65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4936/24
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Ошарін Д.С. на підставі довіреності;
Від відповідача: Бондаревський С.І. на підставі ордеру;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом МВК», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління обласної ради з майнових відносин, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, -
Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (далі по тексту - Лікарня) звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом МВК» (далі по тексту - ТОВ «Торговий дом МВК») про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням першого поверху двоповерхової будівлі загальною площею 18,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, буд. 3, шляхом виселення відповідача з вказаних нежитлових приміщень та надання доступу до нежитлових приміщень балансоутримувачу - Лікарні.
В обґрунтування заявленого позову Лікарня посилається на передачу у користування ТОВ «Торговий дом МВК» нежитлових приміщень, які перебувають на балансі Лікарні, на підставі договору оренди від 20.09.2021, Орендодавцем за яким виступає Управління обласної ради з майнових відносин (далі по тексту - Управління). Позивач вказує, що договір оренди від 20.09.2021 укладений на строк до 20.09.2024. Поряд з цим, Лікарня, з дотриманням вимог ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди направила на адресу відповідача повідомлення про непродовження договору оренди правовим наслідком направлення якого є закінчення строку дії договору 20.09.2024. Проте, відмова відповідача звільнити орендоване приміщення стала підставою для звернення Лікарні до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.11.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління.
26.11.2024 до суду від ТОВ «Торговий дом МВК» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повністю заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог. Відповідач стверджує, що нагальна виробнича потреба у використанні орендованого приміщення, про що повідомляла Лікарня у своєму листі, не є підставою для відмови у продовженні договору оренди згідно з приписами чинного законодавства. При цьому, ТОВ «Торговий дом МВК» наголошує про неотримання рішення Управління про непродовження строку дії договору, прийняття якого є необхідною умовою для припинення договірних відносин під час дії воєнного стану.
17.12.2024 до суду від ТОВ «Торговий дом МВК» надійшло клопотання про витребування у позивача документів, що підтверджують існування нагальної виробничої потреби у орендованому приміщенні для врегулювання діяльності відділень екстреної/невідкладної медичної допомоги (планів, проектів, рахунків, документів, що підтверджують факти виявлення невідповідності розміру приміщень, які вже використовуються, чинним нормативним актам тощо).
27.01.2025 до суду від Лікарні надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Статуту.
Лікарня заперечувала проти задоволення заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів. У підготовчому засіданні 27.01.2025 судом було відмовлено у задоволенні заявленого відповідачем клопотання у зв'язку з недоведеністю ТОВ «Торговий дом МВК» існування взаємозв'язку між предметом доказування та доказами, клопотання про витребування яких було заявлено відповідачем.
Управління не скористалося наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі, про призначені судом засідання третя особа була повідомлена належним чином шляхом доставлення ухвал суду до її зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Лікарні, затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 19.06.2019 №976-VII, Підприємство (Лікарня) є неприбутковим та лікарняним закладом охорони здоров'я - унітарним комунальним некомерційним підприємством, а також об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл. селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада (далі - Власник) в межах повноважень, визначених законодавством України.
Згідно з п. 4.1 Статуту для досягнення статутних цілей Підприємство має право самостійно планувати, організовувати і здійснювати свою статутну діяльність, визначати основні напрямки свого розвитку відповідно до своїх завдань і цілей, у тому числі спрямовувати отримані від господарської діяльності кошти на утримання Підприємства та його матеріально-технічне забезпечення, враховуючи норми Статуту; користуватися і розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, грошовими коштами у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Статутом.
20.09.2021 між Управлінням (Орендодавець), ТОВ «Торговий дом МВК» (Орендар) та Лікарнею (Балансоутримувач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у розділі I якого сторонами було погоджено наступні змінювані умови (далі - Умови): об'єкт оренди - нежитлове приміщення першого поверху двоповерхової будівлі загальною площею 18,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова (наразі - вул. Віталія Нестеренка), 3; цільове призначення майна - розміщення аптечного пункту; договір діє 3 (три) роки з дати набрання чинності цим договором та діє до 20.09.2024 включно.
Згідно з п. п. 1.1, 2.1 договору оренди від 20.09.2021 Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов. Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
За змістом п. 4.1 договору оренди від 20.09.2021 у разі припинення договору Орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.
Відповідно до п. п. 4.2, 4.3 договору оренди від 20.09.2021 Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані Балансоутримувачем примірники Орендарю. Орендар зобов'язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від Балансоутримувача і одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Згідно з п. 12.6 договору оренди від 20.09.2021 договір припиняється з підстав, передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі по тексту - Закон) у наступному порядку: якщо підставою припинення договору є закінчення строку, на який його укладено (абзац 2 ч. 1 ст. 24 Закону), то договір вважається припиненим з дати закінчення строку, на який його було укладено, на підставі рішення Орендодавця (якщо цей договір використовується для передачі в оренду майна комунальної форми власності, то рішення приймається органом, визначеним відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 18 Закону) про відмову у продовженні цього договору, прийнятого з підстав, передбачених ст. 19 Закону, в межах строків, визначених ч. 5 ст. 18 Закону; або рішення Орендодавця про припинення цього договору з підстав пропуску Орендарем строку на подання заяви про продовження цього договору, передбаченого ч. 3 ст. 18 Закону (п. 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна).
Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 12.12 договору оренди від 20.09.2021).
17.09.2021 між Балансоутримувачем та Орендарем було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до договору оренди від 20.09.2021, згідно якого Лікарнею було передано у користування відповідачу нежитлове приміщення першого поверху двоповерхової будівлі загальною площею 18,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 3.
27.06.2024 Лікарня звернулася до Управління з листом №625, відповідно до якого повідомила, що для врегулювання діяльності відділень екстреної/невідкладної медичної допомоги Лікарні необхідні додаткові об'єкти нерухомого майна. При цьому, Лікарня зазначала, що вирішення зазначеного питань можливе за рахунок переданих в оренду об'єктів для розміщення аптечного пункту. Посилаючись на приписи п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022, Лікарня просила не продовжувати дію договору оренди від 20.09.2021, укладеного з ТОВ «Торговий дом МВК».
Листом №05/1970/24 від 09.08.2024 Управління у відповідь на лист Лікарні за №625 від 27.06.2024 повідомила, що з наведених Лікарнею підстав для непродовження строку дії договору саме на Балансоутримувача покладено обов'язок повідомити Орендаря та Орендодавця про непродовження договірних відносин.
Листом №814 від 09.08.2024 Лікарня повідомила ТОВ «Торговий дом МВК» про непродовження строку дії договору оренди від 20.09.2021 у зв'язку з необхідністю врегулювання діяльності відділень екстреної/невідкладної медичної допомоги Лікарні. При цьому, позивач просив вжити усіх можливих заходів для забезпечення своєчасного звільнення орендованих приміщень.
Вказаний лист був направлений на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 13.08.2024, що підтверджується квитанцією та листом з описом вкладення, та вручений відповідачу 16.08.2024, що підтверджується інформацією з вебсайту АТ «Укрпошта».
19.08.2024 до Управління надійшов лист ТОВ «Торговий дом МВК» №19/08 від 19.08.2024, відповідно до якого Орендар просив продовжити дію договору оренди від 20.09.2021. При цьому, відповідач повідомляв про ненадходження віл Лікарні листа про непродовження дії договору з визначених ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підстав.
Листом №05/2089/24 від 21.08.2024 Управління у відповідь на лист ТОВ «Торговий дом МВК» №19/08 від 19.08.2024 повідомило, що строк дії договору оренди може бути продовжений з урахуванням п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022. Водночас, за наявною в Управлінні інформацією Лікарнею було направлено на адресу Орендаря повідомлення про непродовження строку дії договору від 20.09.2021.
Листом №922 від 20.09.2024 Лікарня, посилаючись на направлення листа №814 від 09.08.2024 про непродовження строку дії договору оренди від 20.09.2021, просила ТОВ «Торговий дом МВК» з'явитися для підписання акта повернення з оренди нерухомого майна.
23.09.2024 комісією Лікарні було проведено обстеження об'єкта оренди, переданого у користування ТОВ «Торговий дом МВК» згідно з договором оренди від 20.09.2021, за результатами якого складеного акт, відповідно до якого станом на 23.09.2024 Орендарем приміщення не звільнено. Крім того, акти обстеження про невиконання Орендарем обов'язку в частині звільнення приміщення були складені комісією Лікарні протягом періоду з 24.09.2024 до 27.09.2024.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Предметом заявленого Лікарнею позову є вимога про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення ТОВ «Торговий дом МВК» у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку в частині повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору оренди від 20.09.2021. Натомість, ТОВ «Торговий дом МВК», заперечуючи проти задоволення заявленого позивачем позову вказує про продовження строку дії договору від 20.09.2021 на період дії воєнного стану у зв'язку з відсутністю рішення Управління про непродовження договірних відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (зі змінами) законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).
За змістом ст. 651 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об'єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.
Господарським судом під час вирішення даного строку було встановлено, що за змістом договору оренди від 20.09.2021 Управління передало у користування ТОВ «Торговий дом МВК» нерухоме майно, Балансоутримувачем якого є Лікарня, на строк до 20.09.2024.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.
Відповідно до ч. 1, абзацу 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше.
Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Враховуючи вищенаведені положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд зазначає, що порядок продовження договорів які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше, врегульований ст. 18 цього Закону, якою, зокрема, передбачено необхідність направлення орендарем заяви не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Водночас, у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, на підставі Закону від 01.04.2022 № 2181-IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» були доповнені п. 6-1, відповідно до якого під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 затверджено інші правила щодо продовження строку дії договорів оренди та припинення орендарем договору оренди, ніж ті, що визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавця та орендаря про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються (п. 5 постанови).
Згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.
Зміст наведених норм права свідчить про продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану. При цьому для продовження договору оренди на строк до припинення чи скасування воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, окреме рішення орендодавця не вимагається, про що прямо зазначено у пункті 5 постанови № 634. Винятки з цього правила прямо передбачено пунктом 5 постанови № 634 (балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавця та орендаря про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157-IX (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 916/309/23 (пункт 6.18), від 19.03.2024 у справі № 910/3272/23 (пункт 53)).
Враховуючи закінчення строку дії договору оренди від 20.09.2021 в період дії воєнного стану в Україні, господарський суд доходить висновку, що порядок припинення дії зазначеного договору має визначатися відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 та з урахуванням ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що Лікарнею з дотриманням визначеного п. 5 постановою Кабінетів Міністрів України №634 від 27.05.2022 строку, тобто за 30 календарних днів до дати закінчення договору, листом №625 від 27.06.2024 було повідомлено Управління та листом №814 від 09.08.2024 було повідомлено ТОВ «Торговий дом МВК» про непродовження строку дії договору оренди. При цьому, Лікарня посилалася на необхідність використання приміщення для власних потреб (врегулювання діяльності відділень екстреної/невідкладної медичної допомоги Лікарні).
Судом враховано, що у листі №814 від 09.08.2024 Лікарня просила Управління непродовжувати строк дії договору з огляду на необхідність використання приміщення для власних потреб. Проте, вказаний лист оцінюється судом як такий, що направлений на адресу третьої особи з метою припинення договірних відносин оренди.
З викладених обставин, приймаючи до уваги дотримання Лікарнею порядку повідомлення Управління та ТОВ «Торговий дом МВК» про непродовження строку дії договору оренди від 20.09.2021, відсутності будь-яких передбачених законом, Статутом Лікарні підстав для отримання від уповноваженого органу (до сфери управління якого належить Лікарня) погодження щодо питання непродовження договору оренди, відсутність в матеріалах справи рішень Одеської обласної ради, якими визначено правила передачі в оренду комунального майна, відмінні від встановлених чинним законодавством, господарський суд доходить висновку про припинення дії договору оренди від 20.09.2021 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Позиція господарського суду щодо правомірності при вирішенні даного спору застосування приписів п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 відповідає висновкам, які наведені у постанові Верховного Суду від 26.11.2024 по справі № 920/478/23.
При цьому, господарським судом відхиляються доводи ТОВ «Торговий дом МВК» про неможливість припинення договору оренди від 20.09.2021 з наведених Лікарнею підстав, оскільки нагальна потреба у використанні орендованого приміщення є підставою для припинення договору згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». При цьому, судом враховано, що необхідність надання Балансоутримувачем відповідних доказів (планів, проектів, рахунків, документів, що підтверджують факти виявлення невідповідності розміру приміщень, які вже використовуються, чинним нормативним актам тощо) на підтвердження існування нагальної потреби у користуванні приміщенням положеннями чинного законодавства не передбачена.
Посилання ТОВ «Торговий дом МВК» на необхідність застосування висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 12.04.2023 у справі № 917/565/22, під час вирішення даного спору судом відхиляються з огляду на наступне.
Під час розгляду справи № 917/565/22 судами було встановлено наступні фактичні обставини: 1) об'єкт оренди - асфальтобетонне замощення не є орендованим приміщенням, тому не підпадає під передбачену абзацом 3 ч. 1 ст. 19 Закону України №157-ІХ виняткову підставу для непродовження договору оренди внаслідок здійснення балансоутримувачем відповідного повідомлення в порядку, визначеному пунктом 5 постанови КМУ № 634; 2) погодження уповноваженого органу управління (до сфери управління якого належить балансоутримувач - відповідач-1) на непродовження договору оренди з підстав, передбачених статтею 19 Закону України № 157-ІХ, взагалі не надавалося.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Враховуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку, що правовідносини у справі № 917/565/22, у межах якої позивачу було відмовлено у задоволенні позову з підстав неналежності чи неефективності обраного способу захисту прав, та правовідносини, які виникли між сторонами по даній справі, не є подібними, що виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 12.04.2023 у справі №917/565/22.
Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).
Відповідно до п. 4.3 договору оренди від 20.09.2021 майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин визначає необхідність повернення об'єкта оренди у випадку припинення договору оренди.
Лікарня у поданому до суду позові просить усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення відповідача та надання доступу до нежитлових приміщень.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений Цивільним кодексом України) суперечить завданням цивільного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом цивільних спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Господарським судом враховано, що такий спосіб захисту як усунення перешкоди у користуванні майном (негаторний позов) застосовується у випадку доведеності позивачем наявності протиправних дій відповідача та за умови відсутності договірних відносин.
Проте, обов'язок повернути об'єкт оренди визначений як договором оренди від 20.09.2021, так і Законом України «Про оренду державного та комунального майна». При цьому, припинення такого обов'язку не пов'язується із закінченням строку дії договору, оскільки закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов'язання, яке не було виконано належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи необхідність забезпечення ефективного захисту прав Лікарні у межах цього одного судового процесу без звернення до суду із новими позовними вимогами, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність задоволення заявленого Лікарнею позову шляхом виселення ТОВ «Торговий дом МВК» з нежитлових приміщень. При цьому, суд зазначає, що правовим наслідком виконання судового рішення про виселення відповідача буде відновлення доступу Лікарні до нежитлових приміщень, а, отже, вказівка у судовому рішення про надання позивачу доступу до нежитлових приміщень не вимагається.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених комунальним некомерційним підприємством «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради» позовних вимог шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом МВК» з нежитлового приміщення першого поверху двоповерхової будівлі загальною площею 18,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, буд. 3.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом МВК» /65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44; ідентифікаційний код 37947475/ з нежитлового приміщення першого поверху двоповерхової будівлі загальною площею 18,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, буд. 3, на користь комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради» /65031, м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, буд. 3; ідентифікаційний код 01998532/.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом МВК» /65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44; ідентифікаційний код 37947475/ на користь комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради» /65031, м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, буд. 3; ідентифікаційний код 01998532/ судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 26.02.2025.
Суддя С.П. Желєзна