27 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5232/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024
у справі № 904/5232/23
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі"
про стягнення заборгованості за договором поставки теплової енергії № 210НАС/2021/00.08.200143 від 16.10.2020 у загальному розмірі 428 239 101,78 грн, -
18.02.2025 Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 (повний текст постанови складено 26.12.2024) у справі № 904/5232/23.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 (повний текст постанови складено 26.12.2024) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі № 904/5232/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 для розгляду справи № 904/5232/23 визначено склад колегії суддів: Ємець А.А. - головуючий (доповідач), Бенедисюк І.М., ОСОБА_1
У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 про відставку судді ОСОБА_1 склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.02.2025 справу № 904/5232/23 передано колегії суддів у складі: Ємця А.А. - головуючий (доповідач), Бенедисюка І. М., Колос І.Б.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до пункту 7 частини 2, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржену постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 904/5232/23 прийнято 16.12.2024, повний текст постанови складено 26.12.2024, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, закінчився 15.01.2025.
Водночас, касаційна скарга, як зазначено вище, подана до Верховного Суду - 18.02.2025 через підсистему «Електронний суд».
Разом з тим, як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" має зареєстрований електронний кабінет підсистемі "Електронний суд", а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 16.12.2024 була надіслана та доставлена скаржнику в кабінет Електронного суду 27.12.2024 о 13:26, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою засобами комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", також самим скаржником в поданій скарзі зазначено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції отримана ним 27.12.2024 та додано відповідні докази, а отже останнім днем звернення з касаційною скаргою є 16.01.2025.
Верховний Суд констатує, що касаційна скарга Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 904/5232/23, з огляду на приписи частини першої та другої статті 288 ГПК України подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що зважаючи на скрутне фінансове становище, відсутність фінансування, збитковий фінансовий стан КП КМР "Центральні тепломережі", з причин об'єктивно незалежних від його дій та волі та відсутністю грошових коштів на сплату судового збору, скаржник не мав можливості звернутися за захистом своїх охоронюваних прав у встановлені ст. 288 ГПК України строки; іншою обставиною, для вирішення цієї справи по суті, та настала пізніше, ніж закінчився встановлений процесуальним законом строк для подання касаційної скарги - був розгляд по суті Центральним апеляційним господарським судом справи №904/5481/23, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", а саме - 03.02.2025.
За твердженням скаржника, ця обставина (неможливість своєчасно сплатити судовий збір та розгляд по суті Центральним апеляційним господарським судом справи №904/5481/23, за апеляційною скаргою АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль") виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Ця причина виникла протягом строку, який пропущено.
Оцінивши доводи в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови, Суд вважає, що наведені заявником підстави є неповажними виходячи із наступного.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", Комбінат має зареєстрований електронний кабінет підсистемі "Електронний суд", а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 16.12.2024 була надіслана та доставлена скаржнику в кабінет Електронного суду 27.12.2024 о 13:26, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою засобами комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", про що також зазначено у скарзі самим скаржником, а отже останнім днем звернення з касаційною скаргою є 16.01.2025.
Однак посилання скаржника на відсутність грошових коштів для сплати судового збору та розгляд по суті Центральним апеляційним господарським судом справи №904/5481/23, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", як на причини пропуску строку для подання касаційної скарги, не можуть бути визнані судом поважними або непереборними обставинами, оскільки вони стосуються організації внутрішньої роботи самого КП КМР "Центральні тепломережі", мають суб'єктивний характер і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, а сам по собі неможливість своєчасно сплатити судовий збір не є підставою для поновлення процесуального строку.
Проте скаржником у скарзі не наведено та необґрунтовано обставин, які зумовлені відсутністю грошових коштів для сплати судового збору та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, що не залежали від його волі та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання касаційної скарги, а також не додано жодних доказів на підтвердження наявності таких обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з касаційною скаргою в межах встановлених згаданим Кодексом строків.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), №3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).
Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 зазначено, що відповідне право касаційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.
Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій касаційного господарського суду при виявленні недоліків, зокрема, касаційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку касаційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - касаційна скарга залишається без руху.
Отже, скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження судових рішень, не наведено належних аргументів та не надано доказів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 18.02.2025, оскільки наведенні у клопотанні доводи, враховуючи отримання скаржником повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 27.12.2024, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, тому що зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони.
Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.
За змістом частини 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Щодо доказів про сплату судового збору
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.
Позов подано у 2023 році.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі № 904/5232/23:позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, код ЄДРПОУ 43158553) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00130820) основний борг у розмірі 182 731 313,50 грн, пеню у розмірі 155 968 752,91 грн, 3 % річних у розмірі 13 883 534,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 75 655 501,37 грн,, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 939 400,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024, зокрема, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/5232/23 залишено без змін.
У касаційній скарзі КП КМР "Центральні тепломережі" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/5232/23.
Отже, з урахуванням наведеного, беручи до уваги майновий характер спору, при зверненні до суду з касаційною скаргою мав бути сплачений судовий збір у сумі 1 503 040,00 грн (2 684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 350 х 200% х 0,8).
Між тим додатки до касаційної скарги не містять доказів сплати судового збору за розгляд касаційної скарги ДП КП КМР "Центральні тепломережі" у справі № 904/5232/23, про що Управлінням забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду був складений Акт від 19.02.2025 № 32.1-14/69.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційну скаргу ДП КП КМР "Центральні тепломережі" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі № 904/5232/23 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ДП КП КМР "Центральні тепломережі" необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку;
- належні докази сплати судового збору у сумі 1 503 040,00 грн за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки або повернення скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 288, 290, 292, 293 ГПК України, статтею 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 904/5232/23 залишити без руху.
2. Надати Комунальному підприємству Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос