65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"24" лютого 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/5471/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до відповідачів: 1) ОСОБА_2 (
АДРЕСА_2 )
2) ОСОБА_3 (
АДРЕСА_3 )
за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс» (65062, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, офіс 614)
про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення (витребування) частки з чужого незаконного володіння
у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін:
від позивача: Чекмарьова Л.Ю.;
від відповідача 1): не з'явився;
від відповідача 2): Кравченко І.В.;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Кравченко І.В.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 16.12.2024 (вх. № 5610/24 від 17.12.2024), до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1) та до ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), в якій просить:
- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс» від 31.08.2023, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та повернути частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс», що у грошовому еквіваленті становить 1 000,00 грн. та 100% розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс»;
- стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс», що у грошовому еквіваленті становить 1 000,00 грн. та 100% розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву (вх. № 5610/24 від 17.12.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5471/24; ухвалено справу № 916/5471/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс» (далі - ТОВ «Харчування плюс») до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Представник позивача, посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, звернувся із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 24.02.2025 (вх. № 6067/25 від 24.02.2025), про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ТОВ «Харчування плюс» про розірвання договору, стягнення (витребування з володіння) частки в статутному капіталі.
У судовому засіданні 24.02.2025 відповідач 2 усно вказав, що вважає, що заява позивача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню, але не з тих підстав, про які вказує позивач, а з підстав, визначених у ст. ст. 43, 44 ГПК України.
Розглянувши заяву позивача про залишення позову без розгляду від 24.02.2025, вислухавши учасників справи, суд дійшов висновку про її задоволення.
Мотиви суду.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Ч. 2 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи 24.02.2025 призначено підготовче засідання. Разом із тим, ухвала про закриття провадження у справі не виносилась, справа до судового розгляду по суті ще не призначалась.
Таким чином, заява про залишення позову без розгляду подана представником позивача до початку розгляду справи по суті, а отже, з дотриманням строків, встановлених ГПК України.
З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду на підготовчій стадії провадження, тобто до початку розгляду справи по суті, суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 , сформованої в системі «Електронний суд» 16.12.2024 (вх. №5610/24 від 17.12.2024), до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ТОВ «Харчування плюс», про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення (витребування) частки з чужого незаконного володіння без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Суд не бере до уваги доводи відповідача-2 щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження з інших підстав, аніж зазначені позивачем, а саме у зв'язку з поданням завідомо безпідставного позову, за відсутності предмета спору, що має очевидно штучний характер, оскільки судом не розглядалася дана справа по суті, не досліджувалися всі обставини справи в їх сукупності.
Аналогічну правову позицію сформовано Верховним Судом у постановах від 18.11.2021 № 910/4650/21, від 14.06.2022 у справі № 910/10680/21, відповідно до якої суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності позбавлений можливості достеменно встановити усі обставини, що могли б свідчити про ознаки завідомої безпідставності та штучності цього позову, а тому визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами в розумінні пункту 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишення з цих підстав позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
За змістом ч. 2 ст. 123 ГПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки ухвала про залишення позову без розгляду винесена за заявою представника позивача, підстави для повернення сплаченого судового збору в даному випадку, відсутні.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву, яка сформована в сиситемі «Електроннний суд» 24.02.2025 (вх. № 6067/25 від 24.02.2025), представника ОСОБА_1 Чекмарьової Лариси Юріївни про залишення позову без розгляду задовольнити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1, сформовану в системі «Електронний суд» 16.12.2024 (вх. №5610/24 від 17.12.2024), до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчування плюс», про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення (витребування) частки з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 24 лютого 2025 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 27 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко