Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська
49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13
Справа № 201/1817/25
Провадження 3/201/918/2025
25 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Посадовою особою органу поліції стосовно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 400775 від 31 січня 2025 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 31 січня 2025 року близько о 19 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру щодо свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: розцарапала обличчя, руки та виражалась нецензурною лайкою.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якій були роз'яснені її права, передбачені ст. 59, 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП пояснила, що з чоловіком останній час з народження дитини напружені стосунки та відбуваються сварки, але насилля не вчиняла. Дійсно між нею та чоловіком відбувся дрібний конфлікт, однак фізичного, чи психологічного насильства вона не вчиняла та такого наміру не мала.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , якому були роз'яснені його права, передбачені ст. 59, 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП, пояснив суду що дійсно із дружиною виникла сімейна сварка, під час якої вона висловлювалися в його бік нецензурною лайкою, била та принижувала та що таке відбувається вже тривалий час, після чого він почав знімати на відео дані факти. Просив притягнути її до відповідальності, надав відеозапис, який був долучений до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що вона підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи суд приходить до висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та пояснення не можуть свідчити про наявність складу такого адміністративного правопорушення, як сімейне насильство, оскільки зводиться до особистого негативного ставлення осіб один до одного.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Насильство у родині будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім'ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з'ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.
Таким чином, самі по собі, зокрема, погрози чи словесні образи чи навіть штовханина не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у потерпілої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Згідно правової позиції, зазначеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2020, справа № 545/744/19, факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою саме домашнього насильства.
Разом з тим, наведені в протоколі дії ОСОБА_1 в контексті наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_2 наданих працівникам поліції, а також наявних відеозаписів, свідчать лише про факт наявності між подружжям ОСОБА_3 конфліктної ситуації.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства, в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Разом з тим, належні, допустимі та достатні докази вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 в справі відсутні, а сама по собі сварка побутового характеру з боку ОСОБА_1 з застосуванням нецензурної лайки, не є домашнім насильством, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, та не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП.
Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про не доведення перед судом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Антонюк О.А.