органу «народної ради ДНР» у період з 14.11.2014 по 04.09.2015 та у період з 04.09.2015 по 07.09.2018, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою зміни меж території, державного кордону України, надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, приймав участь у плануванні, обговоренні, голосуванні за так звані «закони» та інші акти з ознаками нормативності, на підставі яких незаконно створені органи окупаційної влади (політичний блок) та незаконні збройні формування та правоохоронні органи на тимчасово окупованій території (силовий блок) з метою зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території.

Також, 15.12.2015 за участю та під керівництвом ОСОБА_5 як «голови народної ради ДНР», з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, функціонуванні незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, прийнято документ з ознаками нормативності «конституцію ДНР», у новій редакції.

Відповідно до вказаного нікчемного документу, до системи окупаційних органів влади входять: «Голова ДНР», «Народна рада ДНР - Парламент ДНР», «Уряд ДНР», «Суди ДНР».

Так, згідно із вказаним документом, одним із так званих «органів влади ДНР» є «Народна рада ДНР», який є постійно діючим вищим та єдиним законодавчим (представницьким) органом державної влади в ДНР. Відповідно до вказаного документу, «народна рада донецької народної республіки» обирає зі свого складу «голову народної ради донецької народної республіки» та її заступника, який веде засідання «народної ради донецької народної республіки» та відає її внутрішнім розпорядком.

Місцем розташування та функціонування вказаного органу окупаційної адміністрації є: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.09.2018 ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, зайняв посаду тимчасово виконувача обов'язки так званого «голови ДНР», у подальшому з 11.11.2018 зайняв на постійній основі вказану посаду окупаційного органу влади.

А згідно із так званою «конституцією ДНР», одним із так званих «органів влади ДНР» є «голова ДНР», котрий:

- є найвищою посадовою особою та головою виконавчої влади «ДНР»;

- в установленому порядку вживає заходів щодо захисту прав і свобод людини та громадянина, забезпечує узгоджене функціонування та взаємодію органів державної влади «ДНР»;

- відповідно до цієї «Конституції» та «законів «ДНР» визначає основні напрями розвитку;

- представляє «ДНР» у відносинах з іноземними державами, при цьому він має право підписувати міжнародні договори від імені «ДНР»;

- протягом терміну своїх повноважень не може бути «депутатом народної ради «ДНР» та не може обіймати жодних інших посад у державних та громадських органах, підприємницьких структурах;

- має недоторканність.

Місцем розташування та функціонування вказаного псевдооргану є: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Пушкіна, буд. 7б.

Перебуваючи на посаді так званого «голови ДНР», у період з 11.11.2018 до 21.02.2022, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, функціонування незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, як керівник окупаційної адміністрації сприяв фактичному впровадженню на тимчасово окупованій території Донецької області законодавчих стандартів Російської Федерації.

Так, у вказаний проміжок часу, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, ОСОБА_5 діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, функціонування незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території прийняв документи з ознаками нормативності, якими регламентовано порядок функціонування незаконних судових, правоохоронних та контролюючих органів, утворених на тимчасово окупованій території, впроваджених під стандарти РФ: «Указ № 30 від 15.10.2018 «Про визнання та виконання на території Донецької Народної Республіки рішень, винесених судами Російської Федерації у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»; «Указ № 44 від 19.10.2018», яким визначено порядок декларування доходів на тимчасово окупованій території; «Указ № 86 від 26.11.2018 «Про класні чини прокурорських працівників органів прокуратури Донецької Народної Республіки»; «Указ № 93 від 02.04.2019 «Про призначення суддів»; «Указ № 206 від 01.07.2019 «Про призначення суддів»; «Указ № 302 від 30.09.2021 «Про призначення суддів»; «Указ № 420 від 30.12.2021 «Про призначення суддів». Також за поданням ОСОБА_5 як «голови ДНР», так званою «Народною радою ДНР» постановами № II-111П-HC від 05.04.2019, № II-161П-HC від 05.07.2019, № II-179П-HC від 04.09.2019 призначено суддів «Верховного суду ДНР». «Указ № 1-1 від 07.09.2018 «Про призначення членів Центральної виборчої комісії Донецької народної республіки»; «Указ № 1-2 від 07.09.2018 «Про організацію роботи Ради Міністрів Донецької народної республіки»; «Указ № 3 від 07.09.2018 «Про призначення», яким призначено «заступника Голови Ради Міністрів ДНР, який очолює функціональний блок (Департамент) соціальної політики»; «Указ № 4 від 07.09.2018 «Про призначення», яким призначено «заступника Голови Ради Міністрів ДНР, який очолює функціональний блок (Департамент) з бюджету та фінансів»; «Указ № 153 від 25.12.2018 «Про призначення», яким призначено «заступника Керівника Представництва Донецької Народної Республіки у Спільному центрі контролю та координації та у переговорному процесі»; «Указ № 75 від 08.11.2018 «Про внесення змін до Указу Голови Донецької народної республіки «Про грошове забезпечення державних цивільних службовців»; «Указ № 15 від 13.09.2018 «Про державну охорону осіб, які заміщають державні посади Донецької народної республіки»; «Указ № 46 від 24.10.2018 «Про заснування геральдичного знака-емблеми та прапора Міністерства охорони здоров'я Донецької Народної Республіки»; «Указ № 79 від 14.11.2018 «Про затвердження Тимчасового порядку проходження служби в органах юстиції Донецької Народної Республіки»; «Указ № 381 від 30.12.2019 «Про ліквідацію (скасування) Служби Державного Замовлення Донецької Народної Республіки».

Також, ОСОБА_5 , діючи умисно, з вищевказаних мотивів та метою, прийняв наступні документи з ознаками нормативності під стандарти РФ, якими регламентовано порядок примусової паспортизації громадян України, зокрема: 22.03.2019 так званим «указом главы ДНР» ОСОБА_5 № 77 затверджено нове «Положение о паспорте гражданина Донецкой Народной Республики», яким зобов'язано мати «паспорт гражданина ДНР» усіх громадян «Донецької народної республіки», які досягли віку 14 років та постійно мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області на законних підставах. В той же час, відповідно до Указу Президента РФ № 183 від 24.04.2019 «Об определении в гуманитарных целях категорий лиц, имеющих право обратиться с заявлениями о приеме в гражданство Российской Федерации в упрощенном порядке», для жителів тимчасово окупованої території Донецької області створено спрощений механізм отримання громадянства РФ, шляхом подачі документів через орган окупаційної адміністрації «Міграційну службу ДНР», за наявності громадянства «ДНР», а також за його відсутності на підставі паспорта громадянина України із відомостями про реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованій території Донецької області.

Далі, діючи умисно, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, після впровадження стандартів РФ на тимчасово окупованій території Донецької області та функціонування окупаційних органів під стандарти РФ, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, функціонування незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території 21 лютого 2022 року ОСОБА_5 , звернувся до представника іноземної держави - Президента РФ з проханням визнати незалежність так званої «ДНР», чим надав йому допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.

В цей же день, Президент РФ скликав позачергове засідання Ради безпеки РФ, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності так званих «Донецької та Луганської народних республік».

Службові особи з числа вищого керівництва РФ, які входять до складу Ради безпеки РФ, публічно підтримали звернення Державної думи РФ та заявили про необхідність визнання Президентом РФ незалежності «ДНР» та «ЛНР», а одним із основних аргументів для прийняття такого рішення членами Ради безпеки РФ було проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей громадян РФ, у кількості понад 800 тисяч осіб, а також понад 1,2 мільйонів осіб, котрі подали документи на громадянство РФ.

Цього ж дня представник іноземної держави Президент РФ підписав указ про визнання незалежності так званої «ДНР».

Далі цього ж дня, так званий «голова ДНР» ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Москва РФ (більш точні місце та час органом досудового розслідування не встановлені), діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою, зміни меж території, державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, існуючих структур влади в Україні, та подальшого функціонування незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території підписав із представником іноземної держави - Президентом РФ «Договір про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу між Російською Федерацією та Донецькою Народною Республікою від 21 лютого 2022 року», чим надав йому допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.

У подальшому, Президент РФ, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі за текстом - ЗС РФ) на територію України, при цьому виправдовуючи свої дії положеннями вищевказаного «Договора о дружбе, сотрудничестве и взаимной помощи между Российской Федерацией и Донецкой Народной Республикой».

24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Як наслідок, умисні дії ОСОБА_5 , сприяли РФ та її представникам у проведенні підривної діяльності, наслідком якої стала тимчасова окупація частини території Донецької області, тобто до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні.

За вищевикладених обставин, після початку збройної агресії РФ проти України, 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України.

В подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до змін внесеними Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3654-ІХ, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ воєнний стан неодноразово продовжувався.

Розуміючи вище наведені обставини, ід час дії воєнного стану, період з 07.03.2022 до теперішнього часу громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області та на території держави-агресора, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, з метою надання допомоги іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, прийняв участь у спільних робочих зустрічах, нарадах та засіданнях із представниками іноземної держави, під час яких координувалися рішення із захоплення нових територій військами держави-агресора спільно з незаконними збройними формуваннями «ДНР»; приймалися рішення про так звану «інтеграцію» тимчасово окупованих територій Донецької області до РФ, шляхом впровадження на вказаних територіях законодавства РФ в усіх сферах суспільного життя, чим надав їм допомогу у веденні підривної діяльності проти України.

Так, з цією метою 08.05.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи території ДП «Маріупольський Морський Торговельний Порт», за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 99, діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, функціонування незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, в умовах воєнного стану, особисто зустрівся із представником іноземної держави - заступником голови уряду РФ та надав йому допомогу у проведенні підривної діяльності проти України. А саме, під час вказаного візиту представник іноземної держави РФ перевірив готовність порту до роботи, а ОСОБА_5 надав вказівку підлеглим представникам окупаційної адміністрації для набору робітників в порт, з метою організації вивезення поза митним контролем, з використанням захоплених споруд порту, зернових та металопродукції до РФ.

Поряд з тим, протягом червня - вересня 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, громадянином України ОСОБА_5 та керівництвом РФ неодноразово висловлювалась позиція про необхідність проведення на тимчасово окупованій території Донецької області референдуму з питання входження тимчасово окупованих території до складу РФ, проте такий референдум, згідно із заявами вказаних осіб, планувався проводитись після повного захоплення території Донецької області.

У зв'язку із тим, що окупаційні війська РФ станом на початок вересня 2022 року не змогли захопити значну територію Донецької області, та з інших не встановлених органом досудового розслідування причин, керівництвом окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях Донецької, області ініційовано питання проведення такого референдуму.

Так, 20.09.2022 так званий «голова ДНР» ОСОБА_5 , перебуваючи у будівлі так званої «адміністрації Пролетарського району м. Донецька ДНР», за адресою: м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Героїв Сталінграду, 1, діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, в умовах воєнного стану, виніс на розгляд так званої «народної ради ДНР» так званий «Закон «Про референдум Донецької Народної Республіки з питання про входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта РФ», який був прийнятий вказаним окупаційним органом, а ОСОБА_5 , діючи умисно, з вищевказаних мотивів та метою, як «голова ДНР» цього ж дня підписав даний документ, чим ввів його у дію.

У подальшому, на усій тимчасово окупованій території Донецької області та на так званих «закордонних дільницях» та території РФ проведено такий «референдум», який фактично розпочався о 08 годині 00 хвилин 23.09.2022 та закінчився 27.09.2022 о 18 годині 00 хвилин. За результатами «референдуму» представники «ЦВК ДНР» оголосили, що за приєднання тимчасово окупованої території Донецької області до РФ проголосувало 99,23 %.

Як наслідок 30.09.2022 громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, в умовах воєнного стану, вирушив до м. Москва (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлене) на зустріч із представником іноземної держави - Президентом РФ.

Під час вказаної зустрічі 30.09.2022, так званий «голова ДНР»

ОСОБА_5 діючи умисно, з ідеологічних мотивів, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою, території, державного кордону та існуючих структур влади в Україні, в умовах воєнного стану, та представник іноземної держави - Президент РФ підписали так званий «договір між Російською Федерацією та Донецькою народною республікою про прийняття до Російської Федерації Донецької народної республіки та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів» з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а ОСОБА_5 своїми діями надав допомогу вказаному представнику іноземної держави у проведенні підривної діяльності проти України.

Після підписання даного договору, та незаконного приєднання тимчасово окупованих територій Донецької області до РФ, прийняття представником іноземної держави - Президентом РФ 04.10.2022 указу «про виконуючого обов'язки голови ДНР», громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, з вищевказаних мотивів та метою, в умовах воєнного стану, був призначений та фактично продовжив виконувати обов'язки «голови ДНР», як суб'єкта федерації в складі РФ чим продовжив надавати допомогу іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України.

Далі 30.12.2022 так званою «Народною радою ДНР» прийнято нову редакцію так званої «конституції ДНР», відповідно до законодавства РФ, якою визначено зокрема і повноваження так званого «голови ДНР»:

1) формує відповідно до цієї «Конституції» та «законів Донецької Народної Республіки» «Уряд Донецької Народної Республіки» та приймає рішення про його відставку;

2) визначає основні напрямки діяльності «Уряду Донецької Народної Республіки»;

3) визначає відповідно до цієї Конституції систему та структуру виконавчих органів «Донецької Народної Республіки»;

4) утворює, реорганізує та ліквідує виконавчі органи «Донецької Народної Республіки»;

5) подає до Народної Ради Донецької Народної Республіки щорічний звіт про результати діяльності «Уряду Донецької Народної Республіки», у тому числі з питань, поставлених «Народною Радою Донецької Народної Республіки», у випадках, передбачених цією «Конституцією»;

6) має право законодавчої ініціативи у «Народній Раді Донецької Народної Республіки»;

7) вправі вимагати скликання позачергового засідання «Народної Ради Донецької Народної Республіки», а також скликати новообрану «Народну Раду Донецької Народної Республіки» на перше засідання раніше строку, встановленого цією «Конституцією»;

8) вправі брати участь у засіданні «Народної Ради Донецької Народної Республіки» з правом дорадчого голосу та надсилати для такої участі своїх представників;

9) вправі прийняти рішення про дострокове припинення повноважень «Народної Ради Донецької Народної Республіки» у випадках та у порядку, передбачених федеральним законом;

10) погоджує рішення виконавчих органів «Донецької Народної Республіки» про підписання угод між цими органами та федеральними органами виконавчої влади про передачу один одному відповідно до законодавства Російської Федерації та законодавства «Донецької Народної Республіки» здійснення частини своїх повноважень;

11) забезпечує координацію діяльності виконавчих органів «Донецької Народної Республіки» з іншими державними органами «Донецької Народної Республіки» та відповідно до законодавства Російської Федерації організує взаємодію виконавчих органів «Донецької Народної Республіки» з федеральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, органами місцевого самоврядування, іншими органами, що входять до єдиної;

12) після консультацій з «Народною Радою Донецької Народної Республіки» призначає на посаду та звільняє з посади «Голову Уряду Донецької Народної Республіки»;

13) призначає на посаду за поданням «Голови Уряду Донецької Народної Республіки» та звільняє з посади «заступників Голови Уряду Донецької Народної Республіки»;

14) призначає на посаду за поданням «Голови Уряду Донецької Народної Республіки» та звільняє з посади міністрів, а також призначає на посаду та звільняє з посади інших керівників виконавчих органів «Донецької Народної Республіки» відповідно до «Конституції Донецької Народної Республіки»;

15) призначає сенатора Російської Федерації - представника від виконавчого органу державної влади «Донецької Народної Республіки»;

16) вносить до «Народної Ради Донецької Народної Республіки» пропозицію щодо кандидатури на посаду «Уповноваженого з прав людини у Донецькій Народній Республіці»;

17) призначає та звільняє з посади половину членів «Виборчої комісії Донецької Народної Республіки»;

18) призначає та звільняє з посад представників «Донецької Народної Республіки» у суб'єктах Російської Федерації;

19) вправі винести попередження, оголосити догану главі муніципального освіти, главі місцевої адміністрації, відхилити їх з посади, і навіть звернутися до представницького органу муніципального освіти з ініціативою видалення глави муніципального освіти у відставку у разі і порядку, встановлених федеральними законом;

20) формує «Адміністрацію Глави Донецької Народної Республіки»;

21) скасовує акти «Уряду Донецької Народної Республіки», інших виконавчих органів «Донецької Народної Республіки» у разі їх суперечності Конституції Російської Федерації, федеральним конституційним законам, федеральним законам, прийнятим з предметів ведення Російської Федерації та предметів спільного ведення Російської Федерації та суб'єктів Російської Федерації, Указів та розпоряджень Президента України, укази «Глави Донецької Народної Республіки»;

22) підписує та оприлюднює закони «Донецької Народної Республіки» або відхиляє їх;

23) нагороджує державними нагородами «Донецької Народної Республіки», надає почесні звання «Донецької Народної Республіки», представляє в установленому порядку до нагородження державними нагородами Російської Федерації;

24) створює колегіальні координаційні та дорадчі органи при «Голові Донецької Народної Республіки»;

25) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції Російської Федерації.

Місцем розташування та функціонування «глави ДНР» є: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Пушкіна, буд. 7б.

В подальшому, так званим законодавчим (представницьким) органом 18.01.2023 у м. Донецьку (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено) прийнято, а так званим «т. в. о. голови ДНР» ОСОБА_5 , умисно, на продовження протиправної діяльності, підписано так званий «закон № 430-ІІНС «Про систему виборчих комісій, комісій референдуму» в «ДНР», що регламентує порядок формування, організацію діяльності та повноваження виборчкомів. Відповідно до вказаного закону на території так званої «ДНР» почались формуватися, виборча комісія, територіальні, дільничні комісії.

Так, згідно із ст. 9 вищевказаного «закону» встановлено, що виборча комісія республіки, є державним органом так званої «Донецької народної республіки», який організовує підготовку та проведення виборів, референдумів на території «Донецької народної республіки» відповідно до компетенції, встановленої законом. Виборча комісія республіки діє на постійній основі і є юридичною особою. Строк повноважень виборчої комісії складає 5 років. Виборча комісія складається з 12 членів з правом вирішального голосу. Шість членів виборчої комісії республіки з правом вирішального голосу призначаються так званою «Народною радою ДНР», шість членів комісії з правом вирішального голосу - «Головою ДНР».

Так, 22.02.2023, громадянин України ОСОБА_5 діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, на виконання положень вищевказаного «закону», перебуваючи у будівлі так званої «адміністрації Пролетарського району м. Донецька ДНР», за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Пролетарський район, вул. Героїв Сталінграду, 1, та іншій тимчасово окупованій території Донецької області, призначив шість членів виборчої комісії «ДНР», які в свою чергу разом із іншими шістьома членами комісії, призначеними так званою «народною радою ДНР», утворили 36 територіальних виборчих комісій, а ті, в свою чергу, 626 виборчих дільниць на тимчасово окупованій території Донецької області.

Так, сформованою за участі ОСОБА_5 виборчою комісією «ДНР» організовано проведення голосування на незаконних виборах до «народної ради ДНР» та місцевих рад на тимчасово окупованій території Донецької області, який проводився у період з 07 години 00 хвилин 31.08.2023 до 15 години 00 хвилин 10.09.2023.

За результатами проведених незаконних виборів, обрано 90 депутатів до так званої «народної ради ДНР», перше засідання якої відбулося 20.09.2023, а депутати фактично приступили до виконання повноважень. Далі 23.09.2023 відбулося 2 засідання так званого «народної ради ДНР», під час якої висунуто на голосування кандидатуру громадянина України ОСОБА_5 на пост «голови ДНР», за результатами якого ОСОБА_5 обрано на вказану посаду та він, діючи умисно, з метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, в умовах воєнного стану, фактично продовжив виконувати обов'язки «голови ДНР», проте як суб'єкта федерації в складі РФ, чим продовжив надавати допомогу іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України та функціонуванню незаконно створених РФ органів, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, в умовах воєнного стану.

Далі, сформованою за участі ОСОБА_5 виборчою комісією «ДНР» організовано проведення голосування на незаконних виборах Президента РФ на тимчасово окупованій території Донецької області, які фактично розпочались о 08 годині 00 хвилин 10.03.2024 та закінчились о 15 годині 00 хвилин 17.03.2024.

За результатами проведених незаконних виборів, представники виборчої комісії «ДНР» оголосили про те, що вибори є такими, що відбулися, здійснено обробку 100% бюлетенів та явку 88, 25% виборців на тимчасово окупованій території Донецької області, а ОСОБА_5 , котрий прийняв участь у формуванні діючого складу виборчої комісії «ДНР», своїми діями фактично надав допомогу іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, а саме незаконної зміни встановленого громадського порядку, державного устрою та існуючих структур влади в Україні, в умовах воєнного стану, фактично продовжив виконувати обов'язки «голови ДНР», як суб'єкта федерації в складі РФ, чим продовжив надавати допомогу іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України та функціонуванню незаконно створених РФ

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецьк Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваного на 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у процесуальному статусі підозрюваного.

Жодного разу у призначений час ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 12.02.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України.

Таким чином 12.02.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного.

Окрім того, з метою додержання права на захист підозрюваного, принципу змагальності сторін, а також те, що у кримінальному провадженні отримано достатні докази для звернення до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, підозрюваному призначено захисника адвоката ОСОБА_6 , котрому, відповідно до ст. 111, 135, 278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру, а також повістки про виклик зазначеної особи.

Постановою слідчого від 20.02.2025 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- оглядами мережі інтернет із відеозаписами виступів так званого «голови ДНР», де присутня особа, ззовні схожа на ОСОБА_5 ;

- висновками експерта у портретних експертизах, відповідно до яких на відеозаписах, наданих для дослідження експерту, отриманих в ході оглядів мережі Інтернет, зображено ОСОБА_5 .

Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;

- неприбуття на виклик до прокурора три рази та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;

- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу);

- санкцією статі передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком до довічного позбавлення волі, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання.

Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000003066, внесеному до ЄРДР 21.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецьк Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваного на 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у процесуальному статусі підозрюваного.

Жодного разу у призначений час ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

12.02.2025 слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України.

Таким чином, 12.02.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного.

Постановою слідчого від 20.02.2025 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- неприбуття на виклик до прокурора три рази та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;

- санкцією статі передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком до довічного позбавлення волі, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.

З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.

Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023050000003066, внесеному до ЄРДР 21.07.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 15:35 годині 27.02.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1