27 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1345/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владислава Вадимовича Романа
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.11.2024
за скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком"
на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владислава Вадимовича Романа у справі
за позовом Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Акціонерного товариства "Укртелеком"
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту та визнання права власності,
за участю Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
Київська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Товариство, боржник) про усунення перешкоди власнику - державі в особі Фонду державного майна України - у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту №76077 за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 5-А шляхом зобов'язання Акціонерного товариства ?Укртелеком? повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту №76077, літ. Бп, площею 113,5 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 5-А та визнання права власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на захисну споруду цивільного захисту №76077, літ.Бп, площею 113,5 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 5-А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 позов задоволено повністю.
На виконання рішення видано накази.
19.11.2024 Товариство подало до суду скаргу про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владислава Вадимовича Романа (далі - державний виконавець, скаржник) від 16.09.2024 про накладення штрафу на Товариство за невиконання без поважних причин рішення суду в сумі 5 100 грн у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Скарга мотивована тим, що 20.08.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою Товариство зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та надати виконавцю підтверджуючі документи. У випадку неможливості виконання рішення з поважних причин частково або в повному обсязі боржника зобов'язано у встановлений строк надати виконавцю відповідні письмові пояснення та попереджено про відповідальність у вигляді штрафу за невиконання вимог постанови у встановлений виконавцем строк. Згідно повідомлення №1602706 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС ?Електронний суд?, постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 доставлена до електронного кабінету ЄСІТС боржника 20.08.2024, додатково постанова була направлена на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням.
16.09.2024, у зв'язку з неповідомленням про вжиті заходи з метою виконання рішення суду чи про причини його невиконання, державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 грн.
Листом №80С310/СЦ/ВИХ/308 від 18.09.2024 представник Товариства повідомив державного виконавця про заходи, вжиті боржником на виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1345/24.
03.10.2024 до Фонду державного майна України направлено запит державного виконавця №119640 щодо підтвердження передачі державі в особі Фонду захисної споруди цивільного захисту №76077 або про заходи що вживаються Фондом з метою прийняття виконання зобов'язання.
Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 09.10.2024 №10-03-03-03904 регіональним відділенням продовжується робота щодо реєстрації права власності за державою в особі Фонду на захисну споруду цивільного захисту №76077. Згідно з отриманою консультацією в Департаменті реєстрації Харківської міської ради для реєстрації права власності за державою необхідно надати технічний паспорт об'єкту. 12.09.2024 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області укладено договір з ТОВ ?БУДГРУПП? про надання послуг з технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту - сховища №76077, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 5-А.
19.11.2024 державним виконавцем складено акт та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України ?Про виконавче провадження?.
Також, виконавець зазначав, що враховуючи характер дій, які боржник був зобов'язаний вчинити за виконавчим документом, перевірка виконання рішення не може бути проведена виконавцем самостійно, а потребує надання боржником письмових документів чи пояснень, про що наголошено у пункті 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 20.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025, скаргу Товариства на дії державного виконавця задоволено; визнано неправомірною та скасовано постанову про накладення штрафу на Акціонерне товариство "Укртелеком" за невиконання без поважних причин рішення Суду в сумі 5 100,00 грн, винесену 16.09.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романом Владиславом Вадимовичем.
Суди дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність скарги на дії державного виконавця, оскільки Товариство вчиняло всі необхідні дії для вчасного та належного виконання рішення суду, а в матеріалах справи відсутні докази звернення державного виконався до стягувача чи боржника із запитом про виконання рішення.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, 12.02.2025 (через систему ?Електронний суд?) державний виконавець вернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.11.2025, в якій просить судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що внаслідок ігнорування вимог державного виконавця, невиконання боржником обов'язку щодо повідомлення виконавця у встановлений строк про самостійне виконання рішення, враховуючи характер дій, які боржник був зобов'язаний вчинити за виконавчим документом, станом на 16.09.2024 в матеріалах виконавчого провадження НОМЕР_1 не було жодних відомостей про самостійне виконання рішення боржником чи будь-яких його письмових пояснень. Виходячи з цього, маючи за мету припинити протиправну бездіяльність боржника та спонукати його до виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, 16.09.2024 була прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу, яка містить мотиви з яких виходив виконавець під час її винесення.
Розглянувши матеріали касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України ?Про виконавче провадження? (далі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно із статтею 327 ГПК України, зокрема, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.
Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.
Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до частин 5-6 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Ухвалене у цій справі рішення про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача повернути майно на користь держави є рішенням немайнового характеру.
Господарськими судами встановлено, що 20.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (до 04.09.2024) та надати виконавцю підтверджуючі документи. У випадку неможливості виконання рішення з поважних причин частково або в повному обсязі боржника зобов'язано у встановлений строк надати виконавцю відповідні письмові пояснення. Попереджено, що у випадку невиконання рішення без поважних причин, на боржника накладається штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
22.08.2024 Товариство засобами поштового зв'язку направило лист Фонду державного майна України, в якому зазначило про готовність виконання рішення Суду, та долучило два екземпляра актів прийому-передачі захисної споруди. Цей лист надійшов до Фонду державного майна України лише 17.09.2024, тобто через 26 календарних днів, що підтверджується копією адвокатського запиту.
Крім того, коли Товариству стало відомо про значну затримку доставки кореспонденції, на електронну пошту Фонду державного майна України були направлені сканкопії супровідного листа та акту прийому-передачу.
Отже Товариство вчинило зі своєї сторони дії, направлені на передачу захисної споруди на виконання рішення Суду.
07.10.2024 Фонд державного майна України повідомив державного виконавця про те, що листом від 26.09.2024 направлено до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області копію листа Товариства для вжиття відповідних заходів щодо прийняття вказаної захисної споруди.
За таких обставин, боржником виконано рішення суду добровільно та в строк, встановлений державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2024, тому дії державного виконавця щодо накладення штрафу на боржника є неправомірними.
З огляду на зазначене, доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині 2 статті 293 вказаного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного виконавця на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права господарськими судами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 ГПК України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/1345/24 за касаційною скаргою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Владислава Вадимовича Романа на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.11.2024
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов