Справа № 201/14290/24
Провадження № 2/201/867/2025
Іменем України
12 лютого 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
13.11.2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 14.11.2024р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити правилами загального позовного провадження. Витребувано від державного нотаріуса Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. завірену належним чином копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024р., справу № 201/14290/24 передано на розгляд судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумовій О.С., згідно з розпорядженням № 20 від 09.12.2024р. (а.с. 25).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 09.12.2024р. прийнято цивільну справу № 201/14290/24 до свого провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання з повідомленням сторін (а.с. 58).
У позові ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері. Мати була не заміжня. Будь-яких родичів не має. Інші спадкоємці відсутні.
Після смерті матері відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
27.09.2024р. позивач звернувся до ОСОБА_3 , державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 19/21, з питання подання заяви про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак, йому було відмовлено в зв'язку з тим, що він пропустив строк на прийняття спадщини. У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з огляду на таке. У його матері була невиліковна хвороба, а саме цироз печінки на фоні кардіологічної
хвороби. Мати була особою з інвалідністю першої групи Б, безстроково. Потребувала постійного стороннього регульованого догляду.
З перших днів повномасштабного вторгнення, а саме 26.02.2022р. позивач звернувся до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки та проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді механіка-радіотелефоніста. Проте, через хворобу матері та потреби постійного стороннього догляду за нею, 28.09.2022р. був звільнений з військової служби, отримав посвідчення учасника бойових дій. Позивач має дружину та двох неповнолітніх дітей. Після тривалої хвороби мати померла, її смерть дуже сильно вплинула на позивача. Після похорон він був пригнічений смертю рідної людини, потім у позивача захворіла дитина, вони зверталися до лікаря та проходили лікування.
З 2012 року позивач працює на посаді інженера в ТОВ «Охорона - Дніпро» здійснюю електромонтажні роботи. Робота передбачає постійні відрядження.
3 17.06.2024р. по 12.08.2024р. він перебував у відрядженні в м. Марганець, 5 днів він працював, на вихідні їхав додому. У неділю знову їхав на роботу у м. Марганець.Після того як він повернувся з відрядження, то звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте отримав відмову.
Вважає, що причини пропуску звернення з заявою про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача як для спадкоємця.
З огляду на вищевказане, просить суд визначити йому - ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.01.2025р. від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить розглянути справу без його присутності та без фіксування судового процесу технічними засобами. Заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 65).
Представник відповідача Дніпровської міської ради - Романчук М.М. (повноваження підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи - а.с. 31) у поданому до суду відзиві просить суд винести законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, представник відповідача Дніпровської міської ради - Романчук М.М. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку, позивач посилався на пригнічений моральний стан після смерті матері, хворобу дитини (докази якої відсутні в матеріалах справи) та відрядження. Враховуючи вищевикладене, Дніпровська міська рада просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі матеріалів, що знаходяться у справі (а.с. 29 - 30).
Позивач отримав відзив, проте не скористався правом надати до суду відповідь на відзив відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.06.1981р. (а.с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,про що 08.02.2024р. Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 537 (а.с. 18).
З метою отримання спадщини, 24.09.2024р. ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса (а.с. 40 зворот).
У зв'язку з чим Першою дніпровською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 248/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 40 - 55).
Постановою державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. від 27.09.2024р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно у зв'язку з пропущенням строку на прийняття спадщини, адже спадкоємцем не було подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк після смерті спадкодавця (а.с. 55).
Відповідно до матеріалів спадкової справи, окрім позивача, інші спадкоємці не зверталися до державного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Отже, на переконання суду, за встановленого передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки вони були пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами (введення воєнного стану на території України та інші обставини, що випливають з цього).
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018р. вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
На виконання ухвали суду в частині витребування доказів, Першою Дніпровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. була направлена до суду завірена належним чином копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надійшла до суду 17.12.2024р. (а.с. 40 - 55).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3707/2008 від 13.10.2008р. визначено, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підстав свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 грудня 1998 року Виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів в рівних частках, а саме: 1/3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 1/3 - ОСОБА_2 ; 1/3 - ОСОБА_1 (а.с. 13, 14).
Згідно з Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.09.2022р. ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді механіка-радіотелефоніста, є учасником бойових дій (посвідчення № НОМЕР_4 (а.с. 11, 12)) та 28.09.2022р. позивача, у зв'язку з необхідністю догляду за хворою матір'ю, звільнено у запас з виключенням із списків особового складу частини (а.с. 12).
Відповідно до медичної довідки МСЕК № 1 серії 12 ААВ № 794918 від 10.02.2022р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.08.2022р. мала 1 групу Б інвалідності, безстроково, потребувала постійного стороннього регульованого догляду (а.с. 19).
У довідці ТОВ «Охорона-Дніпро» вих. № 60/24 від 16.10.2024р. вказано про те, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «Охорона-Дніпро» на посаді інженер з 01.03.2012р. В період з 17.06.2024р. по 12.08.2024р. перебував у відрядженні в м. Марганець (а.с. 24).
Таким чином, передбачений законом строк на прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки останні були пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними і об'єктивними, що підтверджується матеріалами справи, а тому вважає доцільним для позивача визначити такий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, терміном у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст рішення складений 17 лютого 2025 року.
Суддя О.С. Наумова