Справа № 201/2193/25
Провадження № 2-а/201/30/2025
21 лютого 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Батманова В.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Гора Романа Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №3553414 від 26.11.2024,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 20.02.2025 надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до інспектора Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Гора Романа Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №3553414 від 26.11.2024.
Ознайомившись із позовною заявою, вважаю за можливе на підставі ст. ст. 94, 160, 169 КАС України залишити її без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Даним положенням позовна заява не відповідає, а тому позивачу слід зазначити інформацію щодо вжиття заходів забезпечення позову (доказів) до подачі позову, у разі, якщо таке було.
Відповідно до положень п. 6 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена, в тому числі, й у вищестоящий орган, що є досудовим врегулюванням спору.
Таким чином, позивачу слід зазначити, чи вживалися ним заходи досудового врегулювання спору та чи звертався він до вищестоящого органу з приводу скасування постанови.
Відповідно до положень п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
У свою чергу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
У справах, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, посадові особи вказаного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень.
Вжитий процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною1статті 121Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів(підрозділів)Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ)Національної поліції, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 у справі № 742/2298/17.
Крім того, позивач просить про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, проте додає копію постанови про скасування якої просить суд не належної якості з якої не можливо встановити всі данні.
Крім того, позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копії та копії доданих до позову документів відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, вважаю за необхідне залишити без руху адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Гора Романа Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №3553414 від 26.11.2024 та запропонувати усунути вказані вище недоліки, надавши позивачу - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 248, 294 КАС України, суддя,
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Гора Романа Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №3553414 від 26.11.2024 - залишити без руху, і запропонувати позивачу усунути недоліки протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У випадку невиконання ухвали суду в зазначений термін, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу.
Суддя: В.В. Батманова