Рішення від 12.02.2025 по справі 914/2618/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 Справа № 914/2618/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», м. Київ

до відповідача 1 Приватного підприємства «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ», м. Червоноград, Львівська область

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Козюка Василя Володимировича, м. Червоноград, Львівська область

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 315850,99 грн за Генеральним кредитним договором №Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до відповідачів: Приватного підприємства «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ», Фізичної особи-підприємця Козюка Василя Володимировича про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 315850,99 грн за Генеральним кредитним договором №Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року, з яких: 292450,25 грн - тіло кредиту, 0,78 грн - відсотки, 23400,00 грн - комісія.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024, справу №914/2618/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

24.10.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 24.10.2024) від представника позивача надійшло клопотання (вх.№25781/24) у якому останній повідомив про те, що подана позовна заява не містить прохальної частини, а відтак, позивач долучає виправлену позовну заяви.

Ухвалою від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У межах наданого судом строку від позивача через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.11.2024) надійшло клопотання (вх.№26985/24 від 07.11.2024), в якому зазначено запитувані відомості та до якого долучено необхідні докази.

Ухвалою суду від 12.11.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачам строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 11.12.2024.

02.12.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 02.12.2024) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 11.12.2024 о 13:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№29121/24).

Ухвалою від 03.12.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/2618/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 11.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 11.12.2024, суд відклав підготовче засідання на 15.01.2025. Одночасно, згаданою ухвалою суд також задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

16.12.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 14.12.2024) від відповідача 2 надійшло повідомлення №9522 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою електронного кабінету користувача ЄСІТС (вх.№30341/24).

Ухвалою від 15.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 15.01.2024, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.02.2025. Одночасно, згаданою ухвалою суд також задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі №914/2618/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.02.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 10.02.2025) від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю (вх.№3642/25).

У судове засідання 12.02.2025 позивач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від позивача до суду не надходило.

У судове засідання 12.02.2025 відповідачі не з'явилися, явку повноважних представників до суду не забезпечили. Відзив на позовну заяву, заяви, клопотання від відповідачів до суду не надходили.

У судовому засіданні 12.02.2025 суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 12.02.2025, суд ухвалив рішення та відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене судове рішення, повідомивши про орієнтований час складення його повного тексту.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що між ним та Приватним підприємством «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» був укладений Генеральний кредитний договір №Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року, за умовами якого відповідачу 1 було встановлено Генеральний кредитний ліміт у розмірі 1000000,00 грн строком користування до 17.12.2024.

На виконання умов Генерального кредитного договору позивач переказав на рахунок відповідача 1 390000,00 грн.

Відтак, позивач покликається на те, що відповідачем 1 не виконувались взяті на себе зобов'язання, визначені п.п. 9.1.1., 11.3.7. Генерального кредитного договору, а відтак, позивачем було направлено на адресу відповідача 1 повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату нарахованих процентів, інших обов'язкових платежів, комісій протягом 10 календарних днів з дня направлення позивачем цього повідомлення. Однак, зазначена вимога була не отримана відповідачем 1 і повернулась на адресу позивача за закінченням строку зберігання.

Одночасно позивач повідомив про те, що у якості забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за Генеральним кредитним договором між позивачем та Козюком Василем Володимировичем був укладений договір поруки №Т 25.04.2023 І 11971 від 18.12.2023, за яким відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем солідарно за зобов'язання відповідача1 перед позивачем на підставі Генерального кредитного договору.

На підставі наведеного, позивачем також скеровувалось поручителю - відповідачу 2 повідомлення-вимогу про виконання поручителем зобов'язання по сплаті заборгованості позичальника. Згадана вимога не була отримана відповідачем 2 та повернулась на адресу позивача за закінченням строку зберігання.

З огляду на усе вище наведене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за Генеральним кредитним договором №Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 у розмірі 315851,03 грн, що складається тіла кредиту - 292450,25 грн, відсотків - 0,78 грн та комісії - 23400,00 грн.

Аргументи відповідачів.

Відповідачі проти задоволення позову не заперечили, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 12.11.2024 року п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».

Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов'язковому порядку зобов'язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з відповіддю №4716593 від 24.10.2024 про наявність зареєстрованого кабінету ЄСІТС, відповідач - Приватне підприємство «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» має такий кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС від 13.11.2023 року.

Крім того, у матеріалах справи міститься відповідь №4716609 від 24.10.2024 про наявність зареєстрованого кабінету ЄСІТС, відповідач - Козюк Василь Володимирович має такий кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС від 12.10.2019 року.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Цією ж нормою закону врегулювано, насамперед, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З довідки про доставку електронного листа судом вбачається, що відповідачі отримали ухвалу від 12.11.2024 про відкриття провадження у своєму електронному кабінеті 13.11.2024 о 21:15.

Таким чином, суд зазначає про те, що ухвала від 12.11.2024 про відкриття провадження вручена відповідачам 14.11.2024, а відтак, останні мали строк для подання відзиву до 29.11.2024 включно.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія. Програмними засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі мобільного застосунку Порталу Дія, може бути також забезпечено додаткове інформування сторін спору, авторизованих через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або через мобільний застосунок Порталу Дія, шляхом відображення в електронній формі судового рішення у справі, виконавчого документа. Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Одночасно, у матеріалах справи міститься повідомлення №9522 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС (вх.№30341/24 від 16.12.2024), згідно якого відповідач 2 - ФОП Козюк В.В. 14.12.2024 отримав доступ до запису судового засідання, протокол №3772295 від 11.12.2024 у справі №914/2618/24.

Таким чином, суд зазначає, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд справи у суді та мали можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов'язків.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до чинного законодавства України, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачами відзиву на позовну заяву та достатність доказів, які містяться у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

17.04.2020 протоколом №1 загальних зборів учасників Приватного підприємства «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» (надалі - відповідач 1) вирішено по другому питанню порядку денного звернутися до Банку з метою отримання кредитних коштів та укладення Генерального кредитного договору та інших відповідних договорів, що стосуються кредитної угоди, на наступних умовах:

- загальний ліміт Генерального кредитного договору - 1000000,00 грн, терміном на 24 місяці під максимальну процентну ставку - 50% річних, що включає в себе наступні субпродукти:

1. Кредит на розвиток бізнесу

сума кредиту - не більше 390000,00 грн;

строк кредитування: 12 місяців;

розмір процентної ставки за користування кредитом: не більше 0,001 % річних у гривні;

розмір щомісячної комісійної винагороди, яка сплачується Банку за укладеним кредитним договором - не більше 1,5 % від суми кредиту на місяць;

розмір комісії за встановлення суми ліміту, яка сплачується Банку при укладенні кредитного договору - не більше 1,0 % від суми кредиту;

цільове призначення кредиту: на поповнення обігових коштів, в т.ч. закупівлю товарів і здійснення поточних платежів постачальника.

Відповідно до четвертого порядку денного, протоколом №1 загальних зборів учасників ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» вирішено уповноважити директора відповідача 1 Козюка Василя Володимировича самостійно вчиняти наступні правочини від імені та в інтересах товариства, а саме: укласти та підписати з Банком Генеральний кредитний договір, кредитний договір та інші відповідні договори, що стосуються кредитної угоди, в межах рішень, прийнятих згідно цього протоколу, а щодо інших договірних умов, не передбачених цим протоколом зборів, визначити та погодити їх з Банком на власний розсуд без обмежень, з повноваженнями на укладення в майбутньому до такого договору/договорів будь-яких змін та/або доповнень без необхідності отримання будь-яких окремих письмових погоджень або рішень зборів товариства.

20.10.2023 керівником Приватного підприємства «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» (надалі - позичальник) Козюком Василем Володимировичем подано до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (надалі - позивач; Банк) анкету позичальника для юридичних осіб згідно якої позичальник надав позивачу згоду на доступ до своєї кредитної історії.

18.12.2023 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Приватним підприємством «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» був укладений Генеральний кредитний договір №Т 23.05.2023 К 3509 (надалі - договір), відповідно до умов якого Банк має право надавати позичальнику банківські послуги (овердрафт, кредит на розвиток бізнесу, банківська гарантія, спеціальний кредит) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується виконувати зобов'язання за даним договором у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії, неустойку (штраф, пеню) у розмірі та у порядку, визначених цим договором та правилами надання банківських послуг за Генеральним кредитним договором, клієнтам малого та середнього бізнесу в АТ «ТАСКОМБАНК», а також виконувати інші умови та обов'язки, передбачені цим договором та правилами надання банківських послуг за Генеральним кредитним договором клієнтам малого та середнього бізнесу в АТ «ТАКСОМБАНК» та законодавством України.

Відповідно до умов договору, генеральний кредитний ліміт становить 1000000,00 грн (один мільйон гривень).

Генеральний строк відповідно до умов договору становить з 18.12.2023 по 17.12.2025 включно.

Договором передбачено, що процентна ставка за цим договором є фіксованою, розмір процентної ставки за банківською послугою вказується у відповідному додатку, щодо надання банківської послуги та не може перевищувати 50% (п'ятдесят відсотків) річних. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом строку дії банківської послуги.

Також умовами договору визначено строк сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), а саме: щомісяця з « 01» по « 10» число (включно), наступного за календарним місяцем користування банківською послугою, до спливу строку/терміну користування відповідною банківською послугою та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором.

Крім того договором погоджено умови штрафу, а саме: за порушення строків сплати будь-якого грошового зобов'язання за банківською послугою більше ніж на 30 днів та/або у разі не виконання/неповного виконання будь-якого зобов'язання за договором та/або договором поруки, Банк має право нарахувати та вимагати сплати та/або стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту (за кожен випадок порушення). Штраф оплачується позичальником за вимогою Банку.

Умовами договору визначено, що за прострочення платежу Банк має право стягнути з позичальника пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє з дати виникнення обставин, що є підставою для стягнення пені, до дати припинення цих обставин, та нараховується щоденно. Пеня сплачується позичальником за вимогою банку.

Пунктом 2 договору визначено, що такий є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4 договору, підписанням цього договору позичальник приєднується до Правил надання банківських послуг за Генеральним кредитним договором клієнтам Малого та середнього бізнесу в АТ «ТАКСОМБАНК» (надалі - Правила), що є публічною частиною договору приєднання.

Згідно Правил, вони є публічною пропозицією (офертою) банку з надання клієнтам банківських послуг у національній валюті (до укладення між банком та клієнтом Генерального кредитного договору) та оприлюднені на сайті Банку за електронною адресою: https://tascombank.ua.

Правила регулюють відносини між Банком та клієнтом, з яким укладено Генеральний кредитний договір.

Правила надання банківських послуг за Генеральним кредитним договором є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, тобто його умови встановлені однією із сторін (у формулярах або інших стандартних формах), та договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони (клієнта) до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При акцептуванні цієї публічної пропозиції клієнт зобов'язаний надати Банку документи та відомості, необхідні та запитувані Банком для встановлення та/або з'ясування та/або ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, суті його діяльності, фінансового стану тощо. У разі ненадання клієнтом необхідних Банку документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе, Банк має право відмовити такому клієнту в укладенні договору та/або в його обслуговуванні.

Правила розміщуються на сайті Банку для ознайомлення з їх змістом та набирають чинності з дати, визначеної на їх першій сторінці.

У випадку внесення змін до Правил нова редакція Правил розміщується (оприлюднюється) на сайті Банку. Усі редакції Правил зберігаються на сайті Банку із зазначенням строку їх дії.

Прийняття (погодження) клієнтом цих правил (акцепт) здійснюється шляхом укладання з Банком Генерального кредитного договору (з додатками на окремі банківські послуги), що є невід'ємною частиною цих Правил.

За умовами пункту 2.1 Правил Банк, у разі акцептування клієнтом умов цього договору, надає клієнту наступні банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених договором (Правилами та Генеральним кредитним договором): овердрафт, кредит на розвиток бізнесу, банківську гарантію, спеціальний кредит. Відповідно до положень договору Банк визначає умови та порядок надання клієнту банківських послуг, а клієнт отримує (приймає) банківські послуги та зобов'язується виконувати свої зобов'язання на умовах визначених цими Правилами та Генеральним кредитним договором (з додатками). Детальні умови надання кожної банківської послуги визначаються Генеральним кредитним договором за відповідним додатком з надання банківської послуги, що є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору, Правил та всього договору в цілому.

Умовами Правил та Генерального кредитного договору визначаються генеральний кредитний ліміт, строк його дії, валюта надання банківських послуг (гривня), процентна ставка, тощо. Укладений (підписаний) сторонами Генеральний кредитний договір та акцептування Правил є основним зобов'язанням клієнта в розумінні Цивільного кодексу України (пункт 2.2 Правил).

Відповідно до пункту 2.4 Правил зобов'язання Банку з надання клієнту банківської послуги за договором є відкличними.

Згідно пункту 2.5 Правил ліміт окремої банківської послуги може змінюватися шляхом укладання відповідного додатку до Генерального кредитного договору в новій редакції.

Пунктом 2.7 Правил встановлено, що банківські послуги за Генеральним кредитним договором надаються клієнту за умови: укладання сторонами Генерального кредитного договору (з додатком) до умов Правил; укладання сторонами або наявності раніше укладеного договору банківського рахунку та комплексного надання послуг та підключення рахунку (-ів) клієнта до комплексу електронного банкінгу, зокрема до сервісу документообіг; відкриття/наявності поточного рахунку в національній валюті України клієнта в Банку; укладення договору (ів) забезпечення до умов Правил; належного виконання клієнтом зобов'язань за договором.

В межах Генерального кредитного ліміту клієнт має право отримувати банківські послуги у національній валюті, у розмірі, що дорівнює різниці між розміром Генерального кредитного ліміту та фактичним розміром заборгованості клієнта за Генеральним кредитним договором (пункт 2.9 Правил).

Відповідно до пункту 2.11 Правил види комісійної винагороди встановлюються Правилами, розмір (сума) комісійної винагороди вказується в Генеральному кредитному договорі.

У якості забезпечення за цим договором виступає договір поруки з кінцевим бенефіціаром/ власником (ми) позичальника.

У додатку №1 до Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 передбачено, що поручителем за договором виступає Козюк Василь Володимирович (ідентифікацій код НОМЕР_1 ).

Пунктом 4.1. Правил визначено, що в якості забезпечення виконання клієнтом/позичальником/принципалом власних зобов'язань за Генеральним кредитним договором, поручитель зобов'язаний укласти договір поруки.

18.12.2023 між позивачем (надалі - кредитор) та фізичною особою Козюком Василем Володимировичем (надалі - відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки № Т 25.04.2023 І 11971 (надалі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, поручитель поручається та зобов'язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного божника, за виконання в повному обсязі відповідачем 1 (надалі - боржник) своїх зобов'язань (надалі - боргові зобов'язання), що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року, що укладений між кредитором та боржником, з його невід'ємними частинами, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що укладені на момент укладення цього договору або можуть бути укладені в майбутньому (надалі - кредитний договір).

Пунктом 1.2. договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі:

1.2.1. повернути кредитору в строк, визначений у відповідних додатках до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 17.12.2025 року (надалі - максимальний строк) кредити, що надані відповідно до додатків, які є невід'ємними частинами кредитного договору, але в межах генерального ліміту за кредитним договором в розмірі, що не перевищує 1000000,00 грн (надалі - максимальний ліміт договору);

1.2.2. щомісяця сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі визначеному у відповідних додатках до кредитного договору, з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором;

1.2.3. сплатити комісії в порядку, в розмірах та в строки, встановлених кредитним договором;

1.2.4. сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором;

1.2.5. у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплати проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із кредитного договору;

1.2.6. виконати інші боргові зобов'язання, що виникли згідно кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, зокрема у разі збільшення боргових зобов'язань, які передбачені умовами кредитного договору.

Пунктом 2.3.1. договору поруки передбачено, що кредитор має право пред'явити вимоги безпосередньо до поручителя в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором або невиконання зобов'язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор направляє письмову вимогу, в порядку, передбаченому п. 6.2. даного договору, на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, або повідомлену поручителем в разі її зміни, та копію надсилає боржнику. Поручитель не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання вимоги кредитор, відповідно до п. 3.1. цього договору, зобов'язаний виконати боргові зобов'язання, визначені у письмовій вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов'язку виконати умови цього договору. У випадку невиконання поручителем своїх зобов'язань за цим договором, поручитель несе відповідальність всім своїм майном.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи всіх зобов'язань за кредитним договором. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за цим договором не будуть виконанні в повному обсязі.

Також у договорі передбачено, що своїм підписом (власноручним або кваліфікованим електронним) в цьому документі позичальник підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з Правилами та умовами цього Генерального кредитного договору щодо порядку та розміру сплати платежів, що можуть змінюватися, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення умов договору в цілому тощо, що також визначені Правилами. Позичальник підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього договору приєднання та зобов'язується дотримуватися усіх його умов.

Підписанням договору позичальник підтверджує, що умови договору є для нього зрозумілими та обов'язковими для виконання, заперечення щодо них відсутні та підтверджує достовірність усіх даних, вказаних в цьому договорі (п. 11 договору).

Генеральний кредитний договір № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року підписаний уповноваженими особами Банку та позичальника, а також скріплений відтисками печаток позивача та відповідача 1.

Відповідно до п. 9 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору до умов Правилам та законодавства України.

Додатком №3 до Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 визначено умови надання кредиту на розвиток бізнесу, а саме:

- визначено ліміт на банківську послугу у 390000,00 грн;

- встановлено термін користування банківською послугою до 17.12.2024 року включно;

- визначено, що процентна ставка є фіксованою та складає 0,001 % річних;

- погоджено комісію за надання встановлення кредиту 1,00 % від суми ліміту кредиту. Сплачується одноразово в день підписання Генерального кредитного договору;

- визначено, що комісія за управління лімітом (щомісячно) - 1,50 % від суми початкового ліміту. Комісія нараховується щомісячно в останній робочий день місяця. Сплачується щомісячно разом з процентами за користування кредитним лімітом;

- сторони дійшли згоди, що інші комісії - згідно діючих тарифів Банку.

Відповідно до додатку №3 до договору від 18.12.2023 сторони погодили, що термін користування банківською послугою становить до 17.12.2024 року включно.

Разом з цим, додатком №3 до договору позивач та відповідач 1 дійшли згоди щодо графіку зміни розміру ліміту банківської послуги/ погашення кредиту, а саме:

1. 18.12.2023 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 31.01.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 390000,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

2. 01.02.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 29.02.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 357500,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

3. 01.03.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 31.03.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 325000,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

4. 01.04.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 30.04.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 292500,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

5. 01.05.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 31.05.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 260000,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

6. 01.06.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 30.06.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 227500,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

7. 01.07.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 31.07.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 195000,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

8. 01.08.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 31.08.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 162500,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

9. 01.09.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 30.09.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 130000,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

10. 01.10.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 31.10.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 97500,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

11. 01.11.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 30.11.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 65000,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

12. 01.12.2024 (початок періоду дії ліміту банківської послуги) - 17.12.2024 (кінцевий термін періоду дії ліміту банківської послуги) у розмірі ліміту банківської послуги, встановлений на період у розмірі 32500,00 грн та 32500,00 грн - сума до погашення на кінець періоду;

Разом сума до погашення на кінець періоду становить 390000,00 грн.

Процента ставка, визначена додатком №3 до договору є фіксованою та складає 0,001 % річних.

Згідно умов, передбачених додатком №3 до договору сторони визначили комісію та умови її сплати, а саме:

1. Комісія за надання встановлення кредиту 1,00 % від суми ліміту кредиту. Сплачується одноразово в день підписання Генерального кредитного договору.

2. Комісія управлення лімітом (щомісячно) - 1,50 % від суми початкового ліміту. Комісія нараховується щомісячно в останній робочий день місяця. Сплачується щомісячно разом з процентами за користування кредитним лімітом.

3. Інші комісії - згідно діючих тарифів Банку.

Відповідно до п. 3.3.1 Правил з метою отримання банківської послуги у вигляді кредиту на розвиток бізнесу (надалі - кредит) сторони укладають (підписують) Генеральний кредитний договір з додатком про умови надання кредиту на розвиток бізнесу позичальником. Кредит за цією банківською послугою надається клієнту за його заявкою, за формою встановленою Банком, одноразово, однією сумою, на не поновлюваній основі, тобто будь-яка достроково погашена сума заборгованості за кредитом не може вимагатись клієнтом повторно до надання (отримання).

У матеріалах позовної заяви також міститься заявка на видачу кредиту №1 від 19.12.2023, згідно якої ТОВ «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» в особі директора - Козюка Василя Володимировича за Генеральним кредитним договором № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 на суму 389999,96 грн за датою видачі траншу 19.12.2023 за цільовим призначенням: «Сплата ФОП Маневський Денису Вікторовичу, за деревне вугілля, згідно рахунку №27 від 19.12.2023. Сплата ФОП Козюк Василю Володимировичу, за оренду MAN TGX 18.540 та спеціалізований напівпричіп марки SAMRO з 21.07.2022р до 21.12.2023р, згідно рахунку №8 від 19.12.2023». Також цією заявкою передбачено, що графіком погашення є додаток №3 до договору.

Позивачем також долучено до матеріалів справи копію заявки на видачу кредиту №1 від 19.12.2023, згідно якої ТОВ «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» в особі директора - Козюка Василя Володимировича за Генеральним кредитним договором № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 на суму 390000,00 грн за датою видачі траншу 19.12.2023 за цільовим призначенням: «Сплата ФОП Маневський Денису Вікторовичу, за деревне вугілля, згідно рахунку №27 від 19.12.2023. Сплата ФОП Козюк Василю Володимировичу, за оренду MAN TGX 18.540 та спеціалізований напівпричіп марки SAMRO з 21.07.2022р до 21.12.2023р, згідно рахунку №8 від 19.12.2023». Також цією заявкою передбачено, що графіком погашення є додаток №3 до договору.

Банківські послуги (крім гарантій) надаються клієнту із щомісячною сплатою останнім процентів у відповідний строк сплати процентів за користування банківськими послугами (крім гарантій) згідно умов договору (пункту 6.1 Правил).

Згідно пунктів 6.2 та 6.3 Правил розмір та тип процентної ставки (фіксована) кожної банківської послуги зазначено у відповідному додатку до Генерального кредитного договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом строку дії банківської послуги. Проценти за користування банківськими послугами нараховуються та сплачуються за час фактичного користування кредитними коштами Банку, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної банківської послуги. Нарахування та сплата процентів здійснюються у гривні.

Відповідно до пункту 6.5 Правил проценти за користування кредитом на розвиток бізнесу та спеціальним кредитом:

- нараховуються Банком щомісяця, на фактичну заборгованість за кредитом;

- розраховуються Банком за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, за методом «факт/360» (метод розрахунку процентів, за яким кількість береться фактичних днів у місяці, але умовно в році 360 днів), при цьому, враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами;

- сплачується позичальником щомісяця, з 9:00 до 18:00 години робочого дня, в межах строку сплати процентів, за попередній місяць, при цьому проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною банківською послугою.

Відповідно до п. 7.1. Правил сума непогашених за банківськими послугами підлягає поверненню/виконанню не пізніше строку/терміну користування відповідною банківською послугою з урахуванням графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня генерального строку, встановленого у Генеральному кредитному договорі.

Остаточною датою повного виконання зобов'язань позичальника за договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх зобов'язань перед банком за договором у повному обсязі, включаючи повну сплату процентів, комісій, пені, штрафів (якщо такі будуть), збитків, іншої заборгованості за договором, платежів та санкцій, які передбачені та/або випливають з договору та/або договору забезпечення (п. 7.2 Правил).

Умовами пункту 7.4 Правил встановлено, що погашення кредиту на розвиток бізнесу здійснюється через рахунки для погашення боргових зобов'язань.

Пунктами 7.4.1, 7.4.2. Правил визначено, що днем (моментом) погашення заборгованості за кредитом на розвиток бізнесу вважається день зарахування на відповідний рахунок (-и) для погашення боргових зобов'язань у порядку, визначеному договором, коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитом у повному обсязі. Погашення заборгованості позичальником за кредитом на розвиток бізнесу відбувається:

- щомісяця згідно графіку погашення кредиту (тіло кредиту рівними частинами з 2-го (другого) місяця кредитування);

- графік погашення кредиту: стандартний;

- погашення простроченої та/або поточної заборгованості позичальника за нарахованими йому процентами, комісією, штрафу, пені, здійснюється шляхом дебатування поточного рахунку клієнта (договірного списання) в Банку на підставі платіжної інструкції Банку. При наявності у клієнта діючого ліміту овердрафту та відсутності на рахунку власних коштів, погашення заборгованості здійснюється за рахунок овердрафту за умови наявності чистих грошових надходжень на поточний рахунок позичальника в сумі не менше ніж сума платежу до списання протягом останніх 30 днів.

Погашення позичальником достроково поточної або всієї суми заборгованості за кредитом на розвиток бізнесу здійснюється без обмежень, за заявою позичальника, шляхом дебетування поточного рахунку клієнта (договірного списання) в Банку або шляхом проведення платіжної операції з перерахування коштів позичальником, на підставі його платіжної інструкції, на транзитний рахунок для погашення кредиту 2909 (без заяви). Погашення заборгованості за нарахованими процентами, комісією та іншими платежами по продукту (пеня, штраф) здійснюється шляхом договірного списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта. При наявності у клієнта діючого ліміту овердрафту та відсутності на рахунку власних коштів, погашення заборгованості здійснюється за рахунок ліміту овердрафту за умови наявності чистих грошових надходжень на поточний рахунок позичальника в сумі не менше ніж сума платежу до списання протягом останніх 30 календарних днів. Погашення заборгованості за кредитом на розвиток бізнесу відбувається черговістю визначеною розділом 8 Правил.

Всі платежі на користь Банку за Генеральним кредитним договором повинні виконуватись в наступній черговості:

- заборгованість за простроченими комісіями за всіма банківськими послугами;

- заборгованість за простроченими процентами за всіма банківськими послугами, крім гарантії;

- прострочена заборгованість за наданими кредитними коштами за всіма банківськими послугами, крім гарантії; поточна заборгованість за комісіями, строк сплати яких настав;

- поточна заборгованість за процентами, строк сплати яких настав;

- поточна заборгованість за наданими кредитними коштами згідно графіку (ів), у випадку, якщо графіки співпадають - відповідно до черговості надання; неустойка за невиконання або неналежне виконання умови чи зобов'язання за договором;

- пеня за порушення строків погашення заборгованості за наданими кредитними коштами, процентами, комісіями - та інші штрафні санкції та платежі, передбачені договором (пункт 8.1 Правил).

Відповідно до п. 8.2 Правил Банк має право самостійно на власний розсуд змінити черговість погашення боргових зобов'язань за договором і позичальник шляхом укладення договору надає свою згоду на таку зміну. У випадку зміни черговості погашення боргових зобов'язань після укладення договору Банк інформує позичальника в письмовій формі про це, а позичальник зобов'язаний дотримуватися такої черговості, яка визначена у відповідному повідомленні Банку. При надходженні до Банку коштів для виконання боргових зобов'язань з порушенням встановленої на момент такого надходження коштів черговості, це вважається неналежним виконанням позичальником його боргових зобов'язань. Шляхом укладення договору позичальник надає свою згоду Банку, за відповідною платіжною інструкцією, направити отримані кошти на погашення боргових зобов'язань в належній черговості, а Банк має право на направлення отриманих коштів на погашення боргових зобов'язань в належній черговості. У випадку перерахування позичальником коштів у розмірі більшому, ніж передбачено графіком (ами) та за умови відсутності заборгованості по сплаті інших платежів, строк сплати яких настав, різниця зараховується в рахунок часткового дострокового погашення заборгованості за кредитом. Залишок перерахованих позичальником коштів, за умови відсутності непогашеної заборгованості позичальника за договором, повертається на поточний рахунок позичальника.

Згідно пункту 9.1.1 Правил Банк має право відмовити позичальнику у наданні банківських послуг, призупинити/зупинити надання позичальнику кредиту без попереднього повідомлення позичальника, та/або зменшити генеральний ліміт/ліміт банківської (их) послуг (и), та/або вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов'язань перед Банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов'язань, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті банку, у тому числі, зокрема:

- при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов'язань за договором;

- при порушенні/невиконанні позичальником та/або поручителем зобов'язань, прийнятих ними відповідно до укладених договорів забезпечення;

- при невиконанні, або неналежному виконанні умов Генерального кредитного договору та договору в цілому.

У пункті 9.1.2 Правил сторони домовились, що при настанні обставин, визначених підпунктом 9.1.1. Правил, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, Банк має право безумовно без попереднього повідомлення позичальника та без укладення будь-якого договору про внесення змін та доповнень до договору в односторонньому порядку відмовитись від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань перед позичальником щодо подальшого кредитування позичальника або надання гарантій по цьому договору в день виникнення таких обставин.

Пунктом 9.4. Правил визначені обов'язки клієнта/позичальника, а саме:

- виконувати умови договору, зокрема Генерального кредитного договору та законодавства України;

- сплачувати банківські послуги, в порядку та на умовах визначених Правилами та Генеральним кредитним договором.

До позовної заяви долучено виписку по особовому рахунку ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» в АТ «ТАСКОМБАНК» від 17.09.2024 за період з 18.12.2023 по 18.09.2024.

Відтак, 19.12.2023 Банк перерахував на рахунок Приватного підприємства «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» 390000.00 грн з призначенням платежу: «Перерахування коштів зг. кредитної угоди № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ», без ПДВ».

Відповідач 1частково сплатив заборгованість за договором у розмірі 97549,75 грн.

Згідно п. 11.2 Правил сторони договору домовились, що відправлення будь-якого письмового документа (повідомлення/листа/вимога або іншого документа) здійснюється зокрема, але не виключно, у формі паперового документа, здійснюється сторонами договору на адресу, зазначену в реквізитах сторін Генерального кредитного договору або на адресу письмово повідомлену обом сторонам (в разі її зміни).

Відправлення Банком паперового документа, у вигляді повідомлення/листа/вимоги або іншого документа, засобами поштового зв'язку (простий лист або цінний лист з описом або рекомендованим з повідомленням про вручення) на адресу позичальника, вважаються одержаними позичальником належним чином, після спливу 10 (десяти) днів з дати відправлення їх Банком. Ризик настання негативних наслідків у зв'язку із неодержанням зазначених документів, зокрема, що зумовлені зміною позичальником адреси (місцезнаходження/реєстрації тощо), про що Банк не був своєчасно і належно повідомлений, чи невжиття позичальником відповідних дій та/або заходів, необхідних для одержання повідомлення/листа/вимоги або іншого документа, несе позичальник. До надання повідомлення/листа/вимоги іншого документа на адресу позичальника та факту його одержання належним чином прирівнюється також його передавання позичальнику чи його представникам під розписку, або через будь-які інші засоби доставки кореспонденції, зокрема, кур'єрською доставкою/поштою.

06.09.2024 позивач надіслав на адресу відповідача 1 повідомлення-вимогу за вих.№184987170 від 05.09.2024 поштовим відправленням №0504046764330 з описом вкладення у цінний лист. Однак, повідомлення-вимога від 05.09.2024 не була вручена одержувачу (відповідачу 1) та повернулась відправнику за закінчення встановленого терміну зберігання, де була одержана позивачем 26.09.2024.

Вимогою за вих.№184987170 від 05.09.2024 позивач вимагав від ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, інші обов'язкові платежі, комісію протягом 10 робочих днів з дня направлення Банком цього повідомлення у розмір 315850,99 грн у зв'язку із невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором.

18.09.2024 АТ «ТАСКОМБАНК» скерував на адреси відповідачів повідомлення-вимогу за вих.№187615170 від 18.09.2024 про те, що станом на 17.09.2024 позичальник вимогу Банку по сплаті заборгованості за кредитним договором № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 у розмірі 315805,99 грн не виконав. Рекомендоване повідомлення з описом вкладення №0103284834651, надіслане на адресу відповідача 2 (поручителя) не вручено одержувачу за закінченням терміну зберігання та повернуто на адресу відправника, де вручено позивачу 21.10.2024. Поштове відправлення №0103284834643, надіслане Банком на адресу відповідача 1 (позичальника) не вручено одержувачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання та повернуто на адресу відправника, де вручено останньому 07.10.2024.

За невиконання чи неналежне виконання умов договору позичальник зобов'язується нести відповідальність у межах розмірів спричинених збитків та у відповідності до законодавства України та умов договору (п. 12.1 Правил).

У зв'язку із порушенням відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення отриманих кредитних коштів у встановлений договором термін, позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів заборгованість у розмірі 315850,99 грн, що складається з: 292450,25 грн - тіло кредиту, 0,78 грн - відсотки та 23400,00 грн - комісія.

Відповідачі доказів погашення заборгованості суду не надали.

ПОЗИ.ЦІЯ СУДУ.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із положеннями статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем (кредитор) та відповідачем 1 (позичальник) укладено Генеральний кредитний договір № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами частини 2 вищевказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (частина 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Банківський кредит будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Як вбачається з умов Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023, позивач надає відповідачу 1 банківські послугу у вигляді кредиту на розвиток бізнесу.

Згідно із пунктом 42 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/10254/18 від 23.09.2019, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. При цьому банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

Згідно долученої позивачем виписки по особовому рахунку ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» за період з 18.12.2023 по 18.09.2024, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі заявки ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» на видачу кредиту №1 від 19.12.2023 на суму 390000,00 грн, позивач на виконання умов Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 перерахував відповідачу 1 у цей день визначену умовами договору суму кредитних коштів (390000,00 грн). Відповідач 1 претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору не надав.

Позаяк, позичальник свого обов'язку з повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії у порядку та строки, передбачені договором та Правилами належним чином не виконав, сплативши лише частину заборгованості у загальному розмірі 97549,75 грн.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 генеральний строк становить з 18.12.2023 по 17.12.2025 включно. Крім того, позивачем та відповідачем 1 укладено додаток №3 до Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023, яким погоджено умови надання кредиту на розвиток бізнесу та погоджено графік погашення кредиту до 17.12.2024 включно.

Втім, як вбачається з банківських виписок по основному рахунку позичальника, останнім було допущено порушення узгодженого сторонами періоду погашення кредиту згідно графіку, визначеного додатком №3 до Генерального кредитного договору, у зв'язку з чим позивачем було реалізоване право на дострокове повернення кредиту, що передбачено положеннями пунктів 9.1.1 та 9.1.2 Правил.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 2 Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 передбачено, що цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим умови цього договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Слід зауважити, що сторони у договорі передбачили право позивача вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів у разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

У відповідності до п. 9.1.1 Правил Банк має право відмовити позичальнику у наданні банківських послуг, призупинити/зупинити надання позичальнику кредиту без попереднього повідомлення позичальника, та/або зменшити генеральний ліміт/ліміт банківської (их) послуг (и), та/або вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов'язань перед Банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов'язань, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті банку, у тому числі, зокрема:

- при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов'язань за договором;

- при порушенні/невиконанні позичальником та/або поручителем зобов'язань, прийнятих ними відповідно до укладених договорів забезпечення;

- при невиконанні, або неналежному виконанні умов Генерального кредитного договору та договору в цілому.

Разом з тим сторони дійшли згоди про те, що відповідно до умов пункту 9.1.2 Правил при настанні обставин, визначених підпунктом 9.1.1. Правил, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, Банк має право безумовно без попереднього повідомлення позичальника та без укладення будь-якого договору про внесення змін та доповнень до договору в односторонньому порядку відмовитись від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань перед позичальником щодо подальшого кредитування позичальника або надання гарантій по цьому договору в день виникнення таких обставин.

Згідно приписів статті 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала. Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов'язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

Судом встановлено, що 06.09.2024 позивач рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення скерував на адресу відповідача 1 повідомлення-вимогу за вих.№184987170 від 05.09.2024, у якій вимагав від ПП «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» у зв'язку із тривалим невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором достроково та повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти, інші обов'язкові платежі, комісію протягом 10 робочих днів з дня направлення Банком цього повідомлення. Разом з тим, згаданою вимогою Банк повідомив про те, що у позичальника станом на 05.09.2024 наявна заборгованість у розмірі 315850,99 грн, що складається з 130000,00 грн - основний борг, 0,16 грн - строкова заборгованість за відсотками, 162450,25 грн - прострочена заборгованість, 0,58 грн - прострочена заборгованість за процентами, 17550,00 грн - прострочена комісія та 5850,00 грн - строкова комісія.

У подальшому, позивачем 18.09.2024 було направлено відповідачам повідомлення-вимогу за вих.№187615170 від 18.09.2024, у якій Банк зазначив про те, що у зв'язку з тривалим невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором, АТ «ТАСКОМБАНК» вимагає достроково повністю повернути кредит та зазначив, що станом на 05.09.2024 заборгованість становить: 315850,99 грн, що складається з: 292450,25 грн - основна заборгованість, у т.ч. прострочена, 0,74 грн - заборгованість за процентами у т.ч. прострочені та 23400,00 грн - прострочена комісія.

Таким чином, оскільки позивач направив відповідачам повідомлення-вимоги за вих.№184987170 від 05.09.2024 та за вих.№187615170 від 18.09.2024, у яких змінив строки виконання зобов'язання, визначивши, суд зазначає, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

При цьому, у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Вказаних вище висновків Великої Палати Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

У вимозі від 05.09.2024 за вих.№184987170, направленій на адресу відповідача 06.09.2024, позивач встановив строк у 10 робочих днів з дня направлення вимоги для дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та інших платежів за договором.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Такими діями позивач змінив строк виконання кредитного зобов'язання. Зважаючи на викладене вище, відповідач 1 зобов'язувався виконати зобов'язання за договором у повному обсязі у строк до 20.09.2024 включно.

Судом встановлено, що відповідач 1 не дотримався обов'язку щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, що свідчить про прострочення ним виконання зобов'язань за договором.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Банківські послуги (крім гарантій) надаються клієнту із щомісячною сплатою останнім процентів у відповідний строк сплати процентів за користування банківськими послугами (крім гарантій) згідно умов договору (пункту 6.1. Правил).

Згідно пунктів 6.2. та 6.3. Правил розмір та тип процентної ставки (фіксована) кожної банківської послуги зазначено у відповідному додатку до генерального кредитного договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом строку дії банківської послуги. Проценти за користування банківськими послугами нараховуються та сплачуються за час фактичного користування кредитними коштами банку, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної банківської послуги. Нарахування та сплата процентів здійснюються у гривні.

Умовами додатку №3 встановлено, що процентна ставка є фіксованою та складає 0,001 % річних. Крім того, цим же додатком передбачено умови та порядок сплати комісії, а саме: комісія за надання встановленого кредиту 1,00 % від суми ліміту кредиту. Сплачується одноразово в день підписання Генерального кредитного договору. Комісія за управлення лімітом (щомісячно) - 1,50 % від суми початкового ліміту. Комісія нараховується щомісячно в останній робочий день місяця. Сплачується щомісячно разом з процентами за користування кредитним лімітом. Інші комісії - згідно діючих тарифів Банку.

Відтак, позивачем нараховано та заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 0,78 грн та 23400,00 грн комісії.

Судом з'ясовано, що зазначена сума обрахована позивачем правильно, із дотриманням умов договору.

Контррозрахунків суми боргу суду подано не було, заперечень щодо нарахованого розміру позовних вимог у сумі 315851,03 грн відповідачами до суду не скеровано.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 викладено висновок, що за змістом «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань в частині повного їх повернення у встановленому договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи та не спростований останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 292450,25 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 0,78 грн та заборгованості по комісії у розмірі 23400,00 грн.

При цьому, позивач заявив про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, з огляду на те, що 18.12.2023 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Козюком Василем Володимировичем було укладено договір поруки № Т 25.04.2023 І 11971, за умовами пункту 1.1. якого у відповідності до цього договору, поручитель поручається та зобов'язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Приватним підприємством «ПЕЛЕТИ-БРИКЕТИ» своїх зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Генерального кредитного договору № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 року, що укладений між кредитором та боржником, з його невід'ємними частинами, зі усіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що укладені на момент укладання цього договору або можуть бути укладені в майбутньому.

Як встановлено судом, пунктом 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору в строк, визначений у відповідних додатках до кредитного договору, але в будь - якому випадку не пізніше 17.12.2024 кредити, що надані відповідно до додатків, які є невід'ємними частинами кредитного договору, але в межах генерального ліміту за кредитним договором в розмірі, що не перевищує 1000000,00 грн; щомісяця сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі визначено у відповідних додатках до кредитного договору, з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором; сплатити комісії в порядку, в розмірах та в строки, встановлених кредитним договором тощо.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За умовами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Крім того, пунктами 4.1. та 4.2. договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи виконання всіх зобов'язань за кредитним договором. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані в повному обсязі.

Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № 25.04.2023 І 11971 від 18.12.2023, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України, судом не встановлено.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії відноситься до преклюзивних, як строк існування самого зобов'язання поруки, а його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Як вбачається з відповіді №864433 від 24.10.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент звернення до суду з позовною заявою, поручитель - Козюк Василь Володимирович від 31.05.2022 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Згідно статті 51 та статті 52 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Відтак, позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язані з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору у межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем 1 умов кредитного договору, суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості за кредитом, процентами та комісією.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18)

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Господарського кодексу України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

За звернення до суду з позовною заявою шліхом її формування у системі «Електронний суд», позивачами сплачено судовий збір із застосування коефіцієнту пониження у розмірі 3790,21 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №2982 від 17.10.2024.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, з відповідачів солідарно підлягає до стягнення 3790,21 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «ПЕЛЕТИ-БРЕКЕТИ» (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Промислова, будинок 9А; ідентифікаційний код 42376816) та Фізичної особи-підприємця Козюка Василя Володимирович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, Київська область, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30; ідентифікаційний код 09806443) заборгованість за Генеральним кредитним договором № Т 23.05.2023 К 3509 від 18.12.2023 у розмірі 315851,03 грн, яка складається з: 292450,25 грн - тіло кредиту, 0,78 грн - відсотки, 23400,00 грн - комісії та 3790,21 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.02.2025.

Суддя Гоменюк З.П.