14 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1381/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024
(суддя Буракова А. М.)
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024
(судді Мартюхіна Н. О., Здоровко Л. М., Лакіза В. В.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5»
до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»
про стягнення 2 207 647 269,49грн.
1. Історія справи
1.1. Приватне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» (далі - ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі», відповідач) 2 207 647 269,49 грн заборгованості за поставлену теплову енергію.
1.2. Ухвалою господарського суду від 14.12.2023 за клопотанням відповідача було призначено комплексну судову інженерно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (далі - ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»), дозволено для проведення комплексної судової експертизи долучити фахівців у галузі метрології Національного наукового центру «Інститут метрології» (далі - ННЦ «Інститут метрології»). На вирішення комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи було поставлено відповідні питання, перелік яких наведений в резолютивній частині ухвали. Оплату робіт з виконання комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи доручено КП «Харківські теплові мережі».
1.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 припинено проведення комплексної судової теплотехнічної та економічної експертизи № 1369/1370; затверджено мирову угоду, укладену 22.08.2024 між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та КП «Харківські теплові мережі»; закрито провадження у справі; повернуто ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 469 700,00 грн.
1.4. 27.08.2024 КП «Харківські теплові мережі» подало до Господарського суду Харківської області заяву про розподіл судових витрат, в якій просило вирішити питання щодо повернення КП «Харківські теплові мережі» грошових коштів, сплачених за проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, а саме:
- 598 251,20 грн, сплачених ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» згідно з рахунком від 07.03.2024 № 402 платіжною інструкцією від 27.03.2024 № 4406 за реквізитами: рахунок отримувача UA978201720313241001201011378, код отримувача 02883133, надавач платіжних послуг отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу оплата за експертизу без ПДВ № 1369/1370 у відношенні: КП «Харківські теплові мережі»/ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (інші платежі), рах. від 07.03.2024 № 402, ухвала від 14.12.2023, без ПДВ;
- 39 947,00 грн, сплачених ННЦ «Інститут метрології» згідно з рахунком від 13.06.2024 № 696 платіжною інструкцією від 17.06.2024 № 9130 за реквізитами: рахунок отримувача UA803003460000026000062055101, код отримувача 02568325, надавач платіжних послуг отримувача АТ «Сенс Банк», призначення платежу оплата за участь фахівців у галузі метрології у проведенні компл. суд. експ. (інші платежі) з-но рах. від 13.06.2024 № 696 та листа від 13.06.2024 № 131/31-1076, в т.ч. ПДВ 6 657,83 грн.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 заяву КП «Харківські теплові мережі» про розподіл судових витрат задоволено частково.
Зобов'язано ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» повернути КП «Харківські теплові мережі» грошові кошти у сумі 571 551,20 грн, що сплачені ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» згідно з рахунком від 07.03.2024 № 402 платіжною інструкцією від 27.03.2024 № 4406 на рахунок отримувача UA978201720313241001201011378, код отримувача 02883133, надавач платіжних послуг отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу оплата за експертизу без ПДВ № 1369/1370 у відношенні: КП «Харківські теплові мережі»/ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (інші платежі), рах. від 07.03.2024 № 402, ухвала від 14.12.2023, без ПДВ.
Зобов'язано ННЦ «Інститут метрології» повернути КП «Харківські теплові мережі» грошові кошти у сумі 35 347,00 грн, що сплачені ННЦ «Інститут метрології» згідно з рахунком від 13.06.2024 № 696 платіжною інструкцією від 17.06.2024 № 9130 на рахунок отримувача UA803003460000026000062055101, код отримувача 02568325, надавач платіжних послуг отримувача АТ «Сенс Банк», призначення платежу оплата за участь фахівців у галузі метрології у проведенні компл. суд. експ. (інші платежі) з-но рах. від 13.06.2024 № 696 та листа від 13.06.2024 № 131/31-1076, в т.ч. ПДВ 6 657,83грн.
У решті заяви відмовлено.
2.2. Ухвалу мотивовано тим, що призначена ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 комплексна судова інженерно-технічна та економічна експертиза не була проведена, а кошти, сплачені відповідачем експертним установам за проведення експертизи, не були повернуті. Враховуючи такі обставини, а також відсутність в матеріалах справи доказів про виконання відповідних робіт з проведення експертизи ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» та ННЦ «Інститут метрології», наявні підстави для повернення КП «Харківські теплові мережі» частини грошових коштів за проведення експертизи у сумі 571 551,20 грн, сплачених останнім на рахунок ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», та грошових коштів у сумі 35 347,00 грн, сплачених ННЦ «Інститут метрології» за проведення експертизи, яка не була проведена. Залишок коштів за частково виконані роботи (26 700,00 грн та 4 600,00 грн відповідно) слід залишити експертним установам.
2.3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 05.11.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 залишив без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
3.1. ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, в якій просить їх скасувати в частині зобов'язання скаржника повернути відповідачу кошти в сумі 571 551,20 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.
3.2. Скаржник зазначає, що, задовільнивши заяву відповідача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції порушив статтю 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник не мав процесуального статусу сторони у цій справі. Посилається на пункт 286 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, де зазначено, що «Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України свідчить, що витрати, пов'язані з розглядом справи за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору».
3.3. Вважає також, що суд апеляційної інстанції неправомірно застосував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 щодо повернення авансу особі, яка його сплатила, оскільки скаржник не перебував у договірних відносинах ані з позивачем, ані з відповідачем.
3.4. До того ж, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання про повернення коштів за не цілком проведену експертизу, призначену ухвалою суду.
4. Позиція інших учасників справи
4.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» залишити без задоволення.
4.2. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
Щодо підстав для повернення коштів, сплачених за непроведену судову експертизу
5.2. Як установлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 14.12.2023 за клопотанням відповідача було призначено комплексну судову інженерно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», якому дозволено для проведення комплексної судової експертизи долучити фахівців у галузі метрології ННЦ «Інститут метрології». Оплату робіт з виконання комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи доручено КП «Харківські теплові мережі». На підставі платіжної інструкції від 27.03.2024 № 4406 відповідач сплатив на користь ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» 598 251,20 грн згідно з рахунком ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 07.03.2024 № 402, як оплату за проведення експертизи № 1369/1370. Відповідач також оплатив рахунок ННЦ «Інститут метрології» від 13.06.2024 № 696 на суму 39 947,00 грн за участь фахівців ННЦ «Інститут метрології» у проведенні комплексної судової експертизи.
5.3. Ухвалою господарського суду від 26.08.2024 припинено проведення комплексної судової теплотехнічної та економічної експертизи № 1369/1370; затверджено мирову угоду, укладену 22.08.2024 між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та КП «Харківські теплові мережі»; закрито провадження у справі; повернуто ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 469 700,00 грн. У пункті 5 затвердженої мирової угоди сторони погодили, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторону, яка їх понесла. Отже, витрати відповідача на оплату судової експертизи покладено на відповідача.
5.4. Зважаючи на те, що на час постановлення ухвали від 26.08.2024 призначена за ухвалою суду від 14.12.2023 судова експертиза проведена не була, відповідач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій просив вирішити питання щодо повернення КП «Харківські теплові мережі» грошових коштів, сплачених відповідачем за проведення комплексної судової експертизи (598 251,20 грн, сплачених ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» згідно з рахунком від 07.03.2024 № 402 та 39 947,00 грн, сплачених ННЦ «Інститут метрології» згідно з рахунком від 13.06.2024 № 696).
5.5. Відповідно до частини другої статті 125 ГПК України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
5.6. Оплата витрат, пов'язаних з відповідною процесуальною дією (проведення експертизи) передбачає, за наявності всіх достатніх умов, виконання експертною установою в повному обсязі проведення повного дослідження і складення обґрунтованого та об'єктивного письмового висновку. Тобто експертна установа за умови оплати учасником справи витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи бере на себе зобов'язання виконати певну роботу, за яку, як вже зазначалося, учасником справи попередньо (авансом) сплачено грошові кошти. При цьому згідно із загальними засадами та вимогами, що звичайно ставляться, сторона, що виконує певну роботу (надає послугу), має право на оплату лише виконаної нею роботи (наданих послуг).
5.7. Колегія суддів вважає, що, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 проведення експертизи припинено, то висновок суду про повернення коштів, які надійшли експертній установі, є правильним. І, оскільки кошти сплачувалися на підставі судового рішення (ухвали) суду і належать до судових витрат сторони, то саме суд повинен вирішувати питання про повернення коштів.
Щодо порядку повернення коштів, сплачених за непроведену судову експертизу
5.8. Скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 286 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 та зазначає про порушення судами попередніх інстанцій статті 129 ГПК України, оскільки він (скаржник) не є стороною у справі, а тому, на переконання скаржника, у даному випадку немає підстав покладати на нього витрати відповідача за непроведену експертизу.
5.9. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
5.10. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте у частинах п'ятій-сьомій визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
5.11. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
5.12. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що витрати сторони (відповідача) на проведення судової експертизи є витратами, які пов'язані з розглядом справи.
5.13. У пункті 286 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 («Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України свідчить, що витрати, пов'язані з розглядом справи за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору») мова йде про «сторони спору» і скаржник у даній справі такою стороною не є.
5.14. Водночас, у разі неможливості проведення дослідження (виконання ухвали суду) з причин, залежних від виконавця (експертної установи), повернення вже сплачених коштів здійснюється виконавцем у повному обсязі. У разі неможливості проведення дослідження з інших причин, залежних від платника, суду, інших учасників судового процесу, повернення коштів виконавцем здійснюється частково, з вирахуванням витрат, фактично понесених виконавцем для виконання заяви або ухвали суду.
5.15. Колегія суддів зазначає, що, як Законом України «Про судову експертизу», так і ГПК України не визначено порядку повернення коштів, сплачених за проведення експертизи у разі її непроведення (часткового проведення), тобто, має місце прогалина у процесуальному законі.
5.16. Суди у цій справі дійшли висновку, що повернення коштів, сплачених за судову експертизу, що не була проведена, має вирішуватися за результатами провадження саме у цій справі, без ініціювання іншого, окремого судового спору щодо розрахунків за судову експертизу. Скаржник є особою, яка на підставі судового рішення (ухвала від 14.12.2023) мала провести судову експертизу у справі. При цьому, оскільки експертиза призначалася за ухвалою суду в рамках розгляду конкретної справи, а не самостійно замовлена стороною, то і питання щодо повернення коштів, сплачених на її проведення, має вирішити суд саме у рамках цієї конкретної справи.
5.17. Отже, з огляду на наведене, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, слід дійти висновку про те, що у даному конкретному випадку, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, яка стосується розподілу судових витрат, є нерелевантною до спірних правовідносин у цій справі.
5.18. Зважаючи на зазначене, скаржник - ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» не спростував, що саме він є тією особою, яка повинна повернути відповідачу витрати за непроведену експертизу у цій справі і не навів процесуального регулювання, у відповідності до якого таке питання має бути вирішено не у рамках цієї ж справи, а іншим чином, що не врахували б суди.
Щодо обґрунтування суми коштів, заявлених експертною установою, за часткове проведення експертизи
5.19. Як установлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат, ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» надало пояснення, в яких вказало, що у період з 19.02.2024 по 03.09.2024 за відповідною судовою експертизою № 1369/1370 експертною установою проводилися певні дослідження, на які було витрачено 707 експерто-годин на загальну суму 267 698,48 грн, перелік виконаних робіт наведений у додатку «А» (доданий до матеріалів справи).
5.20. КП «Харківські теплові мережі» заперечувало проти наданих експертними установами розрахунків за частково виконані роботи за комплексною судовою експертизою, оскільки виконання таких робіт не підтверджується будь-якими доказами. Відповідач просив суд відшкодувати понесені витрати на оплату комплексної судової експертизи в повному обсязі, тобто без врахування наданих розрахунків виконаних робіт ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» та ННЦ «Інститут метрології».
5.21. Згідно із частиною четвертою статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
5.22. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
5.23. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» від 28.11.2002 (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
5.24. Зважаючи на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних із проведенням експертизи у справі, повинен бути документально підтверджений та доведений, суди попередніх інстанцій надали оцінку в порядку статей 76, 77 ГПК України Переліку виконаних робіт з проведення комплексної судової експертизи № 1369/1370 (далі - Перелік робіт), наданого ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» на обґрунтування кількості витраченого часу для підготовки та проведення судової експертизи, на загальну суму 267 698,48 грн.
5.25. Для перевірки обставин, пов'язаних із обґрунтуванням експертною установою витрат, понесених нею під час проведення судової експертизи (підготовка до її проведення та початок її проведення), судами попередніх інстанцій було надано оцінку доданим експертною установою документам на обґрунтування доводів щодо суми виконаних робіт. Так, апеляційний суд встановив, що:
- експертною установою до своїх пояснень не було надано складених повністю або частково планів (проєктів) виконання теплотехнічної та економічної частин експертного дослідження та калькуляцію затрат на проведення експертизи, зазначених у пунктах 2 та 3 Переліку робіт (на що було витрачено 24 години);
- у пункті 7 Переліку робіт зазначено про оформлення судовими експертами рахунку за запланованими витратами часу (витрачено 4 години). Матеріали справи містять рахунок від 07.03.2024 № 402, виставлений ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» відповідачу на оплату за проведення судової експертизи на суму 598 251,20 грн, в якому визначено кількість запланованого часу 1580 год. Разом з тим, у справі відсутні будь-які плани проведення експертизи (відомості, проєкти, календарні графіки), на підставі яких судовими експертами було розраховано та заплановано зазначену кількість необхідного часу для проведення експертизи (що зазначено у пункті 7 Переліку робіт, витрачено 4 години часу);
- до матеріалів справи експертною установою не було надано доказів на підтвердження обґрунтування витрати саме такої кількості необхідного часу для виконання кожного виду робіт, що зазначені в Переліку робіт;
- експертною установою не надано жодного документального підтвердження обґрунтування визначення розміру оплати на проведення експертизи, який зазначено у виставленому відповідачу рахунку від 07.03.2024 № 402;
- у справі відсутні будь-які докази на підтвердження складання судовими експертами першої (вступної) частини комплексної судової експертизи (пункт 13 Переліку робіт, витрачено 16 годин);
- у пунктах 15- 24 Переліку робіт міститься посилання на те, що судовими експертами зроблено попередні узагальнення для вирішення питань 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12 резолютивної частини ухвали суду від 14.12.2023 про призначення експертизи та висновки про необхідність проведення огляду об'єкта дослідження (на що загалом було витрачено 490 годин).
5.26. Згідно з пунктом 4.1 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція) керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу експертної установи організувати проведення експертизи.
5.27. Відповідно до абзацу 7 пункту 4.5 розділу IV Інструкції експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Голова комісії виконує лише організаційні функції, зокрема: складає проєкт висновку (повідомлення про неможливість надання висновку) або доручає це одному з членів комісії.
5.28. Пунктом 4.16 Інструкції передбачено, що висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.12- 4.15 цього розділу, з урахуванням таких особливостей, як зокрема, узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів (абзац 4).
5.29. Надавши оцінку Переліку робіт, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доказів на підтвердження складення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» проєктів висновків експертизи, які б містили узагальнення та результати досліджень, перелік яких наведено у пунктах 15- 24 Переліку робіт, експертною установою до матеріалів справи не надано. Не надано також до матеріалів справи документально оформлених результатів будь-якої частини експертних досліджень (описової, дослідницької, заключної частин і т.д.) чи попередні висновки експертизи із жодного з поставлених судом питань.
5.30. Апеляційний суд виснував, що:
- всі визначені ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» роботи та кількість витраченого часу, по суті, ґрунтуються на одному лише документі - Переліку виконаних робіт, зазначеному у додатку «А», тоді як належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного виконання таких робіт експертною установою до матеріалів справи не надано;
- з наданих ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» документів не вбачається можливим перевірити й те, який саме вид робіт (вивчення, аналіз, дослідження яких документів) здійснювався та в який саме період часу. У наданому Переліку робіт вказано лише кількість витраченого часу;
- з наданих експертною установою документів неможливо достеменно перевірити дані, на якій стадії виконання (дослідження) знаходився експертний висновок станом на момент укладення сторонами мирової угоди;
- враховуючи відсутність у матеріалах справи документів щодо підготовки та проведення експертизи, а також проєктів висновків експертизи (виконаних навіть частково), суд дійшов висновку про те, що наданими ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» до матеріалів справи документами не підтверджується обґрунтованість виконання експертною установою саме тих робіт, які визначено у додатку «А», а тому суд не може взяти його (додаток «А») до уваги на підтвердження виконання визначених у ньому робіт.
5.31. Колегія суддів звертає увагу на те, що, заперечуючи у касаційній скарзі проти висновків суду апеляційної інстанції, зроблених за результатами оцінки додатку «А», яким ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» обґрунтовує витрачений час на проведення судової експертизи, скаржник не наводить аргументів, які б спростовували такі висновки суду апеляційної інстанції.
5.32. Слід зазначити, що сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
5.33. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно застосував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 щодо повернення авансу особі, яка його сплатила («аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося» (пункт 68)), колегія суддів зазначає, що висновки суду про наявність підстав для повернення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» відповідачу коштів у сумі 571 551,20 грн не ґрунтуються виключно на висновку щодо повернення авансу, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у справі № 918/631/19, а тому відсутні підстави вважати, що внаслідок посилання судом апеляційної інстанції на зазначений процесуальний документ, суд прийняв необґрунтоване судове рішення.
5.34. Таким чином, підстава касаційного оскарження, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження під час касаційного провадження.
5.35. З цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами норм процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, колегія суддів, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті із додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни цих рішень.
7. Судові витрати
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 922/1381/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський