ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.02.2025Справа № 910/2047/25
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства "СЄВЄРОДОНЕЦЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРН ТРЕЙДІНГ"
про стягнення 5 871 818,85 грн
Акціонерне товариство "СЄВЄРОДОНЕЦЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (далі - позивач, АТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКА ТЕЦ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРН ТРЕЙДІНГ" (далі - відповідач, ТОВ "АКОРН ТРЕЙДІНГ") про стягнення заборгованість у розмірі 5 871 818,85 грн, яка складається із боргу у сумі 4 223 451,53 грн, пені у сумі 657 377,08 грн, штрафу у сумі 301 451,61 грн, інфляційних втрат у сумі 547 932,11 грн та трьох процентів річних у сумі 141 606,52 грн.
Позовні вимоги обгрнтовано тим, що позивачем на виконання умов Договору № 01-04/ЕЕ про постачання електричної енергії від 18.03.2019 (далі - Договір) здійснювалась попередня оплата відповідачу за електричну енергію, залишок попередньої оплати станом на 01.04.2022 склав 5 646 451,53 грн; через початок широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України та окупацію виробничих потужностей позивача, постачання електричної енергії відповідачем було припинено; позивач на підставі п. 3.2 Додатку № 2 до Договору (в редакції Додаткової угоди № 8 про внесення змін від 13.02.2020 до Договору) надіслав відповідачу вимогу щодо повернення суми попередньої оплати № 01-17-336 від 13.12.2023; на твердження позивача, відповідач мав повернути кошти попередньої оплати позивачу після спливу десяти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги і такий строк закінчився 04.01.2024; протягом періоду з 25.08.2022 по 27.06.2024 відповідачем лише частково повернуто позивачу попередню оплату на загальну суму 1 423 000,00 грн; залишок попередньої оплати станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду складає 4 223 451,53 грн.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 20.02.2025 (вх. № 2047/25 від 18.02.2025), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України з огляду на таке.
Позивач у позовній заяві стверджує, що залишок попередньої оплати станом на 01.04.2022 склав 5 646 451,53 грн, проте жодні докази на підтвердження перерахування позивачем відповідачу коштів на виконання умов Договору, у позовній заяві не зазначені та до останньої у якості додатків не додані . У свою чергу, сума залишку попередньої оплати станом на 01.04.2022 у сумі 5 646 451,53 грн фактично лише зазначена, однак не підтверджується жодними первинними бухгалтерськими обліковими докуменами.
Позивач також стверджує, що протягом періоду з 25.08.2022 по 27.06.2024 відповідачем частково повернуто позивачу попередню оплату на загальну суму 1 423 000,00 грн, однак жодні первинні бухгалтерські облікові документи на підтвердження такої суми повернення коштів позивачу у позовній заяві не зазначені.
З огляду на наведене, позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, що, у свою чергу, свідчить про неповний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Додатково суд звертає увагу позивача, що акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату (постанова Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 вказав, що акт звірки взаєморозрахунків є фіксуючим документом, який не є первинним і не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій - поставки, надання послуг тощо. Він є лише відображенням стану заборгованості та в окремих випадках - руху коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України, оскільки у додатку № 2 позовної заяви позивач фактично не навів перелік додатків, додаткових угод, додатків до додаткових угод, які ним додаються до позовної заяви разом із Договором № 01-04/ЕЕ про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2019. Так, у додатку № 2 до позовної заяви міститься загальне зазначення: "Копія Договору № 01-04/ЕЕ про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2019 року з додатками та додатковими угодами з додатками".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 871 818,85 грн. Позовна заява сформована в системі "Електронний суд", тобто в електронній формі.
Відтак, при зверненні до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 70 461,82 грн (5 871 818,85 грн х 0,015 х 0,8).
Матеріали поданої позовної заяви не містять жодних доказів сплати судового збору.
Водночас, позивачем разом із позовною заявою подане клопотання про відстрочення сплати судових витрат у вигляді судового збору до ухвалення судового рішення у справі (далі - клопотання про відстрочення сплати судового збору).
В обгрунтування наведеного клопотання позивач посилається на об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання позивачем процесуального обов'язку щодо додавання до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме:
- накладення арешту на кошти позивача згідно постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника від 07.09.2021 року ВП № НОМЕР_2 (арешт в межах суми 28 485 208,46 гривень), про арешт коштів боржника від 07.09.2021 року ВП № НОМЕР_2 (арешт в межах суми 28 485 208,46 гривень) та про арешт коштів боржника від 26.02.2024 року ВП № НОМЕР_1 (арешт в межах суми 4 464 645,62 гривень);
- недостатність коштів на поточних рахунках позивача, що підтверджується виписками по рахунках в AT "ОЩАДБАНК", випискою по рахунку в АБ "УКРГАЗБАНК", виписками по рахунках в AT КБ "ПРИВАТБАНК".
- захоплення невстановленими особами майна та приміщення позивача, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьку вул. Промислова, буд. 17, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12022041160000719 від 10.09.2022 року.
При розгляді наведеного клопотання позивача суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому обгрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Тобто, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а обгрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону в силу вимог ст. 74 ГПК України.
Суд також зазначає, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватись принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).
Як встановлено судом, позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору додані виписки по рахунках в AT "ОЩАДБАНК", в АБ "УКРГАЗБАНК", які свідчать про наявність на рахунках позивача коштів, достатніх для сплати судового збору за подання даної позовної заяви (17 476,78 грн, 67 059,49 грн). До того ж, позивачем не наданоі докази щодо відсутності у нього рахунків в інших банках, ніж зазначені AT "ОЩАДБАНК", АБ "УКРГАЗБАНК", AT КБ "ПРИВАТБАНК".
Крім того, судом досліджено, що матеріали позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору не містять жодних доказів, які є підставою для відстрочення судом сплати позивачем судового збору у відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання АТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКА ТЕЦ" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
З огляду на наведене, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України з огляду на таке.
Копії письмових доказів, зазначені у додатках № 4, 5, 7 до позовної заяви, а саме: копія Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2022-вересень 2024 за договором № 01-04/ЕЕ від 18.03.2019 (станом на 30.09.2024 року); копія Акту звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків по стану за період 9 місяців 2022 за договором № 01-04/ЕЕ від 18.03.2019 (станом на 30.09.2022 року); копія Статуту АТ "Сєвєродонецька ТЕЦ", фактично подані у неякісних копіях, не придатних для опрацювання, на підставі яких не можливо встановити обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 2, 8 ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити та надати докази на підтвердження залишку попередньої оплати станом на 01.04.2022 у сумі 5 646 451,53 грн та часткового повернення відповідачем протягом періоду з 25.08.2022 по 27.06.2024 коштів у загальній сумі 1 423 000,00 грн;
- навести перелік додатків, додаткових угод, додатків до додаткових угод, які позивачем додаються до позовної заяви разом із Договором № 01-04/ЕЕ про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2019;
- надати документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- надати якісні копії документів, зазначених у додатках № 4, 5, 7 до позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання АТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКА ТЕЦ" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити та надати докази на підтвердження залишку попередньої оплати станом на 01.04.2022 у сумі 5 646 451,53 грн та часткового повернення відповідачем протягом періоду з 25.08.2022 по 27.06.2024 коштів у загальній сумі 1 423 000,00 грн;
- навести перелік додатків, додаткових угод, додатків до додаткових угод, які позивачем додаються до позовної заяви разом із Договором № 01-04/ЕЕ про постачання електричної енергії споживачу від 18.03.2019;
- надати документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- надати якісні копії документів, зазначених у додатках № 4, 5, 7 до позовної заяви.
4. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
5. Зобов'язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
6. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.02.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА